
С тих пір, скільки б разів не намагалися привести огорожу в чистий вид, ліфчики завжди повертаються і множаться в геометричній прогресії. Додаються нові кольори, нові розміри, нові форми.
Слідуючи не до кінця вивченій жіночій логіці, вид чотирьох ліфчиків, що бовтаються на вітрі, був таким спокусливим, що й інші дами вирішили повісити свою спідню білизну поруч. Усього через два місяці, до лютого 2000 року, на паркані висіло вже більше шістдесяти бюстгальтерів. Новини про кумедний паркан поширювалися зі швидкістю звуку, і ліфчики все прибували і прибували. За наступні роки сонм бюстгальтерів вже налічував тисячі примірників, а сам паркан став досить вагомою пам'яткою, щоб потрапити в списки приїжджаючих подорожувати по Новій Зеландії.
Звісно ж, знайшлися люди, яким такий паркан до душі не припав. "Це просто більмо на оці!" - кричали одні, "Та це просто обурливо" - кричали інші, і навіть:"Цей паркан піддає небезпеці життя водіїв!" Отже час від часу паркан ретельно очищали від бюстгальтерів, але жіноча білизна завжди поверталася на місце. Якщо спочатку доводилося знімати з огорожі близько сотні ліфчиків, то в 2006 році це було вже не так легко: тоді довелося відв'язувати вже більше півтори тисячі бюстгальтерів. І все це тільки для того, щоб трохи пізніше на цьому ж місці колихалися на новозеландських вітрах вже більше 100 000 ліфчиків. Жіноча солідарність непереможна.