До листопадових терактів у Парижі в цьому місті було законно проводити демонстрації. Сьогодні це не так. В Уганді, незважаючи на те, що громадяни, які виступають проти корупції або на захист прав гомосексуалістів, часто стикаються з ворожістю громадськості, раніше їм не загрожувало тюремне ув'язнення за участь у демонстраціях. Але тепер через небезпечну розмитість нового законодавства така загроза виникла. У Єгипті влада нещодавно провела серію облав і закрила видатні культурні центри – художню галерею, театр і видавництво, де колись збиралися художники та активісти.Мабуть, у всьому світі, людям чинять дедалі більше перешкод у прагненні об'єднатися і висловити свою позицію або незгоду. Незважаючи на те, що інтернет і технології технічно дали людям велику свободу висловлювань, повсюдний державний і комерційний контроль призвів до того, що свобода висловлювання думки, об'єднання і протест стають усе більш обмеженими. Словом, ще ніколи не вимагалося такої мужності, щоб висловити свою думку.
Особисто я відчув ці зміни на собі. У листопаді Фонд Відкрите Суспільство (глобальна благодійна організація Джорджа Сороса, яку я очолюю) став другою організацією, внесеною до чорного списку згідно з законом Російської Федерації, який дозволяє генеральному прокуророві країни забороняти іноземні організації та припиняти їхню фінансову підтримку місцевим активістам. Оскільки тепер кожен, хто з нами співпрацює, є об'єктом можливого судового переслідування та ув'язнення, у нас не залишалося іншого вибору, крім як перервати відносини з десятками російських громадян, яких ми підтримуємо в їхніх зусиллях щодо збереження залишків демократії в країні.
Безумовно, немає нічого поганого в регулюванні суспільного простору і організацій, які його використовують. На початку 1990-х деякі нові уряди в Східній Європі, Африці і Латинській Америці, недооцінивши силу активності громадян і громадянського суспільства, не змогли адекватно врегулювати правозахисні організації і простір, в якому вони працюють. Але протягом останніх двох десятиліть, коли активні громадяни повалили режими в десятках країн, уряди зайшли занадто далеко в спробах контролю. Вони криміналізували більшість основних форм демократичних дій.
Тепер будь-хто, хто з нами співпрацює в РФ, є об'єктом можливого судового переслідування
У деяких випадках уряди навіть не спромоглися створити юридичний прецедент для своїх дій. Минулої весни в Бурунді президент П'єр Нкурунзіза залишився при владі на третій термін, незважаючи на те, що конституцією дозволено тільки два. Коли громадяни вийшли на вулиці, їхні протести були жорстоко придушені.
Це торкнулося навіть країн з найсильнішими у світі демократичними традиціями. Після терактів у Парижі Франція і Бельгія відразу перетворилися на поліцейські держави, принаймні формально. В обох країнах були заборонені демонстрації, були закриті культові місця, а сотні людей були затримані й допитані за те, що висловлювали незгоду з політикою влади.
Це може мати серйозні наслідки. Тисячі людей, котрі планували протести проти кліматичних переговорів ООН минулого місяця, мусили вдовольнятися тим, що на знак протесту вони залишили свої черевики під будівлею. Це була приголомшлива картина, що ілюструє, як страх може пересилити віру у відкрите суспільство.
Немає простої формули для регулювання суспільного простору або забезпечення мирного політичного інакомислення в епоху тероризму та глобалізації. Але два основних принципи очевидні.
По-перше, світ потребує більш жорсткого міжнародного керування переміщенням людей і грошей, а також у більшої свободи слова, право на об'єднання і на висловлювання незгоди. Останнім часом уряди рухалися в неправильному напрямку. Але 2016 рік дає нам безліч можливостей, щоб виправити ситуацію в різних сферах – від торгівлі до міграції.
По-друге, некомерційним організаціям, які працюють на покращення державної політики, необхідні такі ж права для забезпечення міжнародного фінансування, як і підприємцям. Пряме іноземне інвестування слід заохочувати незалежно від того, чи буде воно підтримувати виробництво товарів і створення робочих місць або більш сильні державні політики і більшу активність громадян.
Відповідальність за зміну курсу не лягає виключно на уряди. Кожен, хто цінує відкритий суспільний простір, повинен виступити на підтримку політичних інститутів, які його захищають. Настав час солідарності.
Коли звичайна активність може привести вас до в'язниці, а страх переслідування заохочує масову пасивність, потрібно міняти стратегію. Кращий спосіб захистити суспільний простір - це заповнити його, нехай навіть і суперечливими думками. У 2016 році ми повинні заповнити – і, таким чином, захистити – цей простір разом.
Кріс Стоун на НВ
