"Підтримати"
Новини
Всі новини

Роман Безсмертний: для чого Росія зображує перемир'я на Донбасі

У Росії є причина зображати перемир'я на Донбасі. І це зовсім не турбота про мир з Україною. Про це і про те, що сьогодні відбувається під час засідань Тристоронньої контактній групи, телеканалу Obozrevatel TV розповів представник України в політичній підгрупі ТКГ по врегулюванню ситуації на Донбасі в 2015-2016 і 2019 роках Роман Безсмертний.

- Російська Федерація веде війну на Донбасі в інший спосіб, зображуючи перемир’я. Насправді країні-агресору потрібна пауза. Кремль навмисне вигадує формат зустрічей радників глав держав нормандської четвірки, щоб нав’язувати українському політичному керівництву свою позицію.

– Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив, що зустріч радників глав держав у нормандському форматі відбудеться на початку вересня. Ми пам’ятаємо, що пан Козак говорив, мовляв, це дивний, незрозумілий формат, який не потрібен. Він не хотів брати в ньому участі. А тут ми бачимо, що він існує. Ба більше – зустріч має відбутися.

– Якщо ви пам’ятаєте, ще в часи президента Порошенка російська сторона зініціювала цей формат політичних радників глав держав. Хоча в системі міжнародних двосторонніх і багатосторонніх відносин такого формату не існує.

Є формат політичних директорів, це керівники чи заступники керівників відповідного департаменту. Наступні за ними – міністри закордонних справ, потім глави урядів і глави держав.

Якщо спробувати знайти завдання політичним радникам глав держав, то його в принципі не існує. Це означає, що Росія навмисне придумує формат для того, щоб обходити і уряд, і Міністерство закордонних справ, які в більшості цих держав виробляють і реалізують зовнішню політику для того, щоб нав’язувати українському політичному керівництву певні тези, позицію.

В Україні це дуже чітко видно. Якщо ви помітите позицію міністра закордонних справ, то вона зазвичай дуже фахова, дуже витончена і фрагментарна. Це свідчення того, що МЗС фактично відсунуте від реалізації зовнішньої політики.

Уряду в цьому питанні ми взагалі не чули, він зник.

Зараз, коли в мінському процесі з’явилися перший президент України Кравчук і колишній прем’єр Фокін, всі замовкли про те, що там був віцепрем’єр. Ніхто не може дати відповіді на запитання, які його функції в цьому процесі.

З моєї точки зору, радники глав держав можуть готувати зустріч, але вони не можуть розглядати питання по суті. Бо функціонально ці речі розписані, а в Україні ще й між РНБО.

– Леонід Кравчук заявив, що докладе максимум зусиль для того, аби врегулювати ситуацію на Донбасі. "Якщо я зможу щось зробити, щоб пришвидшити мир на Донбасі, я це буду робити до останнього подиху", – сказав він. Ми пам’ятаємо заяву Фокіна, який сказав, що Росію можна зрозуміти, чому вона анексувала Крим. Чого, власне, чекати?

– Навіть аналізуючи риторику і словесний набір, дуже легко сформувати відповідь. Я шаную цих сивочолих людей, які були серед тих, хто дав дорогу в життя незалежній Україні. Завдяки їм, зокрема, Україна вирвалася з Радянського Союзу.

Але проаналізуймо слова "мир на Донбасі". Це що, річ, яка спускається з неба? Чи це наслідок того, що ворог – а це російський солдат – буде бігти звідти? Це наслідок того, що Україна візьме під контроль кордон?

Як зробити "мир на Донбасі" без зусиль? Це все одно, що було сказано за рік до того – "припинити стріляти".

Ось дивіться: уже кілька днів не стріляють. Ба більше – в день святкування Дня Незалежності було оголошено, що не стріляють. Це неправда. Тому що і Генеральний штаб, і ОБСЄ фіксують: так, диверсійно-розвідувальні групи не діють, так, снайпери не працюють. Але, наприклад, гранатомети використовуються, стрілецька зброя використовується, різного роду літальні апарати для закидання вибухівки використовуються. Контрабанда через лінію фронту використовується. І так далі.

Скажіть мені, це мир чи це війна в інший спосіб? Це війна в інший спосіб. Це затишшя потрібно було тільки для того, щоб переорієнтуватися на ситуацію в Білорусі. І це читається з усіх дій.

– Потрібно було Кремлю?

– Так, абсолютно. Кремль вже ув’яз у війні в Лівії, в Сирії, в Нагірному Карабаху, в Придністров’ї, в Україні. Поява Білорусі в цій ситуації означала, що вони не в змозі впоратися. Їм потрібно було брати паузу.

Ще одне, що дуже важливо розуміти. Я усвідомлюю, що з часом і Вітольд Павлович, і Леонід Макарович (Фокін і Кравчук, – Ред.) ознайомляться з усіма матеріалами. Вони дізнаються, що питання вільної економічної зони, про яке вони говорять, в 2015 році аналізувалося і отримало відповідь. Вибори аналізувалися і отримали відповідь.

Як ви збираєтесь запровадити вільну економічну зону, коли територія не контролюється ні внутрішньо, ні по периметру? Адже є об’єктивні умови для того, щоб вільна економічна зона контролювалася хоча б по зовнішньому периметру.

Я вже не кажу про наявність майна у власника, сплату податків, реєстрацію підприємств тощо.

Тепер вибори. Я розцінюю згоду українського політичного керівництва, яке кілька місяців тому почало говорити про те, що в жовтні мають відбутися вибори на Донбасі, як просто просування інтересів ворога, просування інтересів Росії.

Технологічно ці вибори можна провести не раніше ніж за 1,5-2 роки. Будь-який фахівець Центральної виборчої комісії вам скаже: вибори не можна провести без реєстру. Я зараз відкидаю всі інші важливі речі. Відновлення реєстру – це 1,5-2 роки. Інший варіант – це кримінальна відповідальність всіх, хто причетний до цього процесу, хто дає згоду.

Навіть у Мінських домовленостях, які не мають юридичної сили, сказано, що всі ці речі мають відбуватися відповідно до закону. Так от для того, щоб це зробити, треба поламати українську Конституцію і все виборче законодавство.

– А чому Кравчук пише цього листа до парламенту? Він знімає з себе відповідальність?

– Не має права український представник просідати під абсолютно незаконними, неконституційними вимогами російської сторони. У цьому процесі важливий не сам факт і те, як це зроблено, а інформація.

Дійсно, із зверненням Леоніда Макаровича нічого страшного не відбулося. Все одно його покладуть туди, куди поклали всі інші подібні звернення.

Але подивіться, як його подала російська сторона, як надію на те, що Україна проведе вибори на окупованій території. Ба більше – українська сторона і політичне керівництво майже 4 місяці перед тим розказували, що ці вибори провести можливо.

Ось у чому небезпека. Ця небезпека далі б’є по суспільству, яке ділиться, яке протиставляється українській владі. Тому надважливо, щоб усі ці питання пророблялися в Україні, а туди виносилася вже абсолютно чітка позиція української сторони.

Знаєте, я не уявляю реакцію парламентарів, залежно від їхньої політичної позиції, на цей лист Леоніда Макаровича. За будь-якої іншої ситуації це був би вибух бомби. Які вибори? Парламент уже дав відповідне рішення, ухвалено постанову.

І Російська Федерація розказує, що у вас неправильна постанова. Може розказувати скільки завгодно. Український парламент виконує українські закони і українську Конституцію. І Кремль, який воює проти України, йому не указ.

Немає ніяких підстав звертатися до Верховної Ради й переглядати відповідну постанову парламенту.

– Звернення – зверненням, пан Кравчук за останні два тижні робив багато заяв, але ж комітет зібрався, і розгляд цього питання відбувся.

– Це справа Верховної Ради – чинити так, як вони хочуть. Але я би більше зараз звертав увагу на ситуацію всередині країни. Невже не зрозуміло, що це моментально призводить до зіткнення політичних сил не тільки в парламенті. Це врешті-решт виллється на вулицю. Буде протистояння між прихильниками політсил, які кардинально по-різному дивляться на розв’язання цієї проблеми.

– Ще одна заява Кравчука – Зеленський реанімував нормандську четвірку. Після паризької зустрічі ми не бачили ніяких зрушень. Дехто говорить, що пандемія вплинула, але інші кажуть – а про що говорити? Навіть ті зобов’язання, які президент Зеленський поклав на себе, не виконані, і Росія це використовує.

– По-перше, зустріч у Парижі – це подяка українцям за те, що вони відмовилися від послуг Порошенка. Згадайте період виборчої кампанії, коли Путін заявив: доки буде Порошенко, зустрічі не буде.

То хто винуватий у тому, що не зустрічалася четвірка? Путін, який поставив ультиматум. Ультиматум неугодному Порошенку, який не погоджується на позицію російської сторони.

Минули вибори, зустріч відбулась. Результати цієї зустрічі на поверхні – вони дорівнюють нулю. За винятком звільнення військовополонених, що вирішувалося без Нормандії в мінському процесі. Бо вже до того було підготовлено більш ніж 170 учасників, щоб зробити це взаємне звільнення.

По-друге, справа в тому, що предметом роботи тієї нормандської зустрічі були ключові питання, про які йшлося і про які зараз йдеться. Рішенням ТКГ від літа 2016 року всі ці 12 питань було передано на рівень глав держав.

Що робить Зеленський і його команда? Всі ці рішення повертають назад на розгляд підгруп і ТКГ, зокрема й формулу Штайнмаєра, внесення змін до Конституції, вибори, вільні економічні зони і так далі. Про що вже забули, бо насправді з цих питань вже було сформовано відповідь.

Цей кульбіт, який відбувся, і став платою за те, що відбулася зустріч.

Далі відбувається ситуація, в якій Україну втягують у так звану консультативну раду. З часом стає зрозуміло, що це речі неприпустимі, відступ назад.

Піком усього цього стало таке: гендлюємо (спекулюємо, перепродаємо, – Ред.) Крим і Донбас через воду. Зупинили цей процес. У результаті з’являється необхідність чергового переформатування. З’являються нові особи в цьому процесі. І це буде нескінченно.

Я наполягаю на тому, що має бути історична пам'ять, що там мають бути люди хоча би на технічному рівні, які це все тримають у пам’яті. Не можна впродовж 7 років, коли ти воюєш із противником, 7 разів битися об штангу.

Новим учасникам я би побажав ознайомитися зі стенограмами, з протоколами, з матеріалами цього процесу і тоді, з огляду на наявну базу, пропонувати якісь ідеї.



Ctrl
Enter
Если вы заметили ошибку в тексте
Выделите её и нажмите Ctrl+Enter
Также по теме
Показати ще новини