Починаючи від Плоскирова й до теперішнього Хмельницького у місті змінилося все. Обласний центр зазнавав руйнувань, розбудовувався та розвивався, пише Vsim.ua.
Пропонуємо вашій увазі цікаві факти про те, як же мінявся Хмельницький впродовж 60 років з дня свого перейменування.
Саме 584 роки тому, у 1431 році, з'явилася перша письмова згадка про Хмельницький. Багато людей вважає, що так місто назване через візит сюди гетьмана Богдана Хмельницького.
Однак сам знатний українець у Хмельницькому ніколи не бував.
За словами провідного наукового співробітника Хмельницького обласного краєзнавчого музею Сергія Єсюніна, у період святкування 300-річчя возз’єднання України з РФ, влада вирішила глобально відзначити це і перейменувати якесь місто на честь Богдана Хмельницького.
"Була пропозиція, щоб це був обласний центр, а не якесь село. На засіданні центрального комітету звучали ідеї щодо Черкас. Однак голова міста сказав, що це буде недоречно, адже у них в області народився не менш відомий українець Тарас Шевченко.
Бралися до уваги найбільш значні битви за участі Хмельницького, тоді й прозвучало, аби цим містом став Проскурів.
Для обгрунтування дослідники назвали найбільшу битву під час повстань 1648 року – Пилявську, яка відбулась на території Хмельницької області. Гетьман бував у Меджибожі, Жванці, однак не у Проскурові. Місто було маленьким, тут знаходився невеличкий замок, який навіть не мав стратегічного значення", - пояснює історик.
На початку Другої світової війни, коли обласний центр перенесли з Кам’янця-Подільського до Проскурова, потрібна була адміністративна будівля. Саме так і виріс на майдані Будинок рад або як нарекли його в народі «білий дім». Усі, хто очолював область, працювали і працюють у цьому будинку.
Збудували споруду у стилі «сталінського ампіру. Будівлі більше 60 років і вона оригінальна тим, що презентує стиль, якого вже немає.
Фасад колись прикрашали радянські скульптури у вигляді робітників колгоспу з гербом УРСР посередині.
Споруда вражає своєю величчю та архітектурою. Виявляється, може похизуватись навіть оригінальністю, адже аналогів будівлі за стилем в Україні немає.
Колишній будинок рад можна вважати ровесником обласного центру.
Зведення цієї будівлі розпочалось 1952 року і завершилось до 54-го. Саме цього року Проскурів й перейменували у Хмельницький, з ним і область. Приблизно з цього часу розпочалася активна забудова міста.
Далі переміщуємося до будинку міської ради. У 1986 році тут офіційно розташувався міськвиконком. За словами істориків, з самого початку і до тепер, будівля фактично не змінилась.
У 1904 році цей будинок звели для реального училища. Так називали навчальний заклад, де хлопці здобували середню технічну освіту.
Вступали сюди після початкової школи і навчалися шість років.
Училище налічувало близько трьохсот дітей. Усі вони по завершенні готові були здобувати освіту у вищих учбових закладах.
Колись зі стін реального училища випустилися відомий подільський бандурист Кость Місевич та український письменник Микола Трублаїні. Практично до 80-х років у цій будівлі знаходилась і школа.
Головна площа міста починаючи з 1991 року носить назву Майдан Незалежності. Майдан сформувався на теперішньому місці відтоді, коли почали зводити будинок рад у 1952 році.
До цього часу площа була «забита» одноповерховими будиночками. Тоді вона носила назву на честь Леніна.
У 1970 році містяни відзначали 100-річчя «вождю», тоді й прийняли рішення встановити на майдані йому пам’ятник.
Центральна площа у той час знаходилась навпроти кінотеатру Шевченка, а тоді – Чкалова.
Головна площа Хмельницького – історичне та значиме місце. Тут відбувалось чимало подій, які назавжди закарбувались у пам’яті хмельничан. Це й радісні моменти - святкові дійства, концерти, молодіжні флешмоби та весілля, а також моменти смутку і відчаю.
Ті, кому небайдужа доля міста, намагались вибороти тут краще майбутнє та боролись за справедливість. Тут згадують героїв, які віддали своє життя за Україну.
