До часу проведення у Києві гей-параду лишилося менше тижня. Не варто забувати, що найвищі покровителі цього заходу — на Банковій і в кабміні. Нав'язування українському суспільству ідеології ЛГБТ залишається складовою політики нинішньої влади.
Максимально завадити проведенню гей-параду є справою честі. Особливо, якщо його таки спробують провести Хрещатиком. Вулиця, яка багато років є символом боротьби за кращу Україну, не повинна пережити такої ганьби.
Одначе боротьба проти ЛГБТ — це не просто боротьба проти нав'язування нашому суспільству протиприродної і божевільної ідеології. Це ще й боротьба за суверенітет і право самим вирішувати, як нам жити.
Добре оплачувані “борці за рівність” є безпосередніми агентами впливу закордонних глобалістських сил. Окрім цих сил, тиск на Україну здійснюється з боку закордонних урядів, у яких культурний марксизм має дуже сильні позиції.
Умовно українська олігархічна еліта жодною мірою не противиться таким впливам, бо у неї зовсім інші пріоритети. Навпаки, вона готова нав'язувати суспільству агресивну ідеологію культурного марксизму. Адже це запорука її “рукопожатності” з боку глобалістів.
Тому на протидію ЛГБТ варто дивитися як на бажання здорових українських сил самим визначати майбутнє своєї країни, а не здаватися на ласку олігархії та глобалістів. В цьому сенсі вона мало чим відрізняється від боротьби проти корупції чи здачі національних інтересів у сфері економіки.
ЛГБТ — це ще один фронт І, якщо ми хочемо самостійно творити власне майбутнє, цей фронт недопустимо ігнорувати.
azov.press
