В Україні через війну величезне безробіття. За даними Державного центру зайнятості, до 1 березня без роботи виявилося 313,8 тисячі людей.
Але паралельно йде рекордне збільшення нових вакансій: у березні їхня кількість зросла більш ніж у 25 разів у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. У квітні пропозицій від роботодавців побільшало, запевняє експерт ринку праці Тетяна Пашкін.
На багатьох підприємствах заговорили про дефіцит персоналу. Керівник концерну "Ярослав" Олександр Барсук нещодавно розповідав про брак швачок. Наразі компанія шукає менеджерів зі збуту, швейникам також не вистачає технологів, зазначає експерт.
"Електромонтери, швачки, лікарі, водії, фрезерувальники, слюсарі, трактористи", - перераховує найбільш затребуваних фахівців директор Інституту професійних кваліфікацій Родіон Колишка.
Втім, він відразу додає: офіційна статистика зараз не показова. "Реальність зовсім інша", - каже Колишко.
Війна та міграція українців країною кардинально змінили ситуацію на ринку праці. Тоді як в одних регіонах нема кому працювати, в інших люди оббивають пороги компаній і не можуть влаштуватися.
Плюс змінилися розклади із зарплат. "Люди зараз готові працювати більше та отримувати менше", - зазначає Олександр Барсук. І багато роботодавців цим користуються. Наприклад, упали зарплати навіть для дефіцитних водіїв.
"Незрозуміло, ви ще працюєте, чи вже ні"
Як каже Родіон Колишко, з початку війни складно скласти достовірну картинку ринку праці.
"Проблема в базах даних. Через дефіцит об'єктивної та оперативної інформації її достовірність знижується. За нашими даними, на 8 квітня кількість безробітних в Україні приблизно 285,5 тисяч осіб. Мінфін та Державна служба зайнятості на 1 березня дають цифру у 313,8 тисяч. Думаю, реальність зовсім інша.Близько 10 млн українців залишили свої будинки і, відповідно, роботу.Ми спостерігаємо катастрофічне зниження кількості потокових вакансій (які існують протягом тривалого періоду часу).У березні 2021 року кількість потокових вакансій становила близько 39,8 тисяч, у березні цього року – 9,8 тисяч”, - каже експерт.
"Незрозуміло скільки людей насправді залишилися без роботи. Багато хто сам не знає, працюють вони ще чи ні, тому що ряд підприємств відправили персонал у простий або відпустку за свій рахунок. Тобто трудова книжка начебто десь лежить, але грошей не платять. Може виявитися, що з кінця лютого вас вже звільнили або, навпаки, днями скажуть виходити на роботу. Думаю, об'єктивніша картина з'явиться не раніше травня", - додала Пашкіна.
При цьому зараз триває зростання нових вакансій: до кінця березня цей показник збільшився у 25 разів (до 2,7 тисячі). У квітні – новий приріст. Пропозицій від роботодавців стає більше з кожним днем, зазначає Пашкіна.
"Це не означає, що компанії почали масово відкривати нові робочі місця. Головне пояснення - величезна кількість фахівців розбіглися хто куди, а працювати потрібно. Тому підприємства намагаються закрити свої поточні потреби та оголошують про нові вакансії", - каже Колишко.
Найбільше вакансій подають роботодавці Дніпропетровської області (більше 2 тисячі), Києва (1,7 тисячі), Харківської (1,3 тисячі), Львівської (1,28 тисячі) та Одеської (940) областей.
Цікаво, що ще буквально кілька тижнів тому Львів, чи не вперше за останні роки, випереджав Київ за кількістю вакансій. Але наразі столичний бізнес почав масово відновлювати роботу, і співвідношення знову змінилося на користь Києва, каже Пашкіна.
Для кого в Україні є робота
За словами Колишка, у березні до топового списку найбільш затребуваних фахівців увійшли електромонтери, швачки, лікарі, водії, слюсарі, фрезерувальники, трактористи.
Андрій Забловський каже, що бізнес зараз активно шукає водіїв.
"У березні уряд дозволив водіям категорії "В" керувати вантажівками, що істотно розширило коло потенційних здобувачів. Але їх все одно не вистачає", - констатує експерт.
Про дефіцит водіїв нам також розповідали у мережі "БРСМ-Нафта", АТБ та інших компаніях.
З недавніх пір з'явився попит на будівельників.
"В них зараз потребує щонайменше тисяча роботодавців. Почасти попит пов'язаний зі спробою провести відновлювальні роботи на звільнених територіях. Зрозуміло, що потреба в таких спеціалістах тільки зростатиме", - додав Забловський.
Пашкіна зазначає, що однією із новинок березневого списку вакансій стали консьєржі. Їх активно шукають, зокрема, у Києві: пропонують 4-6 тисяч гривень за роботу добу за три. Мешканці будинків у такий спосіб сподіваються хоча б частково вирішити проблему безпеки, розраховуючи, що пильні бабусі чужих не пропустять.
"Якби ще кілька тижнів тому мене запитали, коли у нас знову з'явиться робота для консьєржів, я б сказала ніколи. Але зараз такі вакансії вже у реченні", - каже Пашкіна.
З'являється багато вакансій з підробітків, некваліфікованих вакансій. Скажімо, розвантажити гуманітарку, розібрати завали, скопати городи та ін.
При цьому, за словами Забловського, поменшало роботи для продажників, які до війни вважалися улюбленцями роботодавців.
"Тепер кількість вакансій для продавців зменшилася з 10 тисяч до 6,3 тисяч", - додав Забловський.
Зменшилася кількість пропозицій для айтішників. У березні ринок праці для них просів на третину, що пов'язано з призупиненням багатьох компаній проектів у цьому напрямку. Втім, як каже Пашкіна, оскільки за комп'ютерниками завжди стояли черги роботодавців, фахівців, що вивільнилися, вже готові підхопити інші компанії.
Кому зараз справді складно – так це офісним працівникам, маркетологам, менеджерам, юристам. Багато хто залишився без роботи, і особливих перспектив влаштуватися у них найближчим часом немає.
"У березні попит на HR-фахівців, згідно з даними dijnni.co, впав на 68%, на маркетологів – на 49%", - зазначає Пашкіна.
У Києві дефіцит, у Львові зайві
Утім, перспективи роботи зараз сильно залежать від регіону.
Зрозуміло, що у зонах бойових дій особливо не до працевлаштування. Але навіть якщо брати щодо спокійні регіони, то ситуація є неоднозначною. Скажімо, багато українців переїхали до західних регіонів. Підприємства також розпочали процес релокації бізнесу, але вони не встигають за трудовою міграцією, каже Пашкіна.
За її словами, у Полтавській, Вінницькій, Тернопільській областях наразі багато аграрних вакансій.
На західній Україні шукають швачок, інженерів, робітників. Але вакансій набагато менше, ніж переселенців.
"Є ще один нюанс. Багато підприємств у західних регіонах готові брати людей на довгостроковій основі, тому що пропонують навчання. А вимушені мігранти чекають не дочекаються, коли можна буде виїхати додому. Плюс по західних областях ситуація зараз приблизно така сама, як у Польщі: вакансії начебто і є, але мігрантів настільки багато, що всіх забезпечити роботою просто нереально", - каже Пашкіна.
У Києві роботодавці навпаки скаржаться на дефіцит фахівців.
"У багатьох технологи та менеджери втекли, не вистачає також швачок, збутовиків", - каже Барсук.
За словами голови профільної асоціації "ФармРада" Олени Прудникової, велика проблема з провізорами: багато аптек через те, що співробітники поїхали в інші регіони, просто не можуть відкритися.
Така сама проблема з майстрами СТО, перукарями та ін.
Зрізають зарплати
Не тішать українців та зарплати. За словами Родіона Колишка, середній рівень зарплат на нових вакансіях, що з'явилися у березні, коливається від 9 до 11 тисяч. 11 тисяч пропонують у столиці, і це вважається непоганими грошима на сьогодні.
"Багато фахівці готові працювати більше, а отримувати менше", - каже Барсук.
Втім, насправді ситуація із зарплатами різна навіть у рамках однієї професійної галузі. Наприклад, у рітейлі є вакансії і на 5 тисяч, і на 15 тисяч. Кур'єрам, робітникам платять 400-500 гривень за зміну, що на 200-400 гривень менше, ніж до війни.
Загалом тенденція ринку така, що роботодавці намагаються зрізати зарплати, мінімум, на 10-15%. Часто це не пряме зниження окладу, а зняття премій та доплат, нова формула оплати праці (наприклад, невелика ставка, а решта – у прив'язці до завантаження та результатів роботи).
"Цікаво, що знизилися зарплати навіть у дефіцитних водіїв. Якщо раніше українські роботодавці конкурували за них із європейськими та люди отримували по 40-50 тисяч, то зараз водіїв шукають на 20-35 тисяч", - каже Пашкіна.
