В УКРАЇНІ. Перші згадки про каву в Україні датуються 1672 роком – саме в цей період в Кам'янець-Подільському турки відкрили першу кав'ярню. Львів по-справжньому розпробував цей напій тільки в XVIII столітті. У місто кава потрапляла не тільки зі Сходу (наприклад, з Туреччини), але і з Відня, де галичанин Юрій Кульчицький 1683 року відкрив кав'ярню "Під синьою фляжкою". Його заклад дав поштовх популяризації кави в багатьох європейських країнах, хоча, звичайно, наступ кава вела давно і по всіх фронтах.
[b]З Близького Сходу – в Європу[/b]
З'явившись в країнах Близького Сходу, кава завойовувала любов усіх соціальних верств. Так, в 1555 році в Константинополі відкрилася перша кав'ярня. Тут же існувала і придворна посада – кавовар.
ІТАЛІЯ. Поступово напій "мігрував" до Європи. Сталося це в 1592 році. Саме тоді лікар з Італії Пропер д'Альпіно повернувся з Єгипту на батьківщину і зробив записи про кавовому дереві і його зернах. І вже через якихось 20 років у Венеції з'явилася перша європейська кав'ярня. А в наш час в Неаполі відкрили факультет кави, де навчають всім тонкощам створення напою.
ГРЕЦІЯ. Грецькі традиції кавування теж досить старі. Греки обожнюють кавову пінку: якщо на сватанні потенційному нареченому подали каву без пінки – весілля не буде. Грецька кава – дуже обсмажена, тонкого помелу і досить солодка.
ФРАНЦІЯ. Французи в різний час доби п’ють різну кави: на сніданок – каву з молоком, в обід – еспресо, а ввечері – з різноманітними лікерами.
СКАНДИНАВСЬКІ КРАЇНИ. Скандинави займають друге після італійців місце за кількістю споживання кави. Вони постійно носять з собою термоси з цим напоєм. А в Копенгагені є так званий район Латте з величезною кількістю кав'ярень.
НАПІЙ НАТХНЕННЯ
Оскільки кава бадьорить, вона стала ще й предметом поклоніння з боку людей творчих. Їй, як прекрасній дівчині, присвячували картини і пісні, поеми та театральні твори. Так, в Парижі в 1703 році були видані кантати, які славили каву. Трохи пізніше поет Пікандр напише жартівливу новелу. У ній йдеться про те, що внаслідок заборони вживати каву починаються мор і смута, але вони відразу ж припиняються, як тільки заборону зняли. Йоганн Себастьян Бах написав одноактну оперету, також звану кантатою №211, про батька, який намагався відучити свою дочку від пристрасті до кави.
У число відомих кавоманів входили Оноре де Бальзак і Вольтер, Федір Шаляпін і Йосип Бродський, Наполеон Бонапарт і Карл Лінней, Петро І та Катерина ІІ, Сальвадор Далі і Віктор Гюго, Анна Ахматова і Жорж Санд.
У наш час з кавових зерен роблять мозаїки, а міцно завареним напоєм малюють полотна.
