"Підтримати"
Новини
Всі новини

Діра в бюджеті України до кінця року виросла до 100 млрд грн: під питанням пенсії і зарплати

За оцінками експертів, країна може закінчити рік з діркою у 100 млрд грн. Ресурсів для покриття такого дефіциту немає і тут не допоможе навіть транш МВФ, який, до речі, поки ніхто нам давати не планує. Якщо ситуацію не виправити, грошей може не вистачити навіть на зарплати бюджетникам та пенсії. Знайти рішення можна і всередині країни, але тоді за покриття дефіциту заплатить кожен українець. Як держава може вирішити проблему та як це відіб'ється на простих українцях - пише Obozrevatel.

Бюджет й відсутність кредиту МВФ

Ще навесні через коронавірус дефіцит державного бюджету на 2020-й рік збільшили до рекордних 300 млрд грн. А профінансувати його потрібно було новими боргами. У Мінфіні, зокрема, розраховували на транші від МВФ, яких до кінця 2020-го мало бути два. Але, на жаль, співпраця зірвалася і коли відновиться – не зрозуміло. Глава МФВ Крісталіна Георгієва зазначила, що для перегляду програми необхідно досягти "повного взаєморозуміння" з українською владою. Але з огляду на все, цього поки не відбулося. До того ж навіть наявність кредиту від МВФ не розв'яже всі наші проблеми, запевняє економіст Олексій Кущ:

"Транш МВФ, який ми повинні були отримати у вересні й не отримали – це 700 млн доларів (близько 20 млрд грн). У нас дефіцит запланований на рівні 300 млрд грн, а буде виконаний приблизно на 200 млрд грн. Залишається 100 млрд грн. Тому 20 млрд особливої погоди не роблять".

За словами Олексія Куща, ми тримаємося за співпрацю МВФ через зовсім інші причини. Одна з них – можливість погашати зовнішні борги. "Основні гроші Україні від МВФ виділялися в 2014-2015 роках, коли у нас були найбільші виплати за зовнішніми боргами. У наступні роки траншей або взагалі не було, або вони були невеликими. У 2020-му році ми увійшли в новий етап погашення зовнішніх боргів. У вересні була рекордна виплата на 2 млрд дол. Перед цим, у червні, нам у МВФ дали ті ж 2 млрд доларів, щоб Україна вивільнила внутрішні ресурси для погашення боргу", – роз'яснює Олексій Кущ.

Україна закінчить рік із великим дефіцитом

МВФ – своєрідний "страхувальний трос" для інших кредиторів. Якщо він дає нам гроші, це служить сигналом, що ми зможемо розрахуватися з боргами, і кредитори готові позичати далі. У ситуації, коли ми не тільки не отримаємо транш, але навіть місія МВФ не хоче приїжджати в Україну, заявляючи про те, що багато зобов'язань країни не виконані, інші міжнародні фінансові організації також не захочуть надавати кошти. Позичати гроші, розміщуючи єврооблігації на світових ринках або валютні облігації всередині країни, теж буде складно.

Якщо ж кредитів чекати не варто, звідки уряд візьме гроші, щоб перекрити борги й звести показники бюджету на кінець року?

Чим покривати дефіцит

Секвестр бюджету

Коли нема чим профінансувати витрати бюджету, варіантів виходу із ситуації не так багато. Крім кредитування, можна зробити секвестр бюджету і сильно скоротити витрати на ту величину, якої не вистачає.

"У державі й так відбувається відставання в освоєнні коштів, – аналізує економістка Центру економічної стратегії Анастасія Телетьон, – тому ймовірно, що деякі заплановані витрати просто уріжуть, зупинивши роздачу грошей у кінці року, як це зазвичай відбувається. Залишать фінансування на найважливіші сфери – виплату заробітних плат, медицину, соціалку і виплати за боргами. За іншими (так званими незахищеними витратами) – капітальні інвестиції, будівництво – можливо, доведеться ухвалювати складні рішення. Від них потрібно або відмовлятися, або переносити їх на наступний період".

Але що саме будуть скорочувати в разі секвестру – питання насправді неоднозначне. Якщо дефіцит буде занадто великий – капітальних інвестицій може і не вистачити. У такому разі можуть урізати витрати більш ґрунтовно, навіть до того, що затримати пенсії або інші соціальні виплати.

"Якщо виберуть варіант секвестру, можливо, будуть скорочувати статті, які не зачіпають виплати найбіднішим верствам населення, – говорить старший аналітик "Альпарі" Вадим Іосуб. – Але якщо цих скорочень не вистачить, то не можна виключати й таку можливість. Влада, я думаю, розуміє, що популярності в суспільстві їм це не додасть. Такого рішення будуть намагатися уникати до останнього, навіть не з тієї причини, що вони сильно переживають за населення, а тому що це зіпсує рейтинг".

Емісія гривні

Ще один варіант розв'язання проблеми дефіциту – емісія гривні. До такої ідеї Вадим Іосуб так само критичний:

"Якщо надрукувати пусті гроші – це гарантовано призведе до сильного росту цін і девальвації гривні. З соціальної позиції, для населення це буде дуже боляче".

Проти емісії висловився і глава Нацбанку Кирило Шевченко. Водночас Олексій Кущ запевняє, в кризові періоди емісія – це єдиний вихід:

Гроші друкуються завжди, емісія відбувається весь час. Питання в обсягах і кінцевих бенефіціарів цієї емісії. Зрозуміло, що якщо друкувати гроші й видавати їх нерезидентам, щоб вони продавали свої ОВДП, які купили в Україні, то отримаємо проблему з курсом, пояснює Кущ. Якщо друкувати гроші й роздавати їх великим бізнесменам, які будуть виводити капітал за кордон, то знову отримаємо проблему з курсом.

"Але якщо друкувати гроші й направляти їх у медицину, соціальну сферу, на науку, освіту, екологію, стабілізацію економіки, допомогу малому й середньому бізнесу, допомогу населенню, то весь девальваційний шок буде помірним. Знову ж таки, під час контролю параметрів емісії. Зрозуміло, що, якщо надрукувати трильйон гривень, то це розірве фінансову систему. Але якщо дефіцит бюджету буде в межах 10% від ВВП (а дефіцит формується й іншими джерелами, є позикові кошти), то 200-300 млрд грн додаткової емісії – не є критичними", – підсумував Олексій Кущ.

Що буде з бюджетом-2021

Дефіцит поточного року на 2021-й, очевидно, не перейде, але перейдуть невиправдані надії. На бюджеті-2020 сильно відбилася ситуація з ковідом, проблеми у торгових партнерів, проблеми всередині країни, що пов'язані з карантином, а також і неотримання кредиту від МВФ. На наступний рік ми також очікуємо кредитів, а їх відсутність буде ще більш критичним, каже Вадим Іосуб.

"Отримання кредитів в повному обсязі зараз закладено в проєкт бюджету наступного року. Навіть з огляду на отримання цих кредитів, все одно в цьому бюджеті залишається "дірка" в 6% від ВВП. Якщо кредити не будуть отримані й в наступному році, то абсолютно незрозуміло буде, чим її можна закрити. Це – біда для економіки", – підсумував Іосуб.

Шмигаль не сумує

Тим часом прем'єр-міністр Денис Шмигаль на черговому засіданні Кабміну 25 листопада гордо озвучив статистику. Мовляв, податкова план зі зборів навіть перевиконала. Щоправда, поки фіскали працюють стаханівськими темпами, митниця пасе задніх. У ситуації, що склалася, без ефективного контролю і за відсутності коштів постраждати може кожен українець. І ситуація минулого року, коли гроші почали виділяти лише на захищені статті бюджету, може здатися "позитивним сценарієм". Гірше буде, якщо коштів не вистачить навіть на зарплати та пенсії.

Ctrl
Enter
Если вы заметили ошибку в тексте
Выделите её и нажмите Ctrl+Enter
Также по теме
Показати ще новини