Із листування стає зрозуміло, що журналіст «Української правди», а нині народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Сергій Лещенко особисто вів переговори про публікацію великого інтерв’ю із олігархом Костянтином Григоришиним та отримав 100 тисяч доларів за його лояльний зміст. Працює Лещенко за передоплатою – перша частина бесіди була опублікована після траншу в 50 тисяч, друга – через кілька днів, після «додаткової підтримки» у тому ж розмірі із кишені бізнесмена.Нижче дослівно наводимо листування з електронної пошти Костянтина Григоришина та Сергія Лещенка:
“Добрий день.
Ваше інтерв’ю вийде у понеділок-вівторок. Резонанс буде хороший. Спасибі за підтримку – всі 50 томів отримав. Друга частина розмови з вами з’явиться через декілька днів після виходу першої.
Дякую”.
“Це багато, але зроблю. Передам як зазвичай. Я так розумію, за все буде 100?
Добрий вечір
Як я і прогнозував, інтерв’ю зробило багато шуму. Всі тільки про нього і розмовляють. Пішов тиск, щоб не з’явилася друга частина. Потрібна додаткова підтримка з Вашого боку. Обсяг той самий, що і минулого разу. Але терміново, будь ласка.
Дякую”.
Матеріал вийшов 29 вересня 2015 року під назвою “Костянтин Григоришин: Уряд Яценюка очолює корупцію“. В інтерв’ю олігарх, про якого стали надто часто згадувати як про “сірого кардинала” української енергетики, викривав у корупційній діяльності Рината Ахметова, Арсенія Яценюка та запевнив, що не має наміру іти в політику.
Публікація “Української правди” дозволила Григоришину задекларувати себе як “українського бізнесмена” і прогресивного аналітика у сфері енергетики. Самі журналісти зазначили, що Костянтин Григоришин “відповідав на питання УП більше трьох годин, а вносити правки в остаточний текст приїхав особисто в редакцію”.
Цікаво, що востаннє олігарх давав інтерв’ю “Українській правді” у 2008 році – після того СБУ заборонило Григоришину в’їзд у країну на 5 років. Однак за рік Київський суд скасував це рішення, зумовлене, як твердять в “Українській правді”, образою Віктора Ющенка на критику з боку енергетичного магната.
Про зв’язки олігарха Григоришина та народного депутата Лещенка відомо давно. Зокрема, ще 25 листопада минулого року про корупційні схеми Лещенка та Григоришина заявив народний депутат, член міжфракційної групи «Депутатський контроль» Максим Поляков на брифінгу у парламенті.
«Я звернувся до Лещенка з листом надати роз’яснення про його комерційні відносини з російським олігархом Костянтином Григоришиним, який володіє значною часткою української енергетики, аби вказати інформацію щодо того, коли він перебував разом з ним на елітному французькому курорті “Куршавель” та яким чином він знаходиться у приміщенні, яке належить пану Григоришину на Суворова, 4, де, до речі, знаходиться редакція „Української правди“, – сказав Поляков. — На жаль, пан Лещенко не надав відповіді на питання і надіслав мені лист, де сказав, щоб я задавав питання іншим депутатам».
Поляков також додав, що Лещенко зараз активно приховує інформацію про кримський контракт щодо поставок електроенергії та роль у ньому російського олігарха Григоришина.
Про зв’язок народного депутата від БПП Лещенко і одного з найбільш наближених до Порошенка олігархів – громадянина РФ Костянтина Григоришина, якого народний депутат чомусь завжди залишає поза увагою, пише і журналіст Сергій Іванов.
«Нагадаю, Григоришин, багаторічний спонсор КПУ, виробляє для нашої країни дуже дорогі трансформатори і володіє величезною кількістю українських активів. Я неодноразово просив Сергія розібратися з Григоришиним. Наприклад, направити запит про відкриття відносно нього кримінальних проваджень по тих самих трансформаторах або по ЛЕО (Луганському енергетичному об’єднанню), яке чудово почуває себе за російських окупантів. Також я прямим текстом просив Сергія ініціювати процедуру депортації російського олігарха з України, так як ми зі своїми ледве виживаємо. Сергій говорив, що постарається, однак місяці йшли, нічого не змінювалося, а Григоришин вчив країну жити. Я довго не міг зрозуміти, чому політик з таким досвідом в журналістиці (Лещенко, – ред.) ніяк не візьметься за людину, яка є чи не основним корупціогенним джерелом в оточенні глави держави. Ок, у них є спільні друзі. Безумовно, це мотив, але я не думаю, що такий ідеаліст-прагматик, як Лещенко, поступиться своїми принципами заради чужих симпатій і прихильностей. Проте, Григоришин донині залишається для Лещенко фігурою недоторканною, і щось мені підказує, що найближчим часом в цьому сенсі нічого не зміниться»
Матеріал: Голос правди
