Відповідна петиція за номером 22/050682-еп зареєстрована на сайті Президента 19 лютого. «Прошу розглянути петицію про спрощення програми ЗНО на 2019 і подальши роки. Станом на 15 лютого 2019 року кількість майбутніх абітурієнтів зменшилася на 30 відсотків відносно 2017 року», – зазначив автор петиції Клим Липовський.
На думку автора петиції, це означає, що кількість абітурієнтів, що претендують на кожне місце у вищому навчальному закладі, буде менша. А якщо конкурс нижчий – то менша й потреба в балах ЗНО.
«Програма ЗНО передбачає знання теорії з 9 по 11 клас, що є неможливим. Наприклад, програма ЗНО з математики передбачає знання 200 формул і вміння ними користуватися. ЗНО не можливо здати без репетиторів і додаткової літератури, що б'є по гаманцю людей, дохід яких нижче середнього», – зазначає автор петиції.
Автор зазначає, що спрощення програми позитивно вплине на абітурієнтів та не погіршить роботу вищих навчальних закладів. Також це знизить рівень стресу під час підготовки до іспитів.
Український освітній діяч, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук теж вважає, що тести ЗНО - «анахронізм, система для вгадування» та потребує радикальних змін.
«На зміну завданням, що передбачають просте відтворення знань, подій, фактів, правил, формул, портретів, документів тощо, мають прийти завдання, які мають перевірити навички використання набутих знань і демонстрацію отриманих компетентностей. Цього в сучасних тестах немає», – зазначив Ігор Лікарчук.
З його слів, укладачі тестів, «виписавшись» за десять років укладання ЗНО, щоб не повторюватися, дедалі більше вишуковують в підручниках і програмах малозначущі факти, події і т.д., й формують із них завдання, забуваючи при цьому просту істину, що все знати неможливо.
Окрім того, переконаний освітянин, потрібно суттєво переглянути формат завдань ЗНО.
«Завдання на пошук однієї чи кількох правильних відповідей – анахронізм, система для вгадування. А їх у тестах українського ЗНО – до 90 відсотків", – зауважив він.
Натомість до тестів мають бути включені завдання, які вимагають творчого і конструктивного підходів. А таких, зі слів Ігоря Лікарчука, майже немає.
«Упевнений, що при вирішенні цих проблем зникне необхідність вести мову про «спрощення» тестів. Бо, за фактом, вони вже й так спрощені: залишилася одна видимість зовнішнього екзамену, який, між іншим, коштує держбюджету десятки мільйонів гривень», – резюмував він.
Джерело: https://rozhyshche.rayon.in.ua
