Пізніше Австралія стала ближче: там живуть моя колишня колега по роботі, земляк з рідного міста, видатний піаніст Євген Уханов, і френд по Фейсбуку з Одеси.
А одного разу виявилося, що там прожив більшу частину життя чудовий український художник, про якого я дізналася не так вже й давно. Була така звичка у наших ідеологів - замовчувати тих, хто колись покинув країну, не зізнаючись, що їхали люди, в більшості своїй, не по своїй волі і не від хорошого життя.
Володимир Савчак, художник, родом з України. Він давно помер, 10 років тому. Але 95 років від роду! І я чомусь думаю, що саме Австралія дала йому можливість творити, дихати повітрям свободи і прожити повнокровне довге і красиве життя.
Володимир Савчак - художник, нагороджений золотою медаллю Кембріджа як один з 500 найталановитіших людей світу. Його внесли в енциклопедію, де назвали одним з наймогутніших інтелектуалів світу.
... А в Україні він став відомий тільки за часів незалежності. Хоча народився в 1911 році, і до 1991 року був уже не просто дуже зрілою людиною, але і всесвітньо відомим австралійським художником українського походження.
Саме так - тому що він завжди гостро відчував свою ідентичність, згадував про рідну землю і мріяв коли-небудь там побувати або повернутися назавжди. І бував, і повернувся, але так пізно для нас: прах художника похований в Україні, у Львові.
Володимир Савчак народився в Бережанах, на Тернопільщині. Батько його був прекрасним майстром з виготовлення саней і возів, втім, в українській мові цього є спеціальна назва - стельмах. Він робив це артистично, красиво - це була не робота, а ціле мистецтво. Хлопчик спостерігав це. Поруч була дерев'яна церква Святого Миколая, яка теж була своєрідним витвором мистецтва. У цій атмосфері ріс талановитий хлопчик - малювати він любив з дитинства. Батько хотів бачити його освіченою людиною, розуміючи, що талант не повинен пропадати, і віддав сина в гімназію. Саме там Савчак отримав перші уроки малювання.
А потім був Львівський університет, де самим химерним чином сплелися математичні, природничі, філософські науки і малювання. Але хто знає, можливо, саме ці знання допоможуть йому згодом писати повні глибокого внутрішнього змісту полотна, які і складуть його світову славу.
Володимир Савчак покинув Україну після Другої світової. Його світосприйняття не співпало з ідеями тих, хто прийшов на його землю. І він вважав за краще еміграцію. І вибрав Австралію. Було важко - в Австралії взагалі життя, за свідченням всіх, хто про неї коли-небудь писав, нелегке, а тут ще все треба починати з першої, що називається, літери. Він зумів.
Поступово про нього заговорила місцева преса, з'явилися перші шанувальники, пройшли перші виставки. І виявилося, що Австралія придбала самобутнього і оригінального художника, який несподівано тонко зображує країну, пише полотна на релігійні теми, чудовий у пейзажах і портретах. Його використання світла і фарб завжди відзначали численні критики.
У нього було не менше 10 персональних виставок по всьому світу і незліченна кількість - в Австралії. Але в Україну перші картини художника потрапили тільки в 1993 році.
До речі, він був далеко не єдиним художником з України, які живуть в Австралії. Їх була ціла діаспора - 24! Може, колись ми дізнаємося всі їх імена.
З обранням Україною шляху незалежності художник став приїжджати додому, в рідні Бережани. Багато писав на українську тематику, привозив свої картини, малюнки, ескізи і дарував місцевому музею. А коли помер у 2007 році, виявилося, що залишив своєму рідному місту безцінний дар - 169 робіт, які зараз зберігаються в місцевому краєзнавчому музеї разом з нагородами і особистими речами.
Той, хто гордовито каже, що Україна не дала світу ніяких талантів, глибоко помиляється. Куди не глянь, кого ні згадай, у більшості - українське коріння. Просто доля складалася так, що деякі люди покидали не по своїй волі рідну землю, інші - шукали свою долю. Життя людське багатогранне. Але головне те, що вони не зрікалися Батьківщини і прославляли її своїм нетлінним талантом на всі віки.
© Олександрина Кругленко, InfoKava
