ФБР США продовжує розслідування справи про незахищений сервер Гілларі Клінтон, на якому вона, бувши держсекретарем, зберігала всю свою переписку. Суть питання ось у чому: якщо на сервері зберігалися секретні документи, то Клінтон загрожує звинувачення в недбалості та неналежному ставленні до держтаємниць. Якщо таке звинувачення буде висунуто, то на її президентської кампанії, швидше за все, буде поставлено жирний хрест.Агенти ФБР і Державний департамент вже підтвердили, що секретні документи на сервері. Причому настільки важливі, що їх заборонили читати навіть слідчим, які ведуть цю справу – у них недостатній рівень допуску.
Республіканці стверджують, що це саме по собі – підстава для порушення кримінальної справи і винесення колишньому держсекретареві звинувачення.
Сама Клінтон стверджує, що тоді, коли документи до неї надійшли, відміток про секретності на них не було, тому вона нічого такого не порушила, хоча, звичайно, і повинна була використовувати захищений сервер Держдепартаменту. Крім того, вона підкреслює, що ніяких доказів зламу її поштового сервера не існує, тому і турбуватися не про що.
Цілком можливо, що вона права: документи не були належним чином марковані, та й до чужих рук вони не потрапляли. Але тут є ще один вимір, про який навіть у США зараз практично ніхто нічого не каже.
Клінтон стверджує, що тоді, коли документи до неї надійшли, відміток про секретності на них не було
Ймовірність того, що її сервер зламали, все ж є: Пентагон, наприклад, скаржиться, що його систему намагаються зламати по сто тисяч разів на день. Немає причин вважати, що пошта голови Державного департаменту для хакерів і іноземних розвідок набагато менш цікава. Ну не сто тисяч в день, але хоча б тисяча – чому б і ні?
Так от, якщо хтось дістався-таки до листів Клінтон, особливо до тих, які містять секретні і надсекретні дані, то, звичайно, не буде кричати про це на весь світ. Він просто буде тихо молитися, щоб вона стала президентом. А коли це станеться, ця людина (група людей або організація) отримає можливість шантажувати господиню Білого дому розкриттям надсекретних даних з її листування. Наприклад, тих, які не дали прочитати навіть співробітникам ФБР.
Ворогам США подібний варіант надасть просто безмежні можливості для досягнення своїх цілей у Вашингтоні. Треба зняти санкції? – Будь ласка! Треба підписати невигідний для американців договір? – Немає проблем! Ну, і так далі.
Клінтон доведеться або йти на поводу у шантажистів, або зіткнутися з імпічментом і ганебним вигнанням з Білого дому. Пояснення просте. Якщо якийсь хакер почне, наприклад, публікувати листи колишньої держсекретаря з іменами агентів ЦРУ або іншою подібною інформацією, то її вже не врятує, що на документах не було позначки «секретно».
Звичайно, Клінтон права в тому, що доказів зламу її пошти немає. Але треба розуміти, що їх і не буде: така інформація зберігатиметься набагато надійніше, ніж її листування, і використовуватиметься тільки у винятково важливих випадках.
Але якщо існує навіть мінімальний шанс зламу пошти колишнього державного секретаря США, то її підвищення до президента несе величезні ризики для безпеки і національних інтересів цієї країни. Чи варто йти на такий ризик, вирішувати, звичайно, американським виборцям, але не заважає хоча б нагадати їм про його існування. Поки ж у США подібні розмови навіть не починаються.
Іван Яковина - НВ
