Згадали 90-ті: з-за кризи на західному кордоні активізувалися дрібна контрабанда і шопінг-тури. «Човники», або «мурахи», як називають поляки «контрабандистів», масово перепродують в сусідній Польщі цигарки та горілку, куплені в Україні задешево. У жителів бідних прикордонних регіонів, які поколіннями заробляють на перепродажу тютюнових виробів, з'являється все більше нових конкурентів.
З-за інфляції і безробіття люди рвонули в призабуті «човникові» і продуктові тури в сусідні західні країни – Польщу, Угорщину, Словаччину, Румунію. Навіть після різкого обвалу гривні по відношенню до всіх валют шопінг по ту сторону кордон все ще вигідний. Деякі продукти, будматеріали, техніка, одяг коштують дешевше при тому, що доходи поляків вище в кілька разів («мінімалка» в Польщі - 1350 злотих, це 9,5 тис. в перекладі на гривні, а у нас не дотягує і до 1,5 тис. грн). Крім того, українцям як іноземцям покупки обходяться дешевше за рахунок повернення податків при виїзді з країни. Ті, кого не лякає багатогодинна черга на кордоні на оформлення tax free, повертають більше 20% витраченого, якщо покупки обійшлися дорожче 200 злотих (від 1400 грн).
Шопінг-візи та супермаркети для українців
Поїздки на ближній кордон на дешеві «закупи» такі популярні, що підприємливі поляки спеціально для наших побудували вздовж кордону супермаркети з торговими центрами і видають жителям західних областей України спеціальні шопінг-візи. Раніше отримати таку було найлегше, потрібен був лише паспорт з пропискою в західному регіоні. Але за останній рік, всупереч обіцяному спрощенню візового режиму, правила посилили. Тепер поляки вимагають майже такий же пакет документів як на звичайну візу, аж до виписок з банку з рухом коштів на рахунку і броні готелю – при тому, що на шопінг більшість мотається на один день без ночівлі. Для закупів багато вибирають єдиний на західному кордоні піший перехід в селі Шегині у Львівській області.
У минулому році українці витратили 2 млрд злотих (майже 14 млрд грн) на закупівлі лише в одному з воєводств Польщі, в яке потрапляють якраз через пункт пропуску в Шегинях. Це майже вдвічі більше, ніж в 2014 році, повідомив польський телеканал TVP3. Щодня через «піший» в Польщі проходять 6-8 тисяч осіб. Щоб дізнатися секрети прикордонного шопінгу, «Страна» перейшла кордон разом з «човниками».
На «пішому» в годину-пік ламають ребра
У черзі на «пішому» пропускному пункті – кілька десятків людей. Зовнішній вигляд і мова видає у більшості з них жителів прикордоння. Багато ходять в Європу, як на роботу. Там торгують сигаретами з горілкою і купують продукти – для себе і на продаж. Скуповуються у невеликому супермаркеті в Медиці - першому польському селі по той бік кордону. Для селян із сусідніх районів віза не потрібна, поляки пускають їх за спеціальними картками спрощеного переходу. Мешканці Львова до Шегині приїжджають маршруткою або електричкою (менше двох годин їзди).
З ранку, у вихідні та перед святами на «пішому» - стовпотворіння, що переходить в тисняву.
«Тут і ламають ребра, і втрачають свідомість. Іноді доводиться стояти в черзі і по сім годин, - розповіла нам про будні переходу перекупка зі стажем Галина Миколаївна із Мостиськ Львівської області, з яким ми розговорилися в черзі. - Готові один одного задавити, штовхаються, перелазять через огорожу, йдуть мало не по головах – тільки б швидше прорватися через кордон. Якщо хтось спіткнувся і впав, можуть і затоптати. Подивишся збоку – соромно стає, як дике стадо. Польські прикордонники сміються над українцями, між собою бидлом обзивають. Відчувається зневага».
Селянка скаржиться, що часто така штовханина виникає з-за перезмін прикордонників і митників.
«Буває, що затягують перевірки, працюють не поспішаючи, ніби знущаючись. Тоді виростає «колейка» - ну, це черга на польському», - говорить «контрабандистка». Жінка зізнається, що несе з собою пляшку горілки і п'ять пачок сигарет – дві відкрито (дозволений ліміт), решту сховала під одягом. Каже, що деякі примудряються проносити по блоку сигарет (10 пачок), обмотуючи їх скотчем навколо тіла. «Але це якщо на зміну свої «цельники» (митники по-польськи)», - просвіщає селянка.
10 тисяч в місяць на цигарках
«Човники» купують у підпільних цехах зі знижкою одні з найдешевших цигарок – «Приму» без фільтра або L&M, по 10-11 грн за пачку. В Польщі продають їх по 4-5 злотих (28-35 грн), заробляючи близько 20 грн. Проніс блок – заробив 200 грн. За день «мураха» може рвонути в Польщу і назад 3-5 разів. «Можна і 1000 грн покласти в кишеню, але в середньому виходить 300 грн», - відверто розповідає перекупка, яка годується з кордону ще з середини 90-х. Горілка, яку в Україні в прикордонному магазині купують за 30 грн, там продають удвічі дорожче. Підраховую, що в місяць на «ганделе» заробляють як мінімум 10 тис. грн – дуже хороші гроші для села. Не гребують дрібним перепродажем сигарет і самі поляки – їх, до речі, «цельники» оглядають не так строго, як українців, і часто їм вдається проносити по 2-3 блоки сигарет.
До нашої розмови прислухається сутула худорлява білявка років 50-ти. «Скажіть, а що буде, якщо митники знайдуть зайві сигарети?», - цікавиться вона. «Заплатиш 200 злотих штрафу. Ти що, новенька?», - запитує «бувала». «Ніколи таким не займалася, але довелося, - зізнається жінка, потупивши погляд. - У мене з 90-х були свої точки на ринку у Львові, я продавала одяг. Але після того, як гривня обвалилася, довелося закрити бізнес. Такої «бидосі» не пам'ятаю за все свое життя».
Тим часом до нас підходить молода рум'яна жінка і просить взяти дві пачки сигарет. Деякі з тих, хто йде без нічого туристом, погоджуються (але звичайних мандрівників на «пішому» небагато). По той бік кордону у хитрою перекупки набирається значна купка з пачок. На стихійному ринку метрів за сто від пункту пропуску українців з сигаретами оточують поляки, які скуповують цигарки і, в свою чергу, перепродують їх ще дорожче - до Німеччини та Скандинавії (у багатих країнах Заходу пачка сигарет коштує близько 4 євро – 120 грн). До речі, за оцінками польського мінфіну, близько 40 відсотків сигарет, які підпільно завозять в Європу, — з України.
Віддавши товар, йдуть скуплятися в міні-маркет тут же, в Медиці. Хто хоче одяг, техніку або будматеріали – їдуть в Перемишль (це в 10 хвилинах їзди від кордону). Але більшість українців обмежується продуктами. Купують в основному сири, овочі, фрукти, сосиски, приправи.
Їжа вдвічі дешевше
Ми придивилися до цінників – дещо дійсно дешевше, ніж в Україні, майже вдвічі. Наприклад, кіло м'яса зі свинячої лопатки – менше 8 злотих (52 грн), а у нас – 65 грн, мішаний фарш - менше 7 злотих за кіло (48 грн), в Україні – від 62 грн.
Українці розмітають курячі сосиски («парувки») за 5,5 злотих/кг (36 грн), схожі вітчизняні коштують від 65 грн. Дешевше за кордоном привізні фрукти: апельсини – менше 3 злотих за кіло (20 грн), в Україні – від 30 грн. Велика різниця в ціні лимонів – 4 злотих за кіло (28 грн) проти 48 грн у нас. Те ж саме з огірками – кіло коштує 4 злотих (28 грн), а у Польщі – 60 грн. Люблять українці і польську молочку («набив» по-місцевому), особливо йогурти з шматочками натуральних фруктів: 400-грамова баночка коштує у них менше 2 злотих (12 грн), а у нас – 20-25 грн.
«Польські продукти не лише дешевші, але й якісніші. Там купиш каву або йогурт – і можеш бути впевнений, що вони «правдиві». А у нас суцільний сурогат і хімія. Тому закупи в Польщі такі популярні. А ще часто по акціях бувають знижки, і не як у нас на 10%, а на 30-50%», - пояснила Ольга Семенюк з Шегинь, яка двічі на тиждень їздить за їжею в Польщу.
Експерти пояснюють різницю в ціні тим, що в Україні вартість багатьох товарів закладена корупційна складова. «До того ж, польські фермери на відміну від наших селян отримують від держави дотації. А у нас навіть сировини не вистачає для переробки. Тому і виходить, що в Польщі продукція дешевше, хоч зарплати вище, а енергоносії дорожче», - сказав нам агроексперт Сергій Дудко.
Втім, Україні теж є чим пишатися – поляки їдуть до нас за цукерками, шоколадом і десертами. Кажуть, що у нас вони набагато смачніші і натуральніші.
Дмитро Міцкевич, strana.ua
