Як там у нас? Мама з бабусею намагаються одягнути дітей тепліше, у сильний мороз з коляскою ні в якому разі не гуляти, нагодувати посмачніше, відвезти в школу на машині, і взагалі одну дитину нікуди не відпускати.
У Норвегії ж всіх з раннього віку привчають до самообмеження і відповідальності за власне життя і здоров'я. Ніхто не опікується своїм чадом "від і до" і батьки над дитиною зовсім не трясуться...
Ось деякі особливості виховання дітей в Норвегії, про які блогер aquatek-filips встиг дізнатися під час своєї поїздки:
Особливість Перша. У природи немає поганої погоди.
Дітей з дитсадка вчать дружити з погодою і самим визначати, як одягатися в залежності від часу року. Тобто не мама видає шкарпетки-флиску-куртку-шапку, а дитина сама знає, коли надіти гумові самоги, а коли теплий пуховик.
При цьому всі шкільні перерви в будь-яку погоду діти повинні проводити у дворі: дощ, злива, вітер, сніг — неважливо. Вважається, що, бігаючи, стрибаючи і «провітрюючи мізки», дитина відпочиває, налаштовується на наступний урок, загартовується і запасається здоров'ям.
У школі дітям викладають уроки навколишнього середовища. Саме на них дітям пояснюють, як правильно одягатися відповідно з прогнозом погоди. Наприклад, якщо на вулиці мінус десять, потрібно бути одягненим як капуста — багатошарово. Перший шар прилягає до тіла: довгі штани і пуловер з тонкої вовни або флісу. Другим шаром йде сукня або джинси з толстовкою. Третій шар — теплий, але слабкий водовідштовхувальний комбінезон. Плюс гумові утеплені чоботи, водонепроникні рукавиці, вовняна шапка-шолом і, якщо зовсім холодно, капюшон.
Друга Особливість. Харчування.
Особливість в тому, що тут немає ніяких "на обід обов'язково потрібно їсти суп" і "перше-друге-компот".
Гарячі обіди у школах не передбачені. Батьки укладають дітям у пластмасові контейнери холодні сендвічі, пиріжки, фрукти, йогурти. Між уроками є один півгодинна перерва, під час якої можна перекусити. Солодке заборонено: жодних лимонадів, цукерок, печива, шоколадок. Горіхи теж не можна — щоб уникнути алергії. У всіх школах та садочках висять таблички: Nut free zone («Вільна від горіхів зона»).
Третя Особливість. Самостійність.
З молодших класів дитина сама збирається в школу, мама лише контролює.
До школи діти ходять без супроводу дорослих. Ніхто не привозить і не забирає своїх дітей на машинах, тут це взагалі нонсенс.
До речі, крім важкого ранця з книгами, кожен несе з собою ще й пакет з ланчем. На тренування, додаткові заняття і т. д. - теж все самі.
Діти самі визначають одяг по погоді і одягаються.
Особливість четверта. Маніакальна турбота про зуби.
На шкільних заняттях учні читають «Пригоди Каріуса і Бактуса». Ця популярна в Норвегії дитяча книга Турбйорна Егнер розповідає про те, як весела бактерія разом з одним карієсом руйнувала зуби ледачого хлопчика Марка, поки він не почав їх старанно чистити. Ще є мультик по цій книжці, який бачила кожна норвезька дитина, як у нас колись "Ну, постривай!"
Вся справа в тому, що медичні витрати тут, як правило, покриваються державною страховкою, але стоматологічна допомога надається лише до 18 років, після - до стоматолога за свої кровні. Тому зуби бережуть з дитинства - мами починають чистити дитині зуби, ледь у нього в роті проклюнеться перший. І вчать самих чистити зуби раніше, ніж читати. До речі, цукерки і жуйку норвезькі діти бачать рідше, ніж гарячий суп на обід а його вони бачать дуже рідко, як ви зрозуміли.
Особливість п'ята. Висока температура - не привід для паніки.
За норвезьким поняттями якщо у дитини температура 38 градусів, це не привід турбувати лікаря, а нежить — не підстава для пропуску занять у школі. При певному списку захворювань і недугів, наприклад при мігрені або застуді, лікар може виписати так званий зелений рецепт. Це офіційна рекомендація піти прогулятися по лісі. Норвезька медицина влаштована за принципом «порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих». Сказати, що у тебе барахлить здоров'я, все одно, що визнати, що ти лінивий і безвідповідальний. Не займався спортом, не загартовувався, ось і захворів.
Особливість шоста. Спорт важливіше, ніж підручники.
Спортивній підготовці в школі приділяється, реально, навіть більше уваги, ніж іншим урокам. Навесні і восени — плавання, взимку — лижі. І круглий рік походи.
У державних школах діти починаючи з дев'яти років ходять в триденні походи з вчителями, ночують у наметах, палять багаття, готують їжу в казанку. Крім того, раз на тиждень спеціальний автобус відвозить їх на тригодинну прогулянку в ліс або в гори, пішу навесні і восени, лижну - взимку.
Крім того, школярі постійно беруть участь у різних марафонах, благодійних забігах/запливах/велозаездах, перераховуючи внески за участь в допомогу голодуючим дітям Африки, то потерпілим від землетрусу непальским школярам..
До речі, спорт - єдине, де дітям дозволяють виділятися. У всьому іншому - ні в якому разі. Хвалитися не соромно тільки спортивними успіхами і рекордами, а ніяк не достатком, тачкою папи і де провів канікули.
Як вам такий підхід до виховання дітей?
