В російських соціальних службах дивуються матерям терористів Донбасу, які не шукають своїх дітей. Це вперше, коли матері не звертаються по допомогу до соціальних служб, не шукають своїх дітей, не переживають за їхню долю. Про це розповіла Валентина Мельникова – керівник Союзу солдатських матерів Росії.
Як зазначає жінка, під час конфлікту в Чечні і Нагірному Карабасі рідні їздили в зону конфлікту, шукати рідних.
- У нас був драйв, мотивація. Оскільки люди почали звертатися до нас в комітет, і ми змогли допомогти їх організувати - вони розуміли, що це можливо: знайти хлопця, щось зробити. Ми їм допомагали - але вони самі приходили до нас, щось запитували, - наголошує Мельникова.
Зараз цього не відбувається. За оцінками психіатрів і самої Мельникової це соціальне слабоумство:
- У мене таке відчуття, що це такий інфантилізм. М'яко кажучи, психіатричний діагноз. Психіатри згодні зі мною, що це дійсно якесь соціальне слабоумство, - підкреслює жінка.
Соціальне слабоумство - це діагноз усіх росіян. Та і чи можна назвати здоровими тих матерів, які відправили своїх дітей вбивати мирне населення, захоплювати чужі території, виголошувати ідеї, більше схожі на марення психічно хворої людини, - мабуть що ні.
За матеріалами: azov.press
