З припиненням боїв життя за лінією розмежування трохи налагодилася. Втім, гострі проблеми нікуди не поділися. Волонтери та місцеві жителі б'ють на сполох: як і у воєнний час, і зараз тут продовжують гинути люди. В числі зниклих без вести - не один десяток мирних жителів, в тому числі жінок і підлітків. Доля понад 1000 осіб, зниклих за час конфлікту в Донбасі, досі невідома.
Зникають серед білого дня
Днями донецькі сторінки в соцмережах вибухнули повідомленням про зникнення 27-річного Олексія Шевченка, працівника одного з комунальних служб міста. Рідні і друзі хлопця розповідали: зв'язок з ним втратили вранці, коли чоловік їхав у справах зовсім недалеко від центру міста. Знайти близькі не можуть ні самого Олексія, ні його автомобіль.
"Їхав на машині "Форд Фокус", - пишуть близькі хлопця. - Був одягнений у синій джинсовий комбінезон, куртку пісочного кольору, сірі кросівки".
Про те, що кількість зниклих без вести в Донбасі за весь час АТО давно перевалила за тисячу, не раз говорили і міліціонери, і волонтери. Ще в кінці літа, за даними ГУ МВС України в Донецькій області, у міліцейських базах значилося 1 тисяча 381 заява про зникнення людей. До того часу місцезнаходження 455 з них було встановлено, а 926 продовжували шукати. Зараз, за словами волонтерів, заяв набагато більше.
- Ми бачимо тенденцію: з початку осені додому за лінію розмежування повернулися дуже багато мешканців, які почали задаватися питанням, де їх сусіди, знайомі, близькі, з якими за час конфлікту довелося втратити зв'язок, - розповідає волонтер Марина Ушиненко. - Багато телефонують нам і потім за нашими рекомендаціями звертаються в поліцію. Але величезна частина тих, хто турбується про близьких, подати заяву просто не можуть. Адже за законом така можливість є тільки у близьких родичів. Ми ж приймаємо заявки від усіх і розуміємо гігантський обсяг проблеми. Зниклих набагато більше!
Примарна надія на соцмережі
Серед тих, кого шукають через соцмережі, велика частина чоловіків. Волонтери проаналізували: в більшості своїй це мирні жителі, багато в момент зникнення були на власних машинах, більшість не виїжджали з непідконтрольних територій або давно повернулися, практично у всіх залишилися родини, які їх шукають. Як це зробити, волонтери не знають: зниклих вже настільки багато, що такі пости в соцмережах стають все менш корисними. Якщо раніше інформацію отримували після численних перепостів, то тепер користувачі все менш охоче "діляться".
Величезною проблемою залишається і упізнання загиблих. Вже кілька місяців гуманітарні місії намагаються вирішити питання ДНК-аналізів, але поки все практично даремно - на підконтрольних територіях постійно не вистачає реактивів для аналізу, до того ж такий біологічний матеріал не можна провозити через блокпости, ні через Росію, що залишається величезною проблемою родичів загиблих, які знаходяться за лінією розмежування.
За матеріалами: КП в Україні