Ось уже багато років в розвинених країнах існує практика, коли фірми не дозволяють або не дають можливості споживачам самостійно лагодити пристрої, механізми і прилади. Західне "суспільство споживання" давно вже націлене на те, щоб морально застарілий або зламаний прилад або пристрій не чинився, а відразу викидався і замінювався новим. Вважалося, що це підтримує економіку, розвиває промисловість і приносить нам задоволення весь час користуватися найсучаснішими товарами. У проблемі розбиралося ВВС.
Але що якщо вас цілком влаштовує ваша стара (або майже нова) пральна машина або телефон, і ви з радістю продовжували б користуватися ними, якби не поломка? Особливо, якщо поломка порівняно дрібна і вимагає всього лише заміни якийсь копійчаної запчастини.
Тут-то і виникає проблема: виробники не хочуть, щоб ви її лагодили.
Тобто, вони готові полагодити її самі або в авторизованій ними майстерні, але це як правило нешвидкий і дуже дорогий процес, так що овчинка часом не варта вичинки: ціна нового товару, який вам готові доставити додому хоч завтра, часом виявляється порівнянна з вартістю ремонту, який відніме невизначений термін.
А якщо ви спробуєте лагодити ваш прилад власними силами, то він втратить гарантії, або ви просто не зможете дістати потрібну деталь, тому що виробники не випускають їх у вільний продаж.
Ось і доводиться або ризикувати і ремонтувати прилад самотужки, або везти цілком ще придатну річ на звалище і витрачатися на нову.
Однак споживачі не хочуть здаватися. У всьому світі набирає силу рух за право власників самим лагодити свої прилади та механізми.
Днями Британія, яка тепер може приймати свої закони без оглядки на Брюссель, схвалила нові правила, за якими виробники зобов'язані забезпечувати покупців потрібними запчастинами, що обіцяє полегшити ремонт пральних машин, телевізорів, холодильників і інших електропобутових приладів.
До того ж закон покликаний боротися з поширеною практикою, коли виробники свідомо роблять так, щоб продукт, відслуживши певний термін, приходив в непридатність і у користувача не залишалося іншого вибору, окрім як купувати новий.
Багато побутових приладів через незначну поломку раптово закінчують свій життєвий шлях на звалищі, що засмучує і споживачів, і екологів
Оголошеною метою нового закону було продовження життя електроприладів як мінімум до 10 років і зниження навантаження на навколишнє середовище: адже більшість зламаних приладів, навіть після часткової утилізації, закінчує своє життя на смітниках.
При цьому, як підкреслює Адам Френч з організації Which, що захищає інтереси споживачів, у вільному продажу будуть лише ті запчастини, які дозволяють просто і безпечно проводити ремонт в домашніх умовах. Там же, де мова йде, скажімо, про нагрівальні елементи або прилади, що працюють під високою напругою, лагодження можна буде робити тільки в спеціалізованих майстернях.
Європейська комісія також оголосила про плани по введенню законів про право на самостійне лагодження смартфонів і портативних комп'ютерів.
США, схоже, готові піти ще далі: на цьому тижні президент Джо Байден має намір віддати розпорядження Федеральної торгової комісії (FTC) розробити звід правил по ремонту сільгосптехніки, що дало б фермерам можливість на свій розсуд лагодити трактори і комбайни.
Не виключено, що нові правила поширяться і на побутову техніку.
Цілі руху за право самостійного ремонту в Америці варіюються від штату до штату. Так, у Флориді і Південній Кароліні упор робиться на сільськогосподарську техніку, а в Каліфорнії - на медичне обладнання.
Зрозуміло, у руху є і противники, причому вельми серйозні.
Так, альянс великих автовиробників, куди входять General Motors, Fiat, Chrysler і інші, стверджує, що для самостійного ремонту автомобілів і сільгосптехніки знадобиться відкрити доступ до їх електронного оснащення, а цим можуть скористатися кіберзлодії.
Проти нових законів виступають і такі гіганти як Amazon, Apple і Microsoft, які вимагають обмежити можливості по самостійного лагодження смартфонів, планшетників, комп'ютерів та ігрових приставок, мотивуючи це тим, що ремонт в кустарних умовах може поставити під загрозу безпеку і надійність цих пристроїв.
Деякі компанії побоюються, що вільний обмін інформацією про ті чи інші товари (що неминуче при ремонті) поставить під загрозу їх авторські права.
Тому Кайл Вайнс, засновник компанії iFixit, однієї з багатьох, що виникли в рамках руху "Почини сам", що не покладає особливих надій на те, що таке законодавство буде прийнято в США в найближчі роки.
За його словами, великі виробники дають політикам так багато грошей, що ті зарубають будь-яке неугодне законодавство.
А тим часом доступ до інформації про лагодження - це фундаментальне право людини, стверджує Вайнс. Люди заплатили за покупку і повинні мати можливість робити з нею все, що їм заманеться.
Прихильники нових правил вказують на те, що власник має повне право робити зі своєю річчю що заманеться, а виробники позбавляють його цього права.
"Мені це продали, тепер це моє. Вони отримали з мене гроші за покупку, і більше я їм нічого не винен", - говорить Вайнс.
"Я маю право розібрати прилад на частини, якщо хочу. Якщо я хочу пофарбувати його у рожевий колір, я маю повне право це зробити", - стверджує він.
Тому такі компанії, як iFixit, продовжують надавати споживачам запчастини, інструменти і необхідні інструкції виходячи з того, що якщо можна з невеликими витратами полагодити прилад або пристрій, це принесе економіці і навколишньому середовищу куди більше користі, ніж покупка нового апарату.
А як чините свою зламану техніку ви?
