На сьогодні найпопулярніша тема для розмов у нашому підрозділі - демобілізація четвертої хвилі, точніше, її затримка. Ну і контракт.Вже зараз говорять про те, що четверту хвилю мобілізованих затримають на три місяці. Сам я з шостої хвилі, дембель у липні. Виходить, що четверта хвиля йтиме практично одночасно з нами. Природно, це викликає невдоволення у солдатів.
Як тут кажуть, схема придумана для залучення до лав ЗСУ контрактників з четвертої хвилі. Мовляв, раз доводиться сидіти мобілізованим на три місяці більше, то краще вже укласти контракт на півроку, до якого долучаться ці самі три місяці і до повернення додому залишиться відсидіти ще три.
З тією ж метою в січні всім підняли зарплату - додатковий аргумент. Якщо раніше в середньому солдат отримував 6 тис. грн разом з «атошними», то тепер це 8,5 тис. плюс «атошні» від 1 тис., якщо ти служиш у зоні, а якщо на передку – 4,2 тис. Інформація щодо нових «атошних» не стовідсоткова, але про це я читав у різних джерелах. Хоч би там що, це великі гроші для більшості солдатів. Вдома багато хто отримує в 3-4 рази менше. Більш того, уклавши контракт, солдат отримує відразу відпустку на 25 днів, за яку йому виплачуються ще якісь додаткові гроші. Іншими словами, шикарний варіант.
Сидиш собі, їси, п'єш, іноді їздиш по дрова, та в караул ходиш
Здавалося б, бажаючих цілком достатньо, та ба. Візьмімо, наприклад, наш підрозділ: з 30 осіб контракт підписали тільки двоє. Але ж служити зараз і служити рік тому – дві великі різниці. Чому? Боїв практично немає, сидиш собі, їси, п'єш, іноді їздиш по дрова, та в караул ходиш. Якщо ти ще й аватар, то взагалі рай, вся закуска безкоштовно, доводиться витрачатися тільки на горілку, і грошей при цьому залишиться досить.
Однак, на контракт не хочуть переходити ні аватари, ні нормальні люди. Складно сказати, чому, навіть дивно частково. Точніше нормальних людей просто зрозуміти – ніхто не хоче бачити дебілізм, яким часто-густо просякнута наша армія, полчища алкашів, наплювацьке ставлення держави і самодурство Генштабу. Щодо аватарів, то їхня мотивація мені зовсім незрозуміла. Особисто мені незрозуміле перебування тут такого великого контингенту непрофесіоналів і це постійне стояння на місці. Ми звільняємо чи стримуємо, або чекаємо невідомо чого? Хоча це зовсім інша історія.
Особисто для себе я ще не визначився, чи пішов би я на контракт після року служби. Якби були реальні воєнні дії, думаю, так. Але сидіти і заготовляти дрова, навряд чи. Мене drum-n-bass чекає, донька і сім'я.
Анатолій Топольський - НВ
