Павло Казарін: Навіть у разі успіху реформ Україна все одно ще довго не стане другою Німеччиною чи Польщею
Третій рік поспіль соцмережі стають кабінкою для сповідей. Люди пишуть про те, що їхня мрія віддана і розтоптана. Що політики крадуть, а чиновники саботують. Але якщо ваші очікування суперечать реальності, то, ймовірно, проблема все ж таки в очікуваннях.
Про це у своєму Фейсбуці пише журналіст Павло Казарін
Наприклад, ми часто порівнюємо Україну з Польщею. Західний сусід у цьому контексті звично подається як якийсь зразок для наслідування, як рольова модель, до якої слід прагнути. Але при цьому в самій Польщі (як і в багатьох інших країнах східної Європи) панує точно така ж фрустрація щодо того, що західна Європа для них залишається недосяжним ідеалом.
І це закономірно: Німеччина чи Великобританія залишаються тими країнами, куди виїжджають на заробітки самі поляки. А на вивільнені місця приїжджають працювати українці. І незважаючи на все польське благополуччя неминуче відставання східної Європи від західної точно так само викликає втому і роздратування. Як наслідок – на виборах в цих країнах перемогу здобувають націонал-популісти, ентузіазм яких стримує лише європейська бюрократія.
І треба чітко усвідомлювати, навіть у випадку успіху реформ Україна все одно ніколи не стане Німеччиною, як не стала Німеччиною і Польща. Якщо завтра у нас за помахом чарівної палички з'являться справедливий суд, ефективні правоохоронці і відповідальний парламент – ми все одно не будемо регіональними лідерами на континенті.
Більше того – всі ці бажані придбання не зроблять з України навіть другу Польщу. По-перше, втрачено надто багато часу. По-друге – піде чимало часу на капремонт держмашини. В-третіх, тому що чудес не буває – щоб стати Південною Кореєю або Фінляндією потрібні десятиліття наполегливої праці. А по-четверте, війну ніхто не відміняв: ми все одно будемо витрачати багато на армію, а інвестори будуть скрупульозно зважувати ризики.
Так, завищені очікування народжують запит на зміни. Але і вони ж здатні народжувати фрустрацію. Найкращий спосіб не розчаровуватися – не зачаровуватися.
Це лише в казках Ілля Муромець лежить 33 роки на печі, а потім виборює ворогів. В реальності ж він лікує пролежні і дистрофію.
Также по теме