У Львові Пісного знають, перш за все, як екс-керівника обласної міліції, депутата Львівської облради, члена "Фронту змін" і людини, який нібито користується заступництвом відразу двох екс-міністрів МВС Геннадія Москаля та Юрія Луценка.
Незважаючи на такий серйозний послужний список, публічні скандали із завидною регулярністю супроводжують діяльність Пісного.
П'ять місяців в СІЗО
Новий керівник Департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України 51-річний Василь Пісний працює в органах усе своє свідоме життя.
Одразу ж після демобілізації зі строкової служби в армії 20-річний тоді Василь Пісний в 1983 році влаштувався на роботу в міліцію. Перші кілька років старшина міліції Пісний нічим особливим не виділявся. Ймовірно, спочатку він навіть не планував залишатися в «органах» надовго. Вступив на заочне відділення Львівського сільгоспінституту, в 1989 році отримав диплом за спеціальністю «інженер-механік».
У 1990 році Пісний, очевидно, вирішив тісніше пов'язати своє життя з міліцією, вступивши на заочне відділення юрфаку у львівському університеті, проте вже тоді почав займатися підприємницькою діяльністю, тоді як її розуміли. Це був час великих можливостей і спокус...
Про це мало хто пам'ятає, але Писным довелося скуштувати тюремної юшки – нинішній головний борець з економічною злочинністю МВС у 1995 році провів п'ять місяців у СІЗО за підозрою в причетності до рекету.
10 липня 1995 року Василя Пісного затримали за підозрою у злочині, передбаченому ст. 144 ч. 3 КК України (рекет). За версією слідства, він вимагав спочатку $5 тис, потім $6 тис, а далі $7 тис. в якійсь Марини Берези. З її чоловіком, громадянином Польщі, Пісний в 1992-1994 рр. вів спільний «бізнес» – займався контрабандою спирту.
У матеріалах кримінальної справи фігурував власноруч написаний Писным список боржників та стан розрахунків з ними.
Ксерокопія цієї записки була опублікована в газеті "Високий замок" за 27 квітня 1996 року в матеріалі "Перевертні в погонах та їх заступники". Текст підписано С. Дильным, тодішнім заступником начальника управління внутрішньої безпеки у Львівській області УВБ МВС України. Зверніть увагу, як написано слово "мільйон" у замітках.
У статті для «ВЗ» Дильный наводить цитати із заяви потерпілої – Марина Береза розповідає про те, що в процесі «вибивання» боргу її возили додому до Пісному, де він їй погрожував, а також утримували в підвалі будинку.
В результаті жінка віддала Пісному $1,5 тис. На той момент вона вже співпрацювала зі слідством і Пісного затримали.
«Плутані пояснення Пісного, вилучені у нього вдома долари, що він їх отримав від потерпілої, все це переконало слідчого обласної прокуратури про необхідність порушити кримінальну справу. [...] Висновок відомий: Ст. був Пісний з заявницею у цивільно-правових відносинах. Наскільки такі боргові відносини узгоджуються зі службовою діяльністю?» – пише С. Дильный.
Стаття Дильного з'явилася в газеті у відповідь на лист Богдана Пісного, старшого брата Василя Пісного, який тоді був начальником Жидачівського РВВС і депутатом Львівської облради. Цей лист також було опубліковано у "Високому замку" 30 березня 1996 року під рубрикою "Вільний мікрофон депутата" і називався "Провокація".
Богдан Пісний обурювався арештом брата, стверджував, що це дискредитація і пояснював наявність боргу Марини Берези перед братом – це вона позичила гроші, які були «спадковою власністю дружини Ст. Пісного». Правда, він не пояснив чому цей борг був записаний разом з «спиртовими розрахунками».
Натомість розповідає читачам, що в результаті слідчих дій, його брат "шість годин носив міні-реактор в кишені штанів". За особистими даними Богдана Пісного “...банкноти, які М. Береза передала Пісному (повертаючи борг!) були у фатальний образ мічені радіоактивними ізотопами".
Богдан Пісний на сторінках газети стверджував, що після завершення слідства, заступник начальника управління внутрішньої безпеки вибачився перед Василем Писным в присутності багатьох колег. Однак сам Дильный в матеріалі "Перевертні в погонах" спростовує це і дивується: "Погодьтеся, в цій ситуації перед кимось вибачатися нам просто нелогічно".
Сімейний бізнес Василя Пісного
Сьогодні на різних сайтах можна знайти дуже багато різної інформації про Василя Пісного. Йому приписують хабарництво, контрабанду, зникнення речових доказів і співпрацю з кримінальними структурами – мовляв, саме за це він отримав прізвисько "Антибіотик", бо міг вирішити будь-яку проблему з міліцією.
Ми цього не можемо ані підтвердити, ані спростувати. Однак наші спроби з'ясувати майновий стан нашого героя принесли щедрий результат.
Скажімо, екс-дружині Василя Пісного Ользі Костик належить готель в центрі Львова «Наталія 18»,готельно-розважальний комплекс «Колиба» в Брюховичах з територією понад 10 га, ресторан«Форос» у Львові...
Офіційно Пісний розлучений з Ольгою Костя з початку 2000-х, і достеменно невідомо, вони продовжують жити і вести спільне господарство як подружжя.
Ольга Костик, в 2008 році була співзасновником жовківського підприємства ТОВ "Техпромвироби", яке займалося і займається імпортом побутової техніки в Україні. Ця компанія, за інформацією Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Верховної Ради, за чотири роки оформила угод на понад 160 млн грн.
Ще одним співзасновником ТОВ "Техпромвироби" є компанія "Star Alliance Technology Limited", зареєстрована в Гонконзі. "Техпромвироби" тісно пов'язані з діяльністю скандального голови Окружний адміністративний суд. Києва Олегом Бачуном, який відрізнявся надзвичайно нескромним способом життя.
Питання саме його причетності до незаконної підприємницької діяльності розглядався спеціальною робочою групою Ради суддів та парламентським комітетом. Правда, сьогодні Олег Бачун вже є офіційним співвласником разом з гонконгською компанією. А ось вийшла дружина з Пісного компанії, або її частина прихована за назвою "Star Alliance Technology Limited", достеменно невідомо. Втім, сумнівно, адже директором ТОВ "Техпромвироби" далі працює такий собі Іван Світлик, який керував компанією і в період, коли серед її засновників офіційно значилася Ольга Костик.
Де живе Василь Пісний
Офіційно Василь Пісний, який все життя пропрацював в міліції і не був причетний до жодного бізнесу, декларує земельна ділянка 22,5 соток, будинок на 450 кв. м і автомобіль Honda Crosstour 2010 року випуску.
Де ж живе Василь Пісний? Де цей будинок площею 450 кв. м.? Враховуючи, що Василь Пісний не знайшов часу для спілкування з “Н.Р. Львів, будинок довелося шукати самостійно. Знайшли три (!) будинки, що належать родині нового керівника Департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України.
У 2009 році Василь Пісний набув право власності на будинок у селищі Брюховичі біля Львова, на вулиці Садовій, 17.
У документах зазначено, що підставою для придбання власності стало рішення Франківського районного суду Львова від 29 квітня 2009 року. На жаль, це рішення відсутня в Єдиному держреєстрі судових рішень. Відомо лише, що в 2013 році цей будинок був виставлений на продаж.
У Брюховичах є ще одна нерухомість, яку пов'язують з Василем Писным, на вулиці Лікарської, 3в. Цей будинок, зведений прямо посеред лісу, за інформацією нашого джерела, дружина Пісного Ольга Костик подарувала їх спільної дочки Наталії в лютому 2013 року.
Особняк вражає своїми розмірами і масштабами вирубування лісу. Це добре видно з карт Yandex і Google. Ліворуч – фото 2010 року, коли маєток ще в стані будівництва. Справа – фото за 2012 рік, коли будинок вже зведено. Ліс нещадно рубали не тільки на приватній території, але і за її межами.
Землю, на якій стоїть будинок доньки Пісного, Брюховицька селищна рада вилучила з користування ДП "Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр" в липні 2008 року. Проти майбутньої вирубки лісу ніхто не заперечував.
Правда, в 2009 році прокинулася прокуратура Шевченківського району Львова, яка звернулася до суду, оскільки вилучили земельні ділянки, які були надані для зон лікування, відпочинку та туризму. Крім того, діяв мораторій на узгодження по вилученню земель. Однак справу програли у всіх інстанціях.
Незабаром після вилучення лісу, Брюховицька селищна рада дала дозвіл на розробку проектів відведення земельних ділянок на вулиці Лікарської по 15 соток кожна чотирьом людям: Людмилі Лагно з села Старий Яр (Яворівський район), Марії Хлян з села Нетрі (Яворівський район), львів'янкам Ользі Скіра і Марії Кирич.
Якщо про перших двох ми нічого не знаємо, то про Марію Кирич відомо, що вона має бізнес з колишньою дружиною Пісного – їй належить 0,3 % готелю «Наталія 18». Також вона є співвласницею ТОВ "Престиж Авто". В числі засновників цієї фірми також є Наталія Клепач з Жовкви. За інформацією ZIK, це колишня дружина Ігоря Клепача, начальника Львівського відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ. Клепачу інкримінували перевищення службових повноважень – незаконної видачі водійських прав. Також підозрювали, що за його дії держава не отримало понад 40 млн грн. Крім того, з рішення Львівської облради випливає, що Наталя Клепач має 0,5345 га на території Замкового парку" у Жовкві.
Ще одна власниця наділу Ольга Скіра є керівником підприємств екс-дружини Пісного Ольги Костя. У судових рішеннях, в яких прокуратура оскаржувала вилучення землі у Брюховичах, повідомляється, що Скіра і Кирич подарували (!) ці ділянки Мирославу Станкевича. Цей чоловік був прописаний на адресу разом з Володимиром Семениною.
Володимир Семенина родом з Сокальського району, працював "під крилом" Пісного. У березні 2005 року Василь Пісний став начальником ГУ МВС в Тернопільській області. Одночасно обласне ДАІ Тернополя очолив Володимир Семенина. Коли в січні 2008 року Пісний став начальником львівської обласної міліції, то Семенина — обласного ДАІ Львівщини.
У Львові є ще один особняк, безпосередній стосунок до якої має колишня дружина Пісного Ольга, на вулиці Брюховицькій, 207. Вулиця має таку назву, оскільки веде до селища Брюховичі. Будинок зовнішнім оздобленням копіює маєток на Лікарському. Вони немов брати-близнюки. Єдине, на око, він набагато більше.
Для будови тут також нахабно вирубали ліс. Кілька пеньків і досі видніються посеред газону.
Відповідно до ухвали Львівської міськради, це була земля Брюховицького лісництва. Однак депутати внесли зміни до рішення виконкому від 6 лютого 1998 року № 51 “Про інвентаризацію земель м. Львова“, замінивши слова “Брюховицьке лісництво“ на “землі р. Львова“.
В один день, 30 квітня 2009 року депутати міськради проголосували за чотири постанови, згідно з яким затвердили проекти землеустрою чотирьом особам загалом 40 соток. Це Ганна Борейко, Андрій Бойко, Марія Будник та Ігор Патлика. Ганна Борейко була прописана за однією адресою з людьми на прізвище "Костик" і "Пісна" на вул. Брюховицькій, 236 у Львові. Цей адресу при реєстрації бізнесу також вказувала екс-дружина Пісного.
Ми не володіємо інформацією, на кого перереєстрували цю землю. Втім, забудову на Брюховицькій, 207 проводила Ольга Костик. Про це свідчать дані Держархбудінспекції.
Голова Шевченківської райадміністрації Львова Олександр Удовенко підтвердив, що за присвоєнням номера будинку до них зверталася Ольга Костик. 7 грудня 2011 року маєток на Брюховицькій дали номер 207.
Про честь і гідність
Коли Василя Пісного відгукуються як про людину з сумнівною репутацією, це не зовсім справедливо, оскільки він неодноразово захистив свою честь і гідність у судах.
Наприклад, судився Пісний з тернопільською газетою «Репортер» у 2006 році. Редактор цієї газети Орест Муц звинувачував Пісного, який тоді очолював тернопільську міліцію, в корупції, зловживанні службовим становищем та відмивання брудних грошей. На жаль, нам невідомо чим закінчився процес, оскільки тепер Орест Муц відмовляється коментувати справу 8-річної давності.
Судився Василь Пісний і колишнього депутата Винниківської міськради, екс-працівника міліції Рустама Казимова, який звинувачував його в незаконному звільненні, зумовлену політичними та національними" причинами. У матеріалах судової справи наведені витяги з депутатського звернення Казимова, в якому він стверджує, що Пісний “перешкоджає виявляти факти зловживань та корупційних дій колишнього мера [міста Винники] і його оточення [...]. Зі слів працівників ДАІ Львівської області перед поїздкою в Італію Василь Пісний збирав з командирів взводів 1000 євро [...]. У м. Львові має кілька готелів і мотелів, шикарних будинків, дорогих автомобілів тощо. На день народження своєї дочки подарував в центрі міста готель "Наталія-18".
Суд прийшов до висновку, що депутатське звернення слід віднести до категорії оціночних суджень і критичної оцінки фактів, яку не можна перевірити на предмет її відповідності дійсності".
У 2005 році «Львівська газета» опублікувала спростування, яке було наслідком позову до газети з боку Василя Пісного. Він вимагав спростувати питання (!) журналістів на прес-конференції Геннадія Москаля, тодішнього голови МВС. Журналістів здивувало призначення Василя Пісного головним міліціонером Тернополя, оскільки «...раніше Василя Пісного затримували працівники служби внутрішньої безпеки. Його звинувачували в тому, що разом з покійним авторитетом «Мухою» викрав жінку-підприємця і вимагав викуп». Москаль сказав, що вперше про таке чує. Але 10 жовтня 2005 року Василь Пісний на сторінках газети пояснив, що постановою прокуратури Львівської області кримінальну справу N141-4923 стосовно нього була закрита за відсутністю в його діях складу злочину.
“У ході перевірки прокуратурою Львівської області звернення жінки-підприємця, про яку згадується в статті, жодного факту моєї вини встановлено не було. Під час перевірки вона заявила, що я ніколи не застосовував до неї насильства", – заявив Пісний. Він також зазначив, що Генпрокуратура порушувала справу стосовно працівників служби внутрішньої безпеки за зловживання службовим становищем щодо нього.
Джерело: lviv.nashigroshi.org