Хуст - невелике містечко в Закарпатті. Районний центр. Закарпатські міста мають одну незвичайну особливість: незважаючи на свій невеликий розмір, вони здаються великими.
Нікому не спаде на думку сказати, що Хуст, незважаючи на свої 25-28 тисяч населення, - маленький: старовинні вулички, фортеця, будинки часів Австро-Угорщини, а то і більш ранніх часів, храми різних конфесій, розташовані буквально на одній площі... Місто, якому понад 900 років, просто не заморочується тим, щоб доводити, яке воно. Час говорить за нього.
Легенди розповідають, що засновником міста був воєвода Хуст, у якого були дочка Ріка і син Хустець, а дружину звали Тиса. Всі три назви - це тутешні річки, що протікають поблизу Хуста або прямо через місто. Народ тут жив урівноважений і філософськи налаштований. Бо тільки такі люди могли назвати гору - Гора, а річку - Ріка. І справді, там, де річка Ріка впадає в Тису, і був побудований Хуст. Мені хочеться думати, що і хустинка - від цієї назви, бо лежить містечко - яскраве і красиве, розкинувшись, як справжнісінька хустинка, кинута кимось в долині.
А взагалі-то Хуст - це давньослов'янські поселення, що входили в Київську Русь.
У 1090 році тут на горі почали будувати фортецю, а в 1369 році населений пункт отримав статус міста, та не простого, а «королівського міста». Тут уже стояли кам'яні будинки, були ретельно розплановані вулиці, на горі охороняла місцевість сувора фортеця.
У ласому місці розташували Хуст його засновники, саме тому його постійно хтось завойовував. Тут намагалися головувати турки, поляки, татари. Хуст входив до складу Галицько-Волинського князівства, побув угорським, потім увійшов до складу Австро-Угорщини. А деякий час - не повірите! - Хустом володів дід того самого Дракули - Влада Цепеша - лицар Драг! Після розвалу Австро-Угорської імперії Хуст побажав приєднатися до України: тут же майже 90% населення - українці. Але політики поділили землі, і Хуст дістався чехам. У 1939 році місто стало столицею Карпатської України - про ці часи нагадує вулиця Карпатської Січі. А потім була Друга світова і приєднання до СРСР - після війни...
Історія Хуста так схожа на строкату хустинку...
Дивовижне європейське містечко, яке свого часу впало у занепад, але останніми роками на очах змінює свій вигляд в кращу сторону. Толерантне і, в більшості випадків, ввічливе і доброзичливе, і дуже зовні нагадує курорти Кавказу. Іноді здається, що десь ген-ген, за горою, раптом відкриється море...
Але що ми будемо розмірковувати, давайте доп'ємо каву в одному з незліченних місцевих кафе і - подивіться, погуляйте разом зі мною по Хусту.
©Олександрина Кругленко, InfoKava.
фото автора
