Верховний Суд вирішив не відкривати провадження за позовом Сергія Щетиніна про скасування результатів позачергових виборів до Верховної Ради та визнання дій ЦВК з їх організації неконституційними, повідомляє Інформаційний портал Харківської правозахисної групи.
"Судді Великої палати Верховного суду більше 8 годин перебували в нарадчій кімнаті, розглядаючи рішення про відкриття провадження за позовом про визнання парламентських виборів 21.07 незаконними і скасування їх результатів. Вінничанин Сергій Щетинін просив Верховний суд скасувати результати позачергових виборів до Верховної Ради 21 липня і визнати дії ЦВК по їх організації незаконними ", - йдеться в повідомленні.
Касаційна адміністративна палата в складі Верховного суду спочатку відхилила цей позов, але Щетинін вирішив оскаржити таке рішення суду.
Як свідчить надана позивачу копія ухвали, Велика Палата Верховного Суду після 8 годин розглядання позову, все ж таки вирішила не відкривати провадження, а лише змінила мотивувальну частину в рішенні суду першої інстанції, який ухвалив повернути позовну заяву позивачеві.
Рішення про повернення позовної заяви обгрунтоване порушенням правил об’єднання позовних вимог: до виключної підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції належать позовні вимоги лише в частині, що стосуються скасування протоколу про результати виборів народних депутатів України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі.
«Позовні вимоги стосовно інших дій ЦВК при організації підготовки та проведення позачергових виборів народних депутатів України 21-го липня 2019-го року до підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції Кодексом адміністративного судочинства України не віднесено», — ідеться в рішенні КАС.
Велика Палата ВС лише доповнила мотивувальну частину, виклавши її на семи друкованих сторінках тексту.
«В іншій частині ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 9-го серпня 2019-го року залишити без змін», — постановила Велика Палата.
Вінничанин Сергій Щетинін просив суд скасувати результати парламентських виборів, аргументуючи це тим, що зараз в Україні чинною є Конституція в редакції 28-го червня 1996-го року, бо нові її редакції не були вчасно оприлюднені, як того вимагає закон, тобто в офіційних друкованих виданнях. Водночас Конституційний Суд, визнаючи указ Зеленського про розпуск Ради конституційним, керувався іншою версією Конституції, яка розміщена на сайті zakon.rada.gov.ua, проте не була надрукована в офіційних виданнях у визначений законом термін.
В своєму позові Щетинін зазначає, що Конституційний суд, приймаючи рішення про визнання указу президента Володимира Зеленського про розпуск Верховної Ради і проведення 21 липня позачергових парламентських виборів, керувався неофіційною версією Конституції, яка є у вільному доступі на сайті zakon.rada. gov.ua, проте так і не була вчасно опублікована в офіційних виданнях ( «Офіційний вісник України», «Голос України», «Урядовий кур'єр» і «Відомості Верховної Ради України»), як того вимагають норми самої Конституциії.
Отже, чинним зараз є тільки варіант Конституції від 28 червня 1996 року. І саме поклавши руку на примірник Конституції в цій редакції, присягу народу України приносили все президенти України, починаючи від Ющенка (крім ст. О. Президента Олександра Турчинова), в тому числі і Володимир Зеленський.
Тому Щетинін зазначає, що проведення липневих парламентських виборів фактично порушила право громадян на вільне волевиявлення, оскільки в своїх рішеннях Конституційний суд і Центральна виборча комісія посилаються на юридично недійсні норми Конституції, ніж, на думку Щетиніна, порушують право громадян на вільне волевиявлення.
Джерело: interfax
