Це не виглядало б дивним напередодні чергових виборів мера, але Ігор Нановський вже третій місяць перебуває у в'язниці. Суддя Київського району Одеси Федулеева в серпні засудила Ігоря Нановський до 6 років в'язниці за звинуваченням у вимаганні хабара. Я б пропустив цю скандальну історію повз вуха або навіть порадів разом з усіма покаранню мера-хабарника, бо всі чекають конкретної боротьби з корупціонерами. Але я випадково познайомився з Ігорем Нановський в травні 2015 року та тепер абсолютно можу стверджувати, що як сама кримінальна справа, так і вирок були інспіровані місцевою мафією.
Хто розвішує по місту листівки на захист Нановський, не знає навіть його родина. У дружини Нановський, Олени Вікторівни, яка зараз тулиться на знімній квартирці в Білгород-Дністровському, не було грошей навіть на адвоката і першу допомогу збирали однокласники старшого сина в Мінську. Але в місті багато хто знає про те, як місцева мафія кілька років цілеспрямовано зжирала непідконтрольного мера, не встигла цього зробити при Януковичі і завершила свою спецоперацію вже при новій владі.
Близько Нановський не знають, хто ці люди, що розвішують листівки
Про мерство Нановський можна детектив писати. У 1997 році він став генеральним директором медичної фабрики "Гемопласт" в Білгород-Дністровському, на якій пропрацював, поки завод не захопили рейдери для українського олігарха Жеваго. Робочі директора поважали за чесність, за те, що не прихватизував завод і навіть не прихопив базу відпочинку в сусідній Затоці.
Робітники, яких близько 2 тисяч, фактично і зробили Нановський мером міста. Це вони запропонували йому висунути свою кандидатуру на виборах, і в листопаді 2010 року Нановський без активної реклами і підкупу виборців несподівано для всіх став керівником міста.
На хвилі популярності його зробили керівником міської організації Партії регіонів, коли в раді міста було 30 депутатів-регіоналів з 50-ти. Однак Нановський не тільки не крав для себе, він не давав красти іншим. І вже в 2012 році його виключили з Партії регіонів, а потім методично стали знищувати.
Чим же там намазано місцевої мафії, що вони готові піти на фальсифікації із залученням прокурорів Одеської області та судів?
Білгород-Дністровський тільки на перший погляд тихий і бідний містечко. Насправді - це додаток до курортного селищу на море - Затоці. Майже у кожного депутата Білгород-Дністровського в знаменитій Затоці є або пансіонат, або готель.
За сезон вони заробляють від 50 тисяч доларів до 1 млн, залежно від розмірів нерухомості. Податків або не платять зовсім, тому що їх готелю оформлені як дачі, а туристи як родичі, або платять копійки.
Між сезонами депутати засідають у міській раді, пощипують місцевий бюджет під різними приводами. Як відомо, зарплату місцевим депутатам не платять, а жити якось треба.
Попередній мер перед відходом встиг підписати контракти з деякими депутатами, які за сумісництвом ще й керують якимось комунальними підприємствами. Вони прихопили 50 гектарів землі в Білгород-Дністровському, що для невеликого містечка - дуже багато.
І Нановський вирішив наводити порядок. Він не хотів грошей від місцевої мафії, в альянси з ними не вступав. Він жадав елементарного порядку.
Білгород-Дністровський - мало не єдине місто в Україні, у якого немає боргів за газ перед "Нафтогазом", хоча за кілька років до приходу Нановський там за всіма статтями накопичилися величезні борги. "Немає грошей, починай економити", - повторював Нановський, за що його і прозвали "економний".
Нановський під час нашої зустрічі розповідається про підступи місцевих регіоналів, але не підозрював, що все так погано закінчиться
Але головне, він став розбиратися із землею та об'єктами комунальної власності, які розібрали між собою місцеві діячі. Земля - основний інвестиційний ресурс для міста, розбазарюючи землю, ви позбавляєте місто інвестицій і перспектив.
Нановський почав з цим боротися і нарвався на відповідну цькування. 9 раз місцева рада голосував за його відставку, щоразу не вистачало всього парочки голосів.
Мера поливали брудом у підконтрольних регіоналам газетах, труїли, намагалися йому підсовувати повій і звинувачувати в пияцтві. Йому блокували призначення заступників, знищували управлінську команду.
Протягом 2013 року не було практично жодного пленарного засідання міської ради, щоб "регіонали" не ставили питання про дострокову відставку Нановський. За законом, мер, обраний народом, несе кримінальну, моральну та іншу відповідальність за те, що відбувається в місті. Але депутати, які можуть заблокувати роботу мера і паралізувати життя, ні за що відповідальності ніякої не несуть.
Вже під час Майдану регіонали використали "фол останньої надії". 23 січня 2014 року до кабінету мера зайшов депутат Білгород-Дністровського міськради від Партії регіонів Михайло Махнєв - член постійної депутатської земельної комісії з 2006 року. Зайшов з пачкою грошей, камерою і групою міліціонерів. На той момент Махнєв вже був засуджений судом до кількох років умовно за шахрайство. Нановський вигнав депутата з кабінету, до конверта з 8 тисячами гривень не доторкнувся, це все є на камерах спостереження, але прокурори, виписані з Одеси, звинуватили мера у вимаганні хабара.
До речі, показова деталь. Під час обшуку один з понятих вкрав карточку мера з його місячною зарплатою в 4000 гривень.
Півтора роки тяглося це абсурдне кримінальну справу.
Нановський нікому не скаржився, викривальні статті не писав, допомоги не просив. Він наївно вважав, що абсурд і підлість місцевих діячів очевидна для всіх.
Але Нановський недооцінив небезпеку і підступність місцевих еліт. "Умативает з нашого міста, ви чужі тут були і залишитеся чужими", - сказав недавно дружині Нановський призначений виконуючим обов'язки мера міста Володимир Мензелінцев.
Став після арешту Нановський в.о. мера Володимир Мензелінцев сам балотується на нинішніх виборах
Наближалися нові вибори мера і мафія вирішила за всяку ціну прибрати з дороги Нановський, хоча він не збирався балотуватися на новий термін, втомившись від нескінченної війни.
За чутками, на хабарі в суді скопом зібрали 50000 доларів. Доказів цього, звичайно, немає, але як інакше пояснити неадекватно суворе покарання - 6 років у справі, в якому в якості доказів - тільки свідчення депутата, вже викритого в шахрайстві.
Зараз суддя під різними приводами відмовляє дружині засудженого Нановський в побаченні. Це в традиціях совка підлого правосуддя - продовжувати принижувати людей навіть після суворого вироку. При цьому суддя у розмові з місцевими журналістами прикривається якоїсь організацією "Оберіг", мовляв вони їй погрожували штурмом суду, якщо вона не винесе суворий вирок. Під час засідань у суді з'являлися якісь "активісти", які створювали потрібний нервовий фон процесу.
Старі корупціонери швидко навчилися користуватися інструментами нової демократії, головне - нічого не соромитися і частіше повторювати популярні гасла.
Хто був зацікавлений в усуненні непідконтрольного міського голови? Ті, кому він не давав ділити місцеву землю. Депутати, які поклали око на 3 гектари пляжів в Затоці - це територія комунальних санаторіїв, приватизацію яких зупинив Нановський.
У цьому провінційному місті влітку несподівано з'явився скандальний колишній міністр екології Ігор Шевченко. Він вирішив тут балотуватися в мери і заважив місто своїми плакатами. Що забув в цій глушині амбітний молодий київський політик?
У Білгород-Дністровському з'явилися плакати скандального колишнього міністра екології Ігоря Шевченка
Тут золота земля - виноградники, лимани і море в 10 кілометрах. Перспективи "нового Криму" тут кружляють голову багатьом. Влітку в Затоці та навколишніх селах біля моря яблуку ніде було впасти. Тільки й розмов про те, що замість анексованого Криму тепер у цих місцях будуть будувати головний українських курорт. Всі чекають золотого дощу.
А може Нановський "замовив" нардеп Віталій Барвіненко? Це молодий землевласник, який разом із батьком тут володіє гігантськими наділами. Віталій Барвіненко - маловідомий депутат Верховної ради, депутат-тіхушнік, відома "тушка", який мститься журналістам і обирається в Раду вже втретє.
Багато охочих було знищити мера-білоруса. Так, Нановський народився в Україні, але виріс він у Білорусі, його дружина і діти - громадяни Білорусі. Його коробило від тотального бардака і розвалу в Білгород-Дністровському. Він відкрито зневажав цих депутатів-казнокрадів. Але переоцінив свої сили і віру в справедливий суд.
Жителі Білгород-Дністровського досі з власної волі видута свою боротьбу за справедливість і повернення людини, який намагався навести порядок у світі, де досі правлять регіонали.
Ми воюємо в Києві з олігархами, власниками цілих галузей. І це правильно, звичайно, але явно недостатньо. У столиці збираються і другий вже раз перемагають Майдани - Помаранчева революція і Революція гідності, а на місцях весь цей час так нічого і не змінюється. Як прийшли паразити, присмокталися до солодких потокам, що і кліщами їх не відірвати від України.
Історія Ігоря Нановський - це і є український Левіафан, чудовисько корупції та місцевого беззаконня, яке пожирає всіх, хто намагається йому протистояти.
Україна - великупромислову і багату країну - побудували працьовиті й чесні люди, а не шахраї і злодії. Шахраї України просто повільно знищують. Невже мільйони справжніх трудяг і чесних людей дозволять шахраям допив залишки колись багатої країни?
Джерело : Українська правда
