Думка: Надія Савченко - як знаряддя Бога
Давно вивчаю політичну кухню зсередини. Саме вивчаю: намагаюся зрозуміти закономірності, принципи, тенденції. І я вам скажу, що на самому верху випадкових людей не буває. Тому що люди вище певного рівня суспільної значущості керовані Вищими силами. Не тільки Богом. Але і дияволом, так що Путін вкладається в контекст.
Не випадково Президентом України став начебто нікчемний недорікуватий Ющенко. Не випадково його змінив двічі несудимий Янукович. І те ж саме щодо конченого комерса по життю Порошенко. Всі вони — ланки одного ланцюга Провидіння, яке ставить Україну перед все більш і більш виразною альтернативою: або ми перепишемо країну з чистого аркуша і почнемо жити по честі і розуму, або країни у нас не буде.
Надія Савченко давно увійшла в цю вищу лігу. Більш того, той же Порошенко — пігмей поруч з нею. Тому що на мітинг за Порошенка в світі не вийде ніхто.
І боротьба Надії означає значно більше, ніж відстоювання справедливості в конкретній знущально абсурдної ситуації, навмисне створеної Кремлем.
Вона — всесвітній символ незламності у наш позамежно компроміснийе, щоб не сказати, продажний час. Як свого часу символом миролюбності був Ганді. А символом співчуття мати Тереза. А ще раніше — первомученики за віру, своїм життям і смертю стверджували Христові заповіді, одну з основ цивілізованого світу.
Для своїх обранців Господь визначає різні долі, але завжди в них читається призначення. І він дає їм силу для подолання неможливого.
І Надія усвідомлює, відчуває той тягар відповідальності, який ліг на неї як уособлення України, яка не здається. І тому настільки точна і категорична у своїх висловлюваннях і вчинках.
Та якби десята частка цієї відповідальності і чесності була притаманна нашій постмайданній владі, вже б жили в іншій країні! Перед якою схилявся б весь світ, а російські політемігранти спішно перекидали гроші з офшорів в наші банки.
Сухе голодування зазвичай закінчується через десять днів, ви розумієте, про що я. Але у випадку Надії можливо будь-яке диво. І її моральна перемога вже дійсно відбулася: так, як було, вже не буде. Ні у нас, ні в недоімперіі.
І якщо якась Надія, дай Боже, повернеться в Україну, їй належить ще один найтяжчий іспит — спокуса впливом і можливостями. Але Господь милостивий і надсилає кожному випробування по силі його.
Як символічно звучить: до нас повертається Надія...
Олександр Кочетков
Также по теме