Чому снайпери працюють в парі? Тому що кожен із них має свої визначені обов’язки. Тільки шляхом постійних спільних практичних тренувань можна досягнути максимально ефективної співпраці членів снайперської двійки – снайпера та спостерігача. Про їхню роботу розповів снайпер 3-ї роти 2-го БОПу друг Джонс.
«Оскільки у членів снайперської двійки різні функції, для їхньої роботи потрібні специфічні навики: снайпер володіє високою точністю стрільби, а спостерігач – навиками швидких розрахунків для поправок. Снайпер, озброєний гвинтівкою, повинен виявляти призначені цілі, визначати дальність до них, – каже Джонс. – В його обов’язки також входить внесення необхідних поправок у приціл та власне прицілювання. Найбільш поширена гвинтівка в українському війську – СВД (снайперська гвинтівка Драгунова), хоча все частіше зустрічаються вітчизняні Форт-301, VPR-308 або гвинтівки закордонного виробництва. Після затримання дихання та плавного натискання на спусковий гачок снайпер здійснює точний і своєчасний постріл».
Завдання другого члена снайперської команди – спостерігача – полягає у тому, щоб надавати допомогу у визначенні дальності до цілі та поправок, котрі повідомляються стрільцю.
«Для цього використовуються різні прилади. Наприклад, дальномір вимірює відстань до цілі, портативна метеостанція визначає рівень вологості повітря, швидкість вітру, атмосферний тиск, а балістичний калькулятор розраховує траєкторію польоту кулі. Всі ці нюанси потрібні для влучності пострілу, – зазначає Джонс. – Спостерігач наглядає за результатами стрільби у бінокль та консультує снайпера при виявленні недоліків перед кожним наступним пострілом».
Другий номер також забезпечує безпеку снайперської пари, адже озброєний автоматом.
Снайперська двійка здатна пересуватись та виживати в екстремальних бойових ситуаціях. Їхнє завдання – забезпечити високоточний вогонь, що потребує скоординованих командних зусиль.
azov.press
