Єгор Соболєв зізнався Авакову і Матіосу, що справді змінив прізвище
Ретельне розслідування глави МВС і головного військового прокурора минулого Єгора Соболєва не могло не зацікавити і журналістів.
Оскільки вони прямо-таки дістали непоступливого народного депутата, він вирішив відповісти всім відразу - і друзям і не дуже. І написав про це в Фейсбуці.
Весь день дзвонять журналісти з проханням прокоментувати заяви Арсена Авакова та Анатолія Матіоса про "страшні" факти з моєї біографії.
Оскільки як політик, я маю відповідати громадянам на будь-які запитання щодо моїх дій, мого життя, моїх поглядів (а тут їх під сумнів ставлять не просто громадяни, а міністр внутрішніх справ і головний військовий прокурор), детально пояснюю:
1. Про зміну прізвища. Мій батько загинув, коли мені було два роки. Його звали Анатолій Зімін. Коли мені було сім, моя мама повторно вийшла заміж за Віктора Соболєва. Який мене офіційно всиновив і став справжнім батьком, чию працелюбність я намагаюся наслідувати все життя. Як було прийнято в ті часи, поміняли прізвище і мені. Арсен Аваков, до речі, все це добре знає. Він сам мені розповідав навесні 2015 року, що йому доручили перевірити мою паспортну справу і, як він тоді зі сміхом зауважив: "На жаль, жодних порушень знайти не вдалося".
2. Про "фальсифікацію" військової особової справи. Я довго думав, що мав на увазі Анатолій Матіос, коли сказав в ефірі Тетяні Даниленко, що в цю справу "за два-три роки до війни були внесені зміни шляхом підроблення військової облікової справи, де було написано "військовий журналіст"". Перерив папери, знайшов документ, який мені видали при постановці мене на облік у військоматі мого Шевченківського району Києва у 2005 році. Мене тоді розпитували, що я вмію, я відповів, що з 18 років працюю журналістом. В результаті, як видно з довідки, мене записали "Оператором ЕОМ". Думаю, це розшифровується як "електронно-обчислювальна машина". 12 років тому вміння працювати на комп`ютері ще не стало нормою. До чого тут "військовий журналіст" і чому це погано, я так і не зрозумів.
Боюся, до такого рівня "викриттів" міністр внутрішніх справ і головний військовий прокурор дійшли, тому що далі вже не мають сил виправдовувати збереження такої кількості перевертнів та справжніх зрадників України у поліції та Збройних Силах. Історія про Юрія Голубана лише остання з багатьох таких історій. Хоча, мабуть, найбільш красномовна.
Тому ми далі будемо вимагати розслідувати її до кінця", - написав Соболєв.
Якось не вийшло з брудною білизною у шановних вищих чинів. Не знайшлося. Ну, мабуть, як в "Діамантовій руці" казав герой: "Будемо шукати..."
Также по теме