Гарячі голови української політики і їхні досить численні прихильники проштовхують радикальну ідею повного припинення торгових відносин з Росією. Давай розберемося, що станеться, якщо раптом такі пропозиції будуть втілені в життя.
Агресор — все ще важливий торговий партнер
Добре це чи погано — інше питання, але це невблаганна правда, яку не перемогти експресивними заявами. У 2016 році Україна експортувала до Росії товарів приблизно на 3,5 мільярди доларів — це близько 10% всього нашого експорту. Чимала частка, вірно? А адже це тільки товари — є ж ще і послуги.
В минулому році Україна продала Росії послуг на 3 мільярди доларів, а частка країни-агресора в експорті послуг склала аж більше 30%. Тобто практично третина всіх українських послуг продається в Росію. А весь експорт в колишню братську країну складає близько 7% ВВП України.
Існує залежність від російського імпорту. За підсумками 2016 року в Україну з РФ було ввезено товарів на 5 мільярдів доларів — 13% всього імпорту за той же період.
З послугами тут не так критично: їх Україна імпортувала з РФ на 500 мільйонів, що становить близько 7% всього імпорту в цьому секторі.
Загалом, серед окремих країн РФ як і раніше залишається головним покупцем наших товарів. У структурі імпорту вона знаходиться на другому місці, трохи поступаючись Китаю
.
Ну так хіба не треба позбавлятися від залежності?
Зрозуміло, варто по можливості мінімізувати торгівлю з недружньою державою. А ось чого точно робити не треба, так це поспішати і блокувати РФ повністю, як пропонують ентузіасти. Подивись-но краще сюди:
Як бачиш, в останні п'ять років обсяги торгівлі товарами з Росією стабільно знижувалися і без всяких блокад, причому процес почався ще до війни. Порівняно з 2012 роком експорт зменшився на 13,7 мільярда доларів, тобто на 79%. А імпорт за той же період скоротився на 81%.
У сфері послуг експорт та імпорт теж знизилися за останні роки, нехай і не в таких обсягах.
У підсумку частка всього експорту в Росію в українському ВВП з 2012 року схудла майже вдвічі.
Те, про що так довго говорили популісти, відбувається і так, тільки без зайвих істерик і демонстративних жестів. Україна все менше залежить від Росії, торгові контакти скорочуються, мільярди і відсотки тануть, і немає потреби підганяти природний хід подій необачними діями. Тим більше, що не від всієї ворожої продукції ми здатні відмовитися прямо зараз.
Від російського ядерного палива залежать наші АЕС
В Україні працюють чотири АЕС з 15 енергоблоками. І їхня робота важлива: у 2016 році вони склали 52,3% всієї електроенергії. Схоже, що планується збільшити цю частку, оскільки, за словами колишнього міністра енергетики Володимира Демчишина, це допоможе знизити залежність від імпорту дефіцитних марок вугілля. Причому це було сказано до блокади ОРДЛО, а вже після неї заміщати енергію з ТЕС енергією з АЕС сам бог велів.
І тут починається найцікавіше. Майже 95% ядерного палива Україна отримує з Росії. Принаймні, так було влітку 2016 року. З тих пір справи у цій сфері, здається, трохи поліпшилися: в кінці того ж року задоволений глава Міненерго Ігор Насалик відзвітував, що чотири з 13 партій ядерного палива надходять від американської компанії Westinghouse. Тобто приблизно третину всього палива Україна купила не в Росії. Програма диверсифікації і позбавлення від залежності працює, але дві третини російського палива — це все ще серйозна цифра.
Чому б не купувати в американців все необхідне паливо?
Тому, що ядерне паливо — це не чіпси або сигарети, щоб купувати будь-що, якщо немає бажаного. Миттєво перейти на паливо іншого виробника просто неможливо, і краще навіть не намагатися, адже АЕС — не іграшки і не місце для зухвалих експериментів. Це тривалий процес, що вимагає обережного підходу, чіткої програми і зважених рішень. Той випадок, коли краще сто разів перестрахуватися. Якщо ж в один момент відмовитися від усілякої співпраці з РФ, то ми втратимо джерела двох третин ядерного палива. І екстрений перевод АЕС на продукцію Westinghouse може виявитися досить екстремальній забавою.
Для деяких галузей української промисловості Росія — традиційний ринок збуту
Оцінити можливу шкоду, яку завдав би різкий розрив зв'язків з Росією українській економіці, допоможуть наслідки торгових воєн з цією країною. Нагадаємо, з 1 січня 2016 року Росія закрила зону вільної торгівлі з Україною, а також ввела продуктове ембарго. Через це неабияк постраждали ті галузі, які складають основу експорту України в РФ.
Отже, більше половини всього експорту в РФ припадає тільки на три групи товарів — чорні метали, продукти неорганічної хімії, а також ядерні реактори, котли і машини.
За перші десять місяців 2016 року Україна продала Росії продуктів неорганічної хімії на 371 мільйон доларів, що на 30% менше, ніж за аналогічний період 2015 року. У відсотках такі ж втрати поніс експорт ядерних реакторів, котлів і машин — у грошовому вираженні їх обсяг скоротився до 521 мільйона. Обсяг продажів чорних металів до Росії в минулому році знизився на 17,5% і склав 548 мільйонів доларів.
Кожна з цих галузей понесла серйозні втрати, адже це навіть не повне припинення торгівлі з Росією, а лише торгова війна. При моментальній зупинці економічних відносин ці галузі в одну мить втратять важливий для себе ринок збуту. І не факт, що та продукція, яку вони продавали і поки продають в Росію, відразу виявиться затребуваною в ЄС або десь ще.
І так, це лише три галузі. Крім них, відчутно постраждали продажу солі і сірки (-39% порівняно з 2015 роком), електричних машин (-35%), паперу і картону (-25%) і вироби з чорних металів (-19%). Ці товари входять у топ-10 українського експорту в РФ. Виробникам цього всього теж буде непросто компенсувати втрату російського ринку за рахунок інших країн і регіонів.
Як бути?
Спокійно. Занадто довго створювалися економічні, торгові та виробничі зв'язки між Україною і Росією, щоб їх можна було безболісно обірвати одним рішенням. Це було б типове слабоумство і відвага. Куди мудріше поступово заміщати їх продукти товарами інших країн і переорієнтувати свій експорт на ринки більш передбачуваних і дружніх держав. Не поспішаючи і без різких рухів, але неухильно.
За матеріалами: businessviews.com.ua
