У Міністерстві освіти і науки видали новий документ – ще один крок у реформуванні школи. Уряд затвердив Державний стандарт базової середньої освіти. Документ чітко визначає процес навчання та, власне, саму ціль освіти для школярів середньої ланки. Фактично реалізація такого стандарту стане черговим етапом освітньої реформи в Україні. Що передбачає новий освітній держстандарт. Повідомляє МОН.
Для кого Держстандарт
Затверджений урядом Державний стандарт базової середньої освіти містить базовий навчальний план закладів загальної середньої освіти, класів, спеціальних закладів та спеціальних класів:
* з українською мовою навчання;
* з навчанням мовою корінного народу або національної меншини;
* з українською мовою навчання і вивченням мови корінного народу або національної меншини.
Стандарт містить і навчальні плани для учнів з порушеннями інтелектуального розвитку.
Що нового передбачає Держстандарт для учнів
У Державному стандарті базової середньої освіти міститься перелік ключових компетентностей, які школярі 5-9 класів повинні опанувати в ході свого навчання. Це означає, що наприкінці 9 класу кожен учень має бути обізнаний (компетентний) у низці предметів з 11-ти галузей знань:
* вільне володіння державною мовою;
* здатність спілкуватись як рідною, так й іноземними мовами;
* математична компетентність;
* компетентність у галузі природничих наук, техніки й технологій;
* інноваційність;
* екологічна компетентність;
* інформаційно-комунікаційна компетентність;
* навчання впродовж життя;
* громадянські та соціальні компетентності;
* культурна компетентність;
* підприємливість і фінансова грамотність.
Окрім цього документ містить більше детальні вимоги до обов’язкового навчання учнів у 9-ти галузях освіти:
* мовно-літературній,
* математичній,
* природничій,
* технологічній,
* інформатичній,
* соціальній і здоров’язбережувальній,
* громадянській та історичній,
* мистецькій,
* фізичній культурі.
У стандарті йдеться про допустиме навчальне навантаження учнів (рекомендовану, мінімальну та максимальну кількість навчальних годин за кожною галуззю), орієнтири для оцінювання навчальних досягнень та підходи до державної підсумкової атестації.
Стандарт базової освіти дозволить не лише впроваджувати у школах вказані освітні галузі через навчальні предмети або інтегровані курси, а й логічно розподіляти навчальний час для їхнього опанування. Це означає, що буде прописана нова освітня програма для базової школи з кількома типовими навчальними планами та розроблена система оцінювання знань, здобутих у середній школі.
Що має дати дітям школа
У Держстандарті йдеться про те, що діти повинні вміти ефективно взаємодіяти із сучасною технікою. Тому, відповідно до "Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів початкової школи" (наказ МОН №143 від 07.02.2020), до обов’язкового обладнання, яке має бути у класі, належать: шкільні меблі, дошка, ватман, а також цифрове обладнання: багатофункціональний принтер, мультимедійний проєктор з короткофокусним об’єктивом та інтерактивними функціями, цифрова документ-камера.
До того ж усі класи у школах мають бути обладнані лише тією технікою, яка повністю відповідає технічним та педагогічним нормам МОН, а вчителі повинні вміти працювати з такою технікою.
Що у Держстандарті для вчителів
З Держстандартом тісно переплітається і розроблений ще у травні цього року проєкт Професійного стандарту для вчителів початкових класів та вчителів закладу загальної середньої освіти. У проєкті містяться професійні компетентності, якими має володіти педагог, щоб працювати з дітьми. Йдеться про такі навички та знання вчителів:
* мовно-комунікативна компетентність – спілкування державною мовою;
* предметна компетентність – здатність до використання предметних знань в освітньому процесі, добір і застосування необхідних форм, методів, технологій і засобів навчання;
* інформаційно-цифрова компетентність – здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, шукати і критично оцінювати інформацію, використовувати відкриті ресурси та цифрові технології в освітньому процесі; здатність формувати в учнів позитивне ставлення до цифрових технологій і відповідального їх використання;
* психологічна компетентність – здатність розпізнавати і враховувати в освітньому процесі вікові та індивідуальні особливості учнів, здатність усвідомлювати особисті відчуття й почуття, управляти власними емоційними станами;
* компетентність педагогічного партнерства – здатність до спілкування з колегами та батьками з метою підтримки учнів;
* інклюзивна компетентність – здатність до забезпечення сприятливих умов для кожного учня, залежно від його індивідуальних особливостей, потреб та інтересів;
* здоров’язбережувальна компетентність – здатність до здійснення профілактичних заходів щодо збереження життя та здоров’я дітей, вміння надавати домедичну допомогу учням та протидіяти булінгу і проявам насильства;
* прогностична компетентність – здатність до прогнозування результатів освітнього процесу та планування освітнього процесу;
* організаційна компетентність – здатність до організації процесу навчання, виховання та розвитку учнів;
* оцінювальна компетентність – здатність до здійснення оцінювання навчальних досягнень учнів;
* інноваційна компетентність – здатність до застосування наукових методів пізнання в освітньому процесі та до використання освітніх інновацій у роботі.
Вчителям збільшать зарплатню?
Цікаво, що з новим Держстандартом дещо перегукується і один з розділів проєкту Державного бюджету України на 2021 рік. Річ у тім, що у головному кошторисі країни закладено збільшення фінансування освітньої галузі на наступний рік на 34 мільярди гривень. При цьому загальний бюджет освіти складає 173,8 млрд гривень. Загалом у проєкті держбюджету передбачено 102,5 млрд гривень для виплат заробітної плати педагогам. Це на 21,2 мільярда гривень більше, ніж було передбачено і використовується у 2020 році.
З огляду на це, здається, що заробітна плата освітян має зрости вже з 1 січня 2021 року і аж на 20-30%. Проте через коронавірусну кризу це може відкластися. Правда, т.в.о. міністра освіти Сергій Шкарлет зазначив, що з січня 2021 року посадові оклади всіх освітян, чия оплата праці здійснюється за Єдиною тарифною сіткою, збільшаться. Наприклад, ставка заробітної плати вчителя вищої категорії на 1 січня 2021 року становитиме 6461 грн, а на 1 липня – 7001 грн. А фактична, розрахункова, зарплатня вчителів з 1 січня 2021 року складе 12911 грн, а з липня – 13990 грн.
Перспектива нібито і гарна, однак, ніхто не гарантує, що вона реалізується. Днями Кабінет Міністрів України "заморозив" підвищення заробітних плат вчителям, яке передбачає законодавство про освіту.
Підвищення зарплат вчителям "заморозиться" до 1 січня 2022 року. Пояснюється це відсутністю неінфляційних джерел фінансування.
Державний стандарт почне застосовуватися в українських школах з 1 вересня 2022 року. А поки з вересня 2021 року заплановано розпочати як підготовку вчителів, так і розробку навчальних програм.
Приміром, з наступного навчального року почнеться пілотування Стандарту і навчально-методичних матеріалів у п’ятьох пілотних класах Нової української школи, а педагоги пройдуть відповідне підвищення кваліфікації.
