Мова піде про кредити МВФ та їх вплив на Україну та інші країни, а також про можливості економічного росту в Україні лише за умови залучення в країну інвестицій. На кредитах Заходу можна лише стабілізувати ситуацію від повного краху і соціально-політичного колапсу, але для економічного зростання потрібні інвестиції.
Подивіться, навіть коли мова заходить про звичайного підприємця, спочатку він прагне брати кредити і лише коли співвідношення власного і позикового капіталу непристойно виростає і перестають давати кредити, тільки тоді підприємець готовий розлучатися з часткою бізнесу та залучати інвестиції у власний капітал. Вважається, що позикові гроші в підсумку обходяться дешевше.
У 2005-08 роках в Україні був показове зростання економіки на кредитних грошах, і після цього кредитного буму настала криза. Якщо б зростання було більше за рахунок реальних прямих інвестицій, то і криза була б м'якша якщо б взагалі була. Характерний приклад альтернативного розвитку і спокійного переходу через кризу 2008-09 років в Польщі.
На макрорівні в Україні була піраміда інтересів (зверху-вниз за ступенем значущості):
- олігархи
- чиновники
- інвестори-бізнесмени
- кредитори (банки)
- народ
Зараз вибудовується ієрархія наступним чином:
- міжнародні кредитори (в першу чергу МВФ)
- чиновники
- олігархи-інвестори-бізнесмени (принаймні так здається після деолігархізації)
- народ
Читайте на InfoKava: Експрес-кредити - лохотрон по-українські (ТВ, відео)
Хто платить, той і замовляє музику. Особливо коли початкові умови. Зараз ключові гроші в Україну заходять від МВФ і США. У вигляді кредитів або держгарантій. Відповідно і інтереси у них не на розвиток України, а забезпечення повернення даних кредитів (умовою таких повернень може бути як економічне зростання, так і продаж держмайна).
Проблема в тому, чому кредитні програми МВФ так часто терплять крах - інтерес кредитора та інвестора різний - і по суті і за термінами. Інвестор заробляє тільки в умовах гарної економіки, а кредитор (особливо офіційний) чекає в будь-якому випадку повернути свій капітал. Незалежно від стану економіки.
Україні звичайно ж доводиться слухати свого ключового кредитора - МВФ. Але вибудовувати економіку потрібно в інтересах реальних прямих інвесторів, а не кредиторів. Інакше країні забезпечений економічний крах.
Статистичне підтвердження цього явища витіснення інвестицій кредитами напевно можна знайти.
Подивіться, навіть коли мова заходить про звичайного підприємця, спочатку він прагне брати кредити і лише коли співвідношення власного і позикового капіталу непристойно виростає і перестають давати кредити, тільки тоді підприємець готовий розлучатися з часткою бізнесу та залучати інвестиції у власний капітал. Вважається, що позикові гроші в підсумку обходяться дешевше.
У 2005-08 роках в Україні був показове зростання економіки на кредитних грошах, і після цього кредитного буму настала криза. Якщо б зростання було більше за рахунок реальних прямих інвестицій, то і криза була б м'якша якщо б взагалі була. Характерний приклад альтернативного розвитку і спокійного переходу через кризу 2008-09 років в Польщі.
На макрорівні в Україні була піраміда інтересів (зверху-вниз за ступенем значущості):
- олігархи
- чиновники
- інвестори-бізнесмени
- кредитори (банки)
- народ
Зараз вибудовується ієрархія наступним чином:
- міжнародні кредитори (в першу чергу МВФ)
- чиновники
- олігархи-інвестори-бізнесмени (принаймні так здається після деолігархізації)
- народ
Читайте на InfoKava: Експрес-кредити - лохотрон по-українські (ТВ, відео)
Хто платить, той і замовляє музику. Особливо коли початкові умови. Зараз ключові гроші в Україну заходять від МВФ і США. У вигляді кредитів або держгарантій. Відповідно і інтереси у них не на розвиток України, а забезпечення повернення даних кредитів (умовою таких повернень може бути як економічне зростання, так і продаж держмайна).
Проблема в тому, чому кредитні програми МВФ так часто терплять крах - інтерес кредитора та інвестора різний - і по суті і за термінами. Інвестор заробляє тільки в умовах гарної економіки, а кредитор (особливо офіційний) чекає в будь-якому випадку повернути свій капітал. Незалежно від стану економіки.
Звідси і виникають різні по своїй суті варіанти податкових змін від Мінфіну.
Україні звичайно ж доводиться слухати свого ключового кредитора - МВФ. Але вибудовувати економіку потрібно в інтересах реальних прямих інвесторів, а не кредиторів. Інакше країні забезпечений економічний крах.
Джерело: m.facebook.com
