Значення лабораторних досліджень в медицині відіграє велику роль. Правильно оцінити результати клініко-лабораторних досліджень і ефективно їх використовувати в практичній діяльності лікаря – завдання першорядної важливості.
Загальноклінічний аналіз крові є одним з найважливіших діагностичних методів дослідження. Він тонко відображає зміни кровотворних органів при дії на організм різних фізіологічних та патологічних факторів, часто відіграє велику роль у постановці діагнозу і провідну роль при захворюваннях кровотворного апарату, дозволяє оцінити ефективність терапії та прогноз захворювання.
Зазвичай для дослідження використовують капілярну кров, яку отримують внаслідок проколу пальця одноразовими скарифікатори або автоматичними скальпелями.
Клінічний аналіз крові бажано проводити натще. Всі повторні дослідження рекомендується проводити в один і той же час, бо морфологічний склад крові протягом дня підданий коливанням.
У поняття загального клінічного аналізу крові включає: визначення концентрації гемоглобіну, підрахунок кількості еритроцитів та лейкоцитів, колірний показник; швидкість осідання еритроцитів і підрахунок лейкограммы. Додатковим дослідженням є визначення часу згортання, тривалості кровотечі, підрахунок кількості ретикулоцитів, тромбоцитів і т. д.
Гемоглобін(Hb) в аналізі крові – це основний компонент еритроцитів, який транспортує кисень до органів і тканин. Його визначення має не тільки діагностичне , але і прогностичне значення, оскільки патологічні стани, що призводять до зменшення вмісту гемоглобіну, ведуть до кисневого голодування тканин.
В нормі вміст Hb в крові: жінки -120,00 – 140,00 г/л
чоловіки – 130,00 – 160,00 г/л
Підвищення гемоглобіну спостерігається при:
• первинній і вторинній еритремії;
• зневодненні.
Зниження гемоглобіну виявляється при:
• анемії;
• гіпергідратації.
Еритроцити (Е) в аналізі крові - червоні кров'яні клітини, які беруть участь у транспорті кисню повітря в тканини і підтримує в організмі процеси біологічного окислення.
В нормі вміст (Е) в крові: жінки – (3,80-4,50) х 1012/л
чоловіки – (4,50-5,00) х 1012/л
Збільшення (еритроцитоз) кількості (Е) буває при:
• новоутвореннях;
• полікістозі нирок;
• водянці ниркових мисок;
• вплив кортикостероїдів;
• хворобі і синдромі Кушинга;
• лікування стероїдами.
Невелика відносне збільшення кількості (Е) може бути пов'язане зі згущенням крові внаслідок опіку, діареї, прийому діуретиків.
Зменшення вмісту (Е) у крові спостерігається при:
• крововтраті;
• анемії;
• вагітності;
• зниження інтенсивності утворення еритроцитів у кістковому мозку;
• прискореному руйнуванні еритроцитів;
• гіпергідратації.
Лейкоцити (L) – клітини крові, які утворюються в кістковому мозку і лімфатичних вузлах. Розрізняють 5 видів лейкоцитів: гранулоцити (нейтрофіли), еозинофіли, базофіли, моноцити і лімфоцити. Основною функцією (L) є захист організму від чужих для нього мікроорганізмів.
В нормі вміст (L) в крові: (4 - 9) х 109/л
Збільшення (лейкоцитоз) буває при:
• гострих запальних процесах;
• гнійних процесах, сепсисі;
• багатьох інфекційних захворюваннях вірусної, бактеріальної, грибкової та ін. етіології;
• злоякісних новоутвореннях;
• травмах тканин;
• інфаркті міокарда;
• при вагітності (останній триместр);
• після пологів – в період годування дитини грудним молоком;
• після великих фізичних навантажень.
До зниження (лейкопенія) призводить:
• аплазія, гіпоплазія кісткового мозку;
• променева хвороба;
• вплив іонізуючого випромінювання;
• черевний тиф;
• вірусні захворювання;
• анафілактичний шок;
• хвороба Аддісона – Бірмера;
• колагенози;
• під впливом деяких лікарських препаратів.
Нейтрофіли представлені двома групами гранулоцитів (паличкоядерних (п/я) та сегментоядерних(з/я)). Вони володіють бактерицидною, вирусоцидною і дезінтоксикаційною функцією, вважаються другим після шкіри і слизової оболонки захисним бар'єром організму.
В нормі вміст у крові: 47-78%
Збільшення (нейтрофільоз) викликає:
• запальні процеси;
• інфаркт міокарда, легені;
• злоякісні новоутворення;
• багато інфекційні процеси.
До зменшення (нейтропенія) призводять:
• вірусні інфекції (гепатит, кір, краснуха, грип, вітряна віспа, поліомієліт);
• інфекції, викликані найпростішими(токсоплазма, малярія);
• постінфекційної стану;
• апластичні анемії;
• грибкові інфекції;
• хронічні бактеріальні інфекції(стрепто - або стафилоккоковые, туберкульоз, бруцельоз)
• при проведенні променевої терапії.
Еозинофіли(Е) – також мають фагоцитарні властивості, але цю властивість використовують насамперед для участі в алергічному процесі. Вони фагоцитують комплекс антиген-антитіло, утворені переважно Ig E.
В нормі вміст (Е): 0,5 - 5,0%
Збільшення (еозинофілія) спостерігається при:
• алергічних станах(бронх. астма, алергічні ураження шкіри, сінна лихоманка);
• глистяній інвазії (аскаридоз, ехінококоз, лямбліоз, трихенеллез, стронгілоїдоз);
• інфекційні захворювання (в стадії одужання);
• після введення антибіотиків;
• колагенозах;
Зменшення (еозинопенія) зустрічається при:
• деяких гострих інфекційних захворюваннях(черевний тиф, дизентерія);
• гострому апендициті;
• сепсисі;
• травмах;
• опіках;
• хірургічних втручаннях;
• в першу добу розвитку інфаркту міокарда.
Базофіли (Б) – беруть участь в запальних та алергічних процесах в організмі.
В нормі : 0 – 1%
Збільшення базофілів буває при:
• алергічних станах;
• захворюваннях системи крові;
• гострих запальних процесах у печінці;
• ендокринних порушеннях;
• хронічних запаленнях в ШКТ;
• виразковому запаленні кишечника;
• лімфогранулематозі.
Зменшення(Б) зустрічається при:
• тривалій променевій терапії;
• гострих інфекціях;
• гострому запаленні легенів;
• гіперфункції щитовидної залози;
• стресових станах.
Моноцити (М) – відноситься до агранулоцитів. Відносяться до системи фагоцитуючих мононуклеарів. Вони видаляють з організму відмираючі клітини, залишки зруйнованих клітин, денатурований білок, бактерії і комплекси антиген-антитіло.
В нормі вміст моноцитів у крові: 3-11%
Збільшення (моноцитоз) зустрічається при:
• інфекційних захворюваннях(туберкульоз, сифіліс, протозойні інфекції);
• деяких захворюваннях системи крові;
• злоякісних новоутвореннях;
• колагенозах;
• хірургічних втручаннях;
• у період одужання після гострих станів.
Зменшення (моноцитопения) зустрічається:
• після лікування глюкокортикоїдами;
• тяжких септичних процесах;
• черевному тифі.
Лімфоцити (Л/Ф) бувають двох видів Т і В-лімфоцити. Вони беруть участь у розпізнаванні антигенів. Т-лімфоцити беруть участь у процесах клітинного імунітету, а В-лімфоцити – у процесах гуморального імунітету.
В нормі вміст (Л/Ф) становить: 19 – 37 %
Збільшення (лімфоцитоз) зустрічається:
• після важкої фізичної праці;
• під час менструації;
• гострих інфекційних захворюваннях( вітряна віспа, краснуха, кашлюк);
• вірусних інфекціях(грип, аденовірусна та цитомегаловірусна інфекції)
Зменшення (лімфопенія) зустрічається при:
• вторинних імунних дефіцити;
• лімфогранулематозі;
• тяжких вірусних захворюваннях;
• прийомі кортикостероїдів;
• злоякісних новоутвореннях;
• ниркової недостатності;
• недостатності кровообігу.
Колірний показник(ЦП) – це ступінь насиченості еритроцитів пігментом гемоглобіном.
В нормі: 0,90-1,10
Якщо він менше 0,80 – гіпохромна анемія.
Якщо 1,80-1,050 – нормохромна анемія.
Якщо більше 1,10 – гіперхромні анемія.
При патологічних станах відзначається паралельне і приблизно однакове зменшення як кількості еритроцитів, так і гемоглобіну.
Зменшення (ЦП) (0,50-0,70) буває при:
• залізодефіцитної анемії;
• анемії, викликаної свинцевою інтоксикацією;
• анемії при вагітності.
Збільшення (ЦП) (1,10 і більше) буває при:
• недостатності вітаміну В 12 в організмі;
• недостатності фолієвої кислоти;
• раку;
• поліпозі шлунка.
Для правильної оцінки (ЦП) потрібно враховувати не тільки кількість еритроцитів, але і їх обсяг.
Швидкість осідання еритроцитів(ШОЕ) – неспецифічний індикатор патологічного стану організму.
В нормі: новонароджені – 0-2мм/год
діти до 6 місяців - 12-17мм/год
жінки до 60лет – до 12мм/год, чоловіки до 60 років – до 8мм/год
жінки старше 60 років – до 20мм/год, чоловіки старше 60 років – до 15мм/год
Збільшення ШОЕ зустрічається при:
• інфекційно-запальному захворюванні;
• колагенозах;
• ураженні нирок, печінки, ендокринних порушеннях;
• вагітності, в післяпологовому періоді, менструації;
• переломах кісток;
• оперативних втручаннях;
• анеміях;
Воно може збільшуватися і при таких фізіологічних станах, як прийом їжі (до 25мм/год), вагітності (до 45мм/год).
Зниження ШОЕ буває при:
• гіпербілірубінемії;
• підвищення рівня жовчних кислот;
• хронічної недостатності кровообігу;
• гіпофібриногенемії.
