Вам цікаво знати як працюють завербовані псевдо - патріоти? Сьогодні ми трохи розповімо про одного з них! Публічна особа - Григорян Гурген Георгійович, - журналіст, публіцист, чоловік, батько і, як виявилося, на півставочки зрадник, а точніше, черговий представник «невидимої» руки кремлівського спрута.
Для знайомства з нашим героєм навели довідки, які є у відкритих джерелах.
І ось що маємо: народився 10 листопада 1958 р., громадянин України, уродженець Грузії, киянин. Навчався в Грузинському політехнічному інституті з 1975 по 1980 рік за спеціальністю автоматика і обчислювальна техніка в Тбілісі. Добре володіє російською, українською, вірменською і грузинською мовами (товариш сам виклав свою біографію).
Кар'єра нашого медіа героя віддає пафосом: з 2012 року по 2015 рік працював редактором Медіа-групи «Голос UA» (суспільно-політичний сайт). З 2014 року по 2015 заступник головного редактора інформаційного агентства «Європа медіа». В даний час обіймає посаду головного редактора газети «Неделя». Разом з тим веде особисту сторінку Фейсбук і блог на Кореспондент.
Як пише сам Григорян, на одному із сайтів пошуку роботи, він володіє широким колом зв'язків серед політиків, фахівців експертного середовища, діячів культури, теле - та шоу - бізнесу України та Росії. Не зловживає спиртним і не курить. Дружина - журналіст, дочка - студентка 1996 р.н. Захоплюється інтелектуальними іграми, переможець гри Першого каналу «Слабое звено».
Біографія Григоряна схожа на життєвий шлях людини, який йде на вибори якого небуть мера... Журналіст, блогер, головний редактор, великий життєвий досвід за плечима, але, за красивими словами ховається істинна, зовсім не овеча, особа.
Трохи покопавшись в Інтернеті, виринають темні сторінки історії нашого героя... Як відомо, Григорян підтримував контакт з проросійськи налаштованим журналістом Максимом Равберой, який вже давно грав під дудку Кремля, поливаючи брудом у своїх матеріалах події на Євромайдані, а після вбивства публіциста Бузини виїхав до Москви.
Григорян замовляв у нього статті, зміст яких, м'яко кажучи, не відповідає інтересам України, зокрема, у вигідному для РФ ракурсі. Матеріали розганялися на маловідомих сайтах «зливних бачках», або зубожілих регіональних ресурсах. З часом, це перестало влаштовувати кремлівських кураторів, які захотіли більш вагомих результатів, посилити вплив на громадську думку.
Григорян довго не думаючи, розсилає на електронні скриньки головних редакторів регіональних Інтернет-видань пропозиції про так звану «співпрацю».
Суть можливого співробітництва передбачає розміщення публікацій, які, відверто кажучи, зазіхають на територіальну цілісність нашої держави.
Ось, наприклад, один з матеріалів які пропонуються заслуженим журналістом для розміщення «У ВР України передадуть законопроект про національно - культурну автономію Бессарабії»(Неделя; vesti-ua.net; rbc.ua; korrespondent.net) або «Русини Закарпаття знову просять визнання та спеціальний статус» (mignews.com.ua; ukraina.ru; nsn.fm; ua-reporter.com).
Відверто кажучи, пахне підставою, оскільки сума за кожне розміщення передбачає 500 гривень, або ж Григорян не розуміє, що розміщення подібних матеріалів потягне за собою реальний термін. Але, по всій видимості, прудкого Григоряна це не турбує. Проте, на всякий випадок, у листі, відповідно до отриманих вказівок від кураторів, він вказує що краще факт «співробітництва» не афішувати, а умови та інші деталі обговорювати без телефону або інших електронних засобах зв'язку під час особистої зустрічі в столиці.
На щастя, афера так і залишилася на початковому етапі реалізації, а сам Гурген, відчувши, що запахло смаженим, по тихій воді покинув Україну, що підтверджує все вище написане.
Як говорив класик, все таємне рано чи пізно стає явним. Черговий «письменник удачі» спікся, як і багато хто до нього. Пряма агресія змушує відкривати карти, тому все більше експертів викриті в підіграванні ворогові. Банальні відмазки: «що я просто заробляю гроші на замовних матеріалах» не пройдуть. Це не просто бізнес, це інформаційна діяльність в інтересах ворога, що неприпустимо в умовах війни.
У ЗМІ, в тому числі електронних, розміщено вже багато інформації про всіх цих проросійських експертів, псевдо-патріотів, журналістів та інших лобістів «русского мира». Чого варті тільки так званий блогер «степан мазура», псевдо-експерт Андрій Варджа, журналюги Олександр Чаленка, Дубовий та інші. Повірте, ніхто не забутий і ніщо не забуте, але найголовніше, про це знають і вони! За все прийдеться відповісти.
