Постулат "абсолютна влада розбещує абсолютно" в нинішній Росії посилюється ще й правилом "незмінна влада стає несамовитою".Оскільки в оточенні Путіна немає людини або групи осіб, здатних "увійти в опочивальню підполковника, який збожеволів" і вирішити його "проблему" офіцерськими методами - мені видається, що зміна влади в Росії відбудеться іншим шляхом.
Обстановка всередині Росії вже сьогодні розпечена. За розповідями мого приятеля, який працює водієм, "якщо ще рік тому мої колеги сперечалися зі мною мало не до поножовщини і кричали "Крим - наш!" і "Путін правий!", то тепер зустрічають мене на роботі словами "Ну, як там ? Замут який-небудь планується? ..."
І це ще не гепнувся рубль і населення остаточно не зубожіло.
З москвичів сходить колишній лиск. Шар жирку, який нагуляли в "огрядны нафтові роки", тоншає. Враховуючи інфляцію, яка неодмінно розженеться вже в січні-лютому 2016 року, звільнення, котрі неминуче досягнуть масштабів епідемії, і повернення поняття "дефіцит" у зв'язку із санкціями і невдалим "імпортозаміщенням", а також - погіршенням якості продуктів і товарів, які незабаром ще треба буде "дістати" - ентропія у суспільстві буде нарощуватися із шаленою швидкістю.
Майдану в Росії не станеться. Буде "російський Тахрір"
Олександр Сотник на gazeta.ua
Ми маємо справу з приміщенням, заповненим "газом суспільного невдоволення". У той момент, коли насиченість досягне критичної маси, буде потрібна тільки невелика іскорка для масштабного вибуху, як виплеску всього, що накопичилося за останні роки путінського божевілля.
Майдану в Росії не станеться. Буде "російський Тахрір". Причому, відбудеться він, швидше за все, через якусь "рядову дрібницю", яка раніше проскакувала в новинах, але на неї звертали увагу лише всплеском рук і погойдуванням голови.
Враховуючи прийняті вчора поправки до "Закону про ФСБ", можна припустити, що винуватцем цієї останньої краплі цілком може стати якийсь"силовик" або ФСБшник, знавіснілий від вседозволеності і який звик до безкарності. Наприклад, хто-небудь із силовиків помилково розстріляє людей, котрі "скупчилися" на автобусній зупинці. Або відправить на той світ жінку з немовлям у колясці. Начебто, все буде "по закону", але саме цей "закон" і стане відправною точкою для початку бунту. Бо заборонні укази і постанови досягли вже таких масштабів, що стали представляти загрозу для життя і здоров'я кожного - особливо враховуючи пристрасть влади до беззаконня і цілковиту її безконтрольність.
І тоді цій владі пригадають все - причому, сума претензій стане несумісна з її подальшим існуванням.
Складно сказати, яку "нішу" в цьому процесі займають нинішня "несистемна опозиція", але навряд чи вона стане грати в ньому провідну роль. У неї був шанс на безкровне рішення путінського питання, і вона з цим завданням не впоралася. Що ж, я, як частина цієї опозиції, не в образі за "роль другого" чи навіть "третього плану", і готовий взяти на себе ті дії, які мені довірять зробити. Якщо, звичайно, довірять. Я не прагну "забити місце" в підручнику історії, в якому майбутнім подіям, швидше за все, буде відведена пара-трійка абзаців. Моя мета - у звільненні моєї нещасної країни від ненависного більшовицького чекістського ярма. І в порівнянні з нею все інше вже неважливо.
