Розмови про зміну глави ГПУ ведуться вже давно. На цю посаду вже кого тільки не «сватали» - і бравого вояку Анатолія Матіоса, і старого прокурорського гвардійця Юрія Севрука, і фаворита «грантоїдів» Сергія Горбатюка, і СБУшника Василя Грицака. Кожен з них представляє чиїсь інтереси і вигідний певним зацікавленим сторонам.
Нещодавно у ЗМІ з посиланням на джерела в Адміністрації Президента з'явилася інформація про ймовірне призначення на посаду Генерального прокурора України нинішнього заступника Шокіна – Юрія Столярчука. Активно підхопили обговорення кандидатури Столярчука та в соціальних мережах.
«Прокурорська правда» вирішила розібратися, які заслуги перед «Батьківщиною» допомогли йому очолити список претендентів на главу ГПУ.
Прокурорський з досвідом
На перший погляд біографія ще одного претендента на крісло Генерального прокурора України Юрія Столярчука нудна й непримітна. По кар'єрних сходах він піднімався плавно і без різких стрибків. Починав свою трудову діяльність Столярчук в районній прокуратурі Києва - спочатку помічником прокурора, слідчим, старшим слідчим.
Потім обіймав керівні посади начальника і заступника начальника відділів прокуратури Києва. У 2004-му, як це вже типово для багатьох нинішніх представників влади, звільнився з органів прокуратури за власним бажанням з посади заступника начальника управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України. За офіційною версією – у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років. Хоча тоді йому було трохи більше 40 і до «відходу на спокій» було ще далеко.
Десятирічна перерва в професійній діяльності не стала перешкодою для призначення Столярчука на нові високі посади в ГПУ після зміни влади – спочатку в Головне управління нагляду у кримінальному провадженні ГПУ, потім в Головне слідче управління. Як пише з цього приводу екс-керівник прес-служби столичної прокуратури Олена Яхно, Столярчук, очевидно, займався спогляданням, перед тим, як зайняти більш серйозну посаду.
Вершиною кар'єри, з застереженням «поки», стало призначення Столярчука заступником генерального прокурора України у березні 2015 року замість звільненого Віктором Шокіним Олексія Баганця. Кого ж ще брати до себе в заступники, як не з «команди» у резонансних справах, які на пару займалися з нинішнім поки ще генпрокурором.
Мова йде про справу про вбивство Георгія Гонгадзе. Однак роль нашого героя полягає зовсім не в тому, що йому приписують - розкриття вбивства і, мовляв, особистий допит генерала Пукача. Все це стало надбанням громадськості в момент, коли знадобився яскравий пасаж в біографії Столярчука, адже відомо, що вбивство журналіста було розкрито в 2005-му, коли «досвідчений слідак» був нібито на пенсії.
До речі, виходити на пенсію серед всіх слідчих, хто яким чином був задіяний у «справі Гонгадзе» досить популярна традиція, але сьогодні не про це.
А чи було слідство..?
Не тільки в минулому, але і зараз складно знайти результати роботи Юрія Столярчука, якими справді можна було б пишатися. Так, безпосередньо з його ім'ям пов'язано кілька скандалів у справах щодо топ-чиновників колишньої влади.
Яскравим прикладом результату дій, а точніше бездіяльності Столярчука стало закриття кримінального провадження проти Юрія Іванющенка щодо розкрадання коштів, виділених за Кіотським протоколом. Як говориться в постанові суду, Столярчук за рік розслідування не прийняв жодного процесуального рішення по справі.
Очевидно, ГПУ в особі Столярчука не особливо була зацікавлена в доведенні справи до кінця і покарання одіозного регіонала. Тому підстав для опротестування дій прокуратури у захисту Іванющенко було маса. Його адвокати вказали на недотримання заступником генпрокурора строку розслідування кримінального провадження, на невстановлені аргументи для доказу провини одіозного екс-нардепа, а також на передчасне винесення йому підозри.
Зрештою, суд вирішив, що це «є порушенням прав Іванющенко, якого без наявності достатніх підстав підозрюють у скоєнні злочину, обмежили в пересуванні, щодо майна якого прийнято рішення про накладення арешту». Солом'янський райсуд зобов'язав заступника генерального прокурора закрити кримінальне провадження, Столярчук повинен був винести постанову про закриття провадження №42015000000000207 протягом трьох днів. Ухвала оскарженню не підлягало.
Не втрачаючи надій, прокуратура таки подала скаргу, але Апеляційний суд Києва навіть не прийняв її до розгляду і тепер у відомстві шукають щастя у Вищому спеціалізованому суді.
Темна історія пов'язує прізвище Столярчука та справу проти екс-міністра фінансів України Юрія Колобова. Колишній чиновник був затриманий і перебуває під вартою в Іспанії. У відповідь на запит компетентних органів Королівства Іспанія про надання додаткової інформації про Колобова від ГПУ надійшов лист за нібито підписом заступника Генерального прокурора України Юрія Столярчука, в якому йдеться про те, що екс-міністр фінансів у кримінальному провадженні, яке здійснюється у відношенні нього, має процесуальний статус свідка, а не підозрюваного.
У свою чергу, у прокуратурі запевняють, що посадовими особами відомства зазначений лист не видавався і не підписувався, інформація, що міститься в ньому, не відповідає дійсності, а саме лист є підробленим. За фактом підробки листа Генеральна прокуратура відкрила кримінальне провадження.
Як би те ні було, це не завадило Іспанії відмовити в екстрадиції екс-глави Мінфіну.
Питання до професіоналізму Столярчука і у справі стосовно Олени Лукаш. Колишній міністр юстиції звинуватила заступника генпрокурора у зловживанні владою і зажадала від Генеральної прокуратури розслідувати цей факт. За словами захисту підозрюваної, мова йде про внесення Столярчуком завідомо неправдивих, які не відповідають дійсності і не підтверджені жодними доказами відомостей в офіційні документи, в результаті чого Рада ЄС ухвалила рішення про продовження санкцій щодо Лукаш.
За фактом можливої причетності Столярчука до службової підробки, а також зловживанні службовим становищем, було відкрито кримінальне провадження.
Абсолютним посміховиськом виглядало слідство ГПУ і в історії з затриманням екс-чиновниці. Красива історія з героїчною і самовідданою пошуком, підкріплена відеозаписом, на якій Юрій Столярчук повідомляє про підозру колишньому міністру юстиції у заволодінні під час перебування на посаді коштами державного бюджету в розмірі 2,5 мільйона гривень та вчиненні службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, була вщент розбита стороною захисту підозрюваної, з відеодоказами захопленого зненацька самого заступника Генпрокурора.
Обмежуватися однією Лукаш в ГПУ не стали і вирішили позбутися ще й від її «настирливого» адвоката Юрія Іващенка, який власне і викривав обман правоохоронних органів. Йому відразу ж «придумали» співучасть у розкраданні державних коштів керівництвом Мін'юсту в розмірі 2,5 млн грн. і в якості запобіжного заходу обрано домашній арешт. Не дивлячись на заяви «рупора ГПУ» Владислава Куценко про наявність незаперечних доказів безпосередньої участі Іващенка, всі «скидалося» на явне бажання прокуратури ізолювати норовливого захисника.
А зовсім недавно слідче управління ГПУ, очолюване Столярчуком, і зовсім відзначилося. Разом із співробітниками СБУ вони провели показовий обшук з метою виявлення та вилучення викрадених співробітниками правоохоронних органів ювелірних виробів з магазину «Graff» у серпні 2014 року. Так сильно бажаючи похвалитися «уловом», в ГПУ не постаралися навіть знайти докази по-правдоподібніше. Виявлені прикраси не мають нічого спільного зі списком того, що було викрадено з елітного ювелірного магазину, а були зібрані під час обшуків київських антикварів, які проводилися на підставі санкції судді Жовтневого райсуду Полтави від 14 лютого 2016 року, отриманої фіктивним шляхом. Крім того, цікаво, що це за сотні тисяч доларів, знайдені у ході обшуків і теж заявлені прокуратурою як майно магазину?
Розслідувати цю справу Столярчуку потрібно було у що б не стало, адже в цьому простежувався інтерес особисто Президента та його дружини Марини Порошенко. Подейкують, що до пограбування перша леді то пригледіла собі в цьому магазині ексклюзивний перстень, то залишила там один з своїх, тому, щоб не засмучувати сім'ю Гаранта, Столярчук без докорів совісті підтасував докази і зобразив розслідування резонансного злочину правоохоронців.
Як бачимо, основні напрямки роботи» Столярчука на обличчя: саботаж і недбалість у справі Іванющенко; підроблення в розслідуванні справи проти Лукаш; підробка документів в історії з екс-міністром фінансів Колобовим і фальсифікація доказів у розслідуванні пограбування магазину «Graff».
Виникає питання, які з перелічених «заслуг» стали запорукою успішного просування по службі? Або верх взяло все-таки вміння вислужитися перед начальством, завжди і беззаперечно виконувати волю вищестоящих? Безперечно, цінні якості для кандидата в Генпрокурори.
А був би привід: інформаційна підтримка Столярчука
Інформаційна кампанія про те, що в Адміністрації Президента серйозно розглядають кандидатуру Юрія Столярчука на посаду Генерального прокурора вистрілила буквально в останні кілька днів. Відразу після цього фігуру нашого героя почали обертати в святкову обгортку.
Інсайдерською інформацією про прийдешнє призначення поділилася на своїй сторінці в FB екс-керівник прес-служби прокуратури Києва Олена Яхно.
Підтримав ініціативу і народний депутат Ігор Луценко.
На підтвердження серйозності інформаційної кампанії у Вікіпедії навіть з'явилася стаття про Столярчуке, яку відразу ж прокоментував фахівець з прокурорської тематики – журналіст Володимир Бойко, а також ряд інших, співчуваючих висунутої теорії Яхно про те, що генпрокурором стане, очевидно, Столярчук.
Привідкрив завісу і головний військовий прокурор Анатолій Матіос. Своєю інтригуючою заявою про походження прізвища майбутнього Генпрокурора, він викликав цілу бурю емоційних коментарів в соціальних мережах.
А яскравим бантом на урочистій обгортці Столярчука стала заява адвоката Мирослави Гонгадзе Валентини Теличенко. У своєму блозі на Українській правді вона написала, що всім вимогам до генерального прокурора відповідає саме Юрій Столярчук, завдяки роботі якого сьогодні відбуває покарання колишній генерал міліції Олексій Пукач.
Хвалебна ода Теличенко з'явилася якраз напередодні того, як до Георгія Гонгадзе знову була прикута увага всієї країни – 22 березня, майже через 16 років після вбивства його тіло поховали, а напередодні його дружина Мирослава отримала з рук Президента орден «Зірка Героя» - посмертну нагороду журналісту.
Отже, Юрій Столярчук – людина, наскрізь просочена духом старої прокурорської системи. Його головними характеристиками є лояльність до керівництва, неперебірливість до розслідування справ з політичним підтекстом і рекомендованим душком, вірність старим прокурорським схемами і вміння бути непомітним, коли це треба. Для Президента він буде дуже вдалим варіантом - можна не сумніватися, що всі вказівки зверху будуть виконуватися безумовно і беззаперечно.
Незрозуміло одне - оцінить Захід дану кандидатуру, адже Столярчук відзначився затятим протистоянням з младореформаторским крилом ГПУ і дуже діє на нерви підгодованим грантоїдам. Віталій Касько звинувачував нашого героя в небажанні співпрацювати з іноземними слідчим у рамках розслідування резонансних справ і визнав його винним у зняття санкцій з екс-заступника глави Адміністрації Президента Андрія Портнова, адже саме Столярчук займається слідче напрямок роботи ГПУ.
За словами Касько, слідче управління навмисно перешкоджало роботі младореформаторів за санкційних питань. При цьому, очевидно, що самому Касько також нічим похвалитися в цьому зв'язку.
Загалом, можливе призначення Генеральним прокурором України Юрія Столярчука жодним чином не вплине на якість та ефективність роботи прокуратури, адже він людина старого гарту, близький по духу і мислення до Віктора Шокіна. А його робота на посаді заступника говорить про те, що всі гучні і резонансні розслідування будуть і далі розвалюватися і сходити «нанівець».
Прокурорська правда
