Останні події: блокада окупованих територій на Донбасі, НП в енергетиці, «віджимання» бойовиками державних шахт — змушують по-новому поглянути на тему енергетичної безпеки України.
За даними ряду ЗМІ, партнер Президента Ігор Кононенко створює противагу енергетичного олігарху Рінату Ахметову за допомогою нового «наглядача» за вугільною галуззю, яким вважають колишнього жителя окупованого Тореза Віталія Кропачева. Раніше цю роль грав нардеп з БПП Сергій Тригубенко.
Колишній депутат Донецької облради «регіонал» Карпачов відомий, як творець батальйону «Шахтарськ», який потім переформатувався у «Торнадо». Саме «Торнадо» стало тим добровольчим підрозділом, який почав блокаду поставок з неконтрольованих Україною територій ще в 2015 році. Після того, як «торнадівці» тормознули перший залізничний склад з вугіллям з «ДНР», верхівка батальйону опинилася у в'язниці за звинуваченням у низці тяжких злочинів, на які раніше чомусь закривали очі. А суспільство дізналося про існування таємного списку підприємств, яким уряд дозволив торгувати з ОРДЛО і уникати при цьому звинувачень у фінансуванні тероризму. Дещо інакше виглядає блокада торгівлі з «Л-ДНР» у виконанні побратимів «торнадовців», якщо врахувати, що в поєдинку Ахметов — Карпачов добровольці мимоволі зміцнили позиції чергового «младоолігарха». А наскільки ці процеси сприяли зміцненню національних інтересів України – поки не ясно.
Про ситуацію у вугільній галузі ми розпитали Миколу Волинка — голову Незалежної профспілки гірників Донбасу, і будемо розвивати тему в наступних публікаціях.
Розмовляла Тетяна Заровна, «ОРД»
Довідка «ОРД»: Микола Волинко — навесні 2014-го вимагав дати патріотично налаштованим шахтарям на Донбасі зброю, щоб вони могли відбити шахти, життєво важливі для енергетики України. У 2015м говорив, що ідея уряду протягом п'яти років зробити вугільну галузь бездотаційній – велика помилка. За даними Волинка, в нашій країні розвіданих запасів вугілля вистачить на 300 років. У 2016-му Волинко підтримав блокаду вугілля з окупованої території. Волинко – біженець з окупованого Донецька, виступає за переобладнання генеруючих станцій на роботу з вугіллям газових марок (замість «Л-ДНРовського» антрациту).
— Почнемо з енергокризи. Чи можна відмовитися від «Л-ДНРовського» антрациту?
— В 2014-му наша профспілка вимагала вивезти на підконтрольну територію вугілля з захоплених територій, а це десяток мільйонів тонн антрациту, видобутого державними шахтами. До кого ми тільки не зверталися – до в. о. Президента, до голови ВР, прем'єра... Оскільки антрацитова група шахт була вже окупована, пропонували або відбити антрацит у бойовиків, або переходити на «киплячий шар». Ще у 80-х р. під керівництвом Сургая Миколу Сафоновіча (покійного) почали впроваджувати цю штуку. Вона дозволяє без великих витрат на переобладнання котлів відмовитися від антрациту і спалювати все і вся (і буре вугілля, і енергетичні, і торф). При цьому ККД котлів збільшується на 50%. До речі, до підписання Юлією Володимирівною в якості прем'єра газового договору з Путіним (після чого поступила команда все переводити котельні на газ) у нас було більше 150 котелень, які працювали на «киплячому шарі».
Є і ще один варіант відмови від «Л-ДНРовського» антрациту. Китайці пропонували біля кожної шахти ставити заводики з переробки вугілля в газ, але така схема не дала б легких грошей корупціонерам.
А з приводу вугілля з «Дірки», я весь час був категорично проти того, щоб купувати щось у бойовиків. Треба створювати енергетичну безпеку нашої Держави, а не підтримувати «Л-ДНР». Застосувавши «киплячий шар», можна збільшити видобуток енергетичного вугілля, а це робочі місця на нашій, підконтрольній території. Але замість цього з 2015 року пішли договорняки. І коли приймався бюджет вугільній галузі в 2015 році, він був урізаний так, що ні на собівартість, ні на устаткування, ні на науку, ні на техніку безпеки не вистачало коштів катастрофічно. Спочатку говорили, що така вимога МВФ – немає виходу, крім як урізати бюджет вугільної галузі і закривати нерентабельні шахти. Але насправді йшло планомірне знищення енергобезпеки заради купівлі вугілля з «Дірки».
— Ну ось один блок Зміївської ТЕС (входить до складу «Центренерго») перевели на «газове» вугілля та депутат Ричкова, виступаючи проти блокади, заявила, що це дорого.
— Не дорого, не дуже важко і не треба переучувати персонал. Але треба мати бажання. До речі, здоров'ям населення, яке мешкає навколо ТЕС, що працюють на антрацитної групи хтось цікавився? Там великий відсоток онкозахворювань, тому що при спалюванні виділяється сірка. Три роки тому треба було запровадити «киплячий шар», встановити заводи по переробці вугілля і не довелося б підвищувати ціни на комунальні послуги.
— Захарченко мріє, що Україна після «націоналізації» державних шахт продовжить купувати вугілля у «республік». Обговорюється можливість ганяти «Л-ДНРовського» вугілля через російські або українські фірми-прокладки то Курченко, то Ахметова. Ваша думка – чим вся ця «націоналізація» закінчиться?
— Серед «націоналізованих» є ахметовські та інші приватні підприємства. Я чув, що і в Баранова шахту «Соцдонбасс» в Донецьку забрали, і по шахті ім. Засядька йде витіснення старих гравців. Але про приватні шахти, які «віджали» в «Дірці», я взагалі не хочу говорити: їх господарі себе перехитрили, нехай тепер самі і розбираються. А мене більше цікавить доля державних шахт. І в першу чергу – на підконтрольній території Україні.
В «Л-ДНР» є шахти, які зареєстровані на території України, і через які проходить вугілля з копанок. Ось Ахметов везе вугілля, видобуте у нього на «Ровенькиантрацит», «Свердловантрацит», «Краснодонвугілля». А ще є група Торез –Сніжне – Шахтарськ (умовно кажучи), де теж видобувається антрацитова група. Там є державні шахти – наприклад, «Прогрес» (ще працює, але видобуває трохи), через яку проводиться вугілля з нелегальних «копанок». Або шахта «Зоря» в Сніжному. Вони працюють, але реалізують в Україну переважно вугілля з копанок і це ті, які були бойовиками «націоналізовані». Так от у мене найсвіжіші дані є про те, що всі вони працюють, вантажать на майданчики вугілля і очікують, що наші (наділені владою особи) доб'ються, що блокаду приберуть і цей вугілля піде в Україну. Видобутий в «копанках», проведений за документами, як видобуте на шахті, зареєстрованою в Україні, а насправді – з «копанок». В «копанці» він коштує 160 грн. за тонну, всього-навсього! Коли він проходить документацію на шахті, зареєстрованої в Україні, ціна відразу стає — 500-600 грн. за тонну. І як тільки цей вугілля переходить лінію фронту, його ціна стає 1800 - 2100 грн. А потім починає реалізовуватися за 3200. І ось це все називається «Роттердам +».
Якщо українська влада не зацікавлена в енергобезпеки Держави, вона знайде спосіб купувати в «Дірці». На жаль, вже протягом трьох років я не бачу зацікавленості в енергетичній незалежності України. Нещодавно була нарада у Гройсмана у Кабміні з металургами і один встає і каже: «Не буде антрациту («Л-ДНР»), я закриваю виробництво. А антарацит відношення до металургії не має взагалі. Шукають виправдання купівлі вугілля у Захара.
— Шахтарі кажуть, що вугільна галузь поділена між «наглядачами», які її дерибанять. Згадуються прізвища: Тригубенко, Шетилов, Венгрин, а самим головним називають Віталія Кропачева. Ось чи не цим людям вугільна галузь зобов'язана своєю нерентабельністю?
— Давайте я вам скажу, що це за «інститут» такий... Знаєте, звідки вони пішли – «смотрящі»? В кінці 90-х при президенті Кучмі було створено таку посаду, яка називалася держсекретар. Вона вводилася у всі міністерства, а потім була скасована і плавно пішла в тінь. Її завдання – президентський контроль за фінансовими потоками. Без дозволу «наглядача» в галузі жодних рішень не приймалося. І по сей день не приймається. Запам'ятайте: це структура Президента. Коли Ющенко став президентом, він її не скасував, так як дивляться наповнюють президентський фонд («общак», в народі), з якого фінансуються вибори. Звідти і президентська передвиборна кампанія, і покупка депутатів... Ось і сьогодні — ні один «генеральний директор» у вуглепромі не буде призначений без дозволу наглядача. Дивляться дрібніші є на кожній держшахти і в кожному об'єднанні. Вони ж контролюють потоки грошей з окупованих районів (ОРДЛО).
Наскільки я знаю, Венгрин відповідає за західний напрямок («Волиньвугілля», «Львіввугілля»), на сході (Луганщина) заправляє Шетилов, а Карпачов – це «Селидіввугілля», «Красноармійськвугілля». Карпачов, до речі, в порівнянні з іншими знається на вугільній темі. Він працював у держоб'єднанні «Торезантарцит» в той час, коли старший син Януковича — Саша Стоматолог був "смотрящим" по всій вугільної промисловості України.
Довідка «ОРД». Одну з схем крадіжки розкриває «Слідство.інфо»: підконтрольне Кропачеву держоб'єднання «Селидіввугілля» у січні 2017 р. зробило держзакупівлю шахтарських ламп з переплатою в загальній складності – 2 млн. грн.:
А всього активісти, які відстежують корупцію в держзакупівлях, стверджують, що об'єднання переплачує до 60% вартості закупівель, які проводять через компанії, близькі до Віталія Кропачеву: «Донэнергоэкспорт» і «Триалтрейд» — ті ж, які до війни доїли «Торезантрацит» за Кропачеве.
— Якщо вірно, що Карпачов – людина президентського партнера Кононенка, виходить одна Сім'я (банда Януковича) змінилася іншою Сім'єю (БПП)...
— Цей інститут («смотрящих») треба знищити. І опублікувати списки агентів впливу, які скрізь присутні, в тому числі і в шахтарських громадських організаціях, і в профспілках.
— Як оцінюєте нинішню ситуацію у вугільній галузі в Україні?
— Бюджет галузі на поточний рік становить 2, 8 мільярда гривень, яких недостатньо, але надійшов лист від Мінфіну з пропозицією переписати бюджет галузі у бік зменшення на 1, 9 млрд. грн. Залишити 900 млн. означає забути про охорону праці і забути про нових лавах. За задумом уряду, ось ця сума 900 млн. повинна включати всі, в тому числі і науку. А це означає: вбиваємо галузь з перспективою покупки антрациту у Захара. Уряд забирає у галузі гроші, а потім буде без докорів совісті говорити: «Ну ви ж вугілля не добуваєте, ось ми змушені купувати в «Дірці». Хоча самі роблять все, щоб припинити видобуток. Екс-міністр Демчишин почав знищення, продовжує знищення міністр Насалик.
Коли мені кажуть, що вугільна галузь повинна бути бездотаційною, я згадую Маргарет Тетчер. Англійські шахти, які видобували вугілля, давали його по ціні 43 фунта за тонну. Після реструктуризації там залишилися шахти, що давали 500 тисяч тонн в рік. В цей же час під розвантаження в портах стояли сухогрузи з австралійським та новозеландським вугіллям за ціною 5 доларів тонна, і Тетчер зобов'язала: доки не викуплять 500 тисяч за 43 фунта, жоден суховантаж не розвантажиться. Це свого роду теж була дотація.
Завуальовано і в Німеччині дотувалася галузь: був введений податок в 1 пфеннинг з будь купівлі-продажу, який йшов на вугільну галузь.
— Але правління «залізної леді» для вугільників завершилося колосальним скороченням робочих місць, а для країни – перебудовою економіки. Може, і нам треба йти по цьому шляху (тим більше, що у нас в країні держдотації розкрадаються наглядачами)?
— Майбутнє за альтернативною енергетикою, а поки переробка вугілля в газ, яка дозволила Китаю вийти у світові лідери, не маючи запасів нафти і газу, але маючи океан вугілля, могла б і нас виручити. Китайці 2 рази нам пропонували кредити на установку цих своїх заводиків, які могли б переробляти вугілля в газ, але у них була умова: ми будемо контролювати. Вперше це було ще при Ющенко, другий раз — вже напередодні війни. А наші відмовилися – так як зрозуміли: вкрасти не дадуть. Відповіли: «Для нас ваші умови неприйнятні».
— За даними ЗМІ, головний вугільний «смотрящий» Віталій Карпачов став власником трьох вуглезбагачувальних фабрик («Україна», «Комсомольська» і «Росія»), викупивши їх у Олександра Януковича. Він запропонував ціну за такий же бізнес Королевської і хоче викупити фабрики мільйонера Андрія Орлова. Мета: завантажити ці свої приватні фабрики держзамовленнями через нового гравця на ринку — якусь «Національну вугільну компанію», до складу якої увійдуть усі держшахти. Однак, вже намітився конфлікт між Кропачевим і міністром Насаликом, який нещодавно створив свою кампанію «Українська паливно-енергетична компанія». Нібито з допомогою Кропачева Кононенко планував створити компанію, яка, з одного боку, дозволяла б як і раніше розраховувати на дотацію з бюджету, а з іншого – легально виводити держкошти (у вигляді оплати за послуги зі збагачення) у приватну кишеню. Тим самим планувалося не просто скласти конкуренцію найбільшому в Україні енергетичного холдингу ДТЕК, а створити клон цієї структури, а Насалик – виходить – захистив конкурента. Прокоментуєте?
— Я чув, що Насалик створив якусь структуру «роги і копита» з тим же юр.адресою, що і у міністерства вугільної промисловості. Зараз кожна госшахта і держоб'єднання – це юридичні особи, і щоб, наприклад, передати з шахти на шахту обладнання, треба заплатити податок. «Національну вугільну компанію» придумали з тим поясненням, щоб всі державні шахти перетворити в одну юридичну особу. В такому разі можна було б заощадити державні кошти і направити їх на розвиток галузі.
Скандал між Насаликом і Кропачевим намітився з тієї причини, що Насалика відсувають від антрацитових потоків з непідконтрольних територій. А і той, і інший хочуть їх контролювати. І хоча в міністри Ігор Насалик був висунутий БПП, виходить, що Карпачов ближче до тіла Президента. А до «республіках», я вважаю, якраз Насалик ближче. Тому що хаотична купівля вугілля з неконтрольованої території, якщо можна так висловитися — увійшла в цивілізоване русло саме з приходом Насалика у міністерство. Його поїздка до «Ташкенту» («міністру доходів і зборів «ДНР», — прим. ред.) під приводом звільнення полонених принесла договір про торгівлю вугіллям з терористами.
См. відео: майбутній міністр Насалик і міністр-терорист Ташкент як давні приятелі розмовляють в окупованому Донецьку, домовляючись про постачання вугілля з неконтрольованою Україною території:
На жаль, в міністри у нас потрапляють за квотами, а не за професійними якостями. «Подобається вугільна енергетика?» «Ну, йди командувати». Що міністр Насалик, що колишній Демчишин — шахту не бачили взагалі.
Довідка «ОРД». Ігор Насалик – міністр енергетики та вугільної промисловості з Кабміну Гройсмана. За освітою інженер, голова промислово-виробничої корпорації, вважається одним із спонсорів БПП. В електронній декларації не вказав жодного підприємства, кінцевим бенефіціарним власником яких є. Задекларував 4,7 млн грн, $890 тис., EUR 240 тис. готівки. А коли був мером Калуша, оцінював свій стан більш ніж у 10 мільйонів доларів. З відкритих джерел відомо, що йому належить ряд енергетичних компаній – в. т. ч. корпорація "Техноинвестцентр", яка опосередковано володіє іншими компаніями, в т. ч. Калуської ТЕС. У комітеті ВР депутат Насалик ретельно вивчав і таврував схеми розкрадання бюджетних коштів ставлениками Януковича, які сам і продовжив. Отримавши міністерський портфель, насамперед відправив якогось Євгена Шетилова у відрядження на окуповані території за державний рахунок – домовлятися з бойовиками: http://ord-ua.com/2016/07/01/ministr-energetiki-igor-nasalik-naznachil-smotryaschego-po-zakupkam-uglya-iz-dnr-lnr/
Екс-міністр Володимир Демчишин – за освітою економіст-міжнародник, експерт в області інвестиційних банківських послуг. За 2015 рік заделарировал 128,5 тис. грн. доходів, ніяких внесків і ніякого бізнесу, але 2 ділянки загальною площею близько тисячі кВ. м., будинок в 400 квадратів, квартира і два авто бізнес-класу.
З вугільної галузі за останні пару років пішли близько 4 тисяч шахтарів. Останній скандал з «Львіввугілля»: надійшли гроші на зарплату, а виконавчі служби заарештували ці гроші, хоча, не мали права це робити. Заарештували тому, що галузь банкрутують. Біля «Львіввугілля» і «Волиньвугілля» зараз крутиться такий собі Віктор Вікторович Вишневецький — спец щодо закриття/відкриття шахт. А схема така: закривається шахта, потім під іншою назвою відкривається, але вже як приватна структура.
— У «Лисичанскугле» розповіли плітку: наглядач на прізвисько «Малахіт» (стояв міняйлом під магазом «Малахіт» в Донецьку) заплатив 300 тис. доларів за те, щоб його людини поставили «генералом». От ви кажете, що «інститут смотрящіх» — президентська структура. А навіщо платити один одному, якщо всі з однієї команди і призначення проходять узгодження на вищому рівні?
— Хочеш увійти в команду? Плати. Але, за моїми даними, там гуляють цифри з іншими нулями... На порядок більше.
— Яка сьогодні собівартість вугілля в Україні? В інших гособъединениях видобуток тонни коштує 15000 за тонну і вище! А це означає, що майже 13000 (різниця між встановленою ціною і собівартістю) має виділити зі своєї кишені держава... Звідки береться така гігантська собівартість?
— Накручують «вугільні генерали». Але не просто так накручують, а за погодженням. «А якщо я 20 000 за тонну намалюю?». «Ну давай, малюй, тільки ти ж пам'ятаєш – скільки ти повинен віднести нагору?». При Януковичі була такса — 70%. Думаю, що і зараз приблизно такий відсоток випливає. Собівартість може бути яка завгодно. Але! Якщо у 2014 році ще був бюджет у вугільній галузі, то зараз це не має сенсу: грошей немає, значить і не відшкодують тобі різницю між завищеною собівартістю та встановленою ціною тонни.
— Пишуть ще, що Карпачов має намір брати участь в конкурсі з приватизації 78% акцій «Центренерго». Конкурс запланований на наступний рік. Приватизація «Центренерго» — хороша ідея?
— Ми вже до того доприватизировались, що не тільки енергетичну безпеку, але й Україну скоро втратимо...
Довідка «ОРД»: Віталій Карпачов – сам про себе в інтерв'ю заявив: «Всі мої об'єкти «націоналізували» за прямою вказівкою Захарченко й «міністра доходів і зборів ДНР» Тимофєєва на прізвисько Ташкент». До війни був заступником гендиректора ДП «Торезантрацит», яке управлялося сином Президента Олександром Стоматологом і активно постачало титушек на Антимайдан. Жителі окупованого Тореза називають Кропачева колишнім господарем свого міста. За словами місцевих, бізнес Кропачева до війни становив переважно нелегальний вуглевидобуток. ЗМІ пишуть, що за три місяці кураторства у нового «вугільного короля» з'явився новий «Mercedes-Maybach», а бюджет втратив близько $50 мільйонів.
— Очікується кредит в 1 млрд. гривень, який обіцяють направити на те, щоб зробити вугільні підприємства бездотаційним. Як ви думаєте, вийде?
— Розтягнуть гроші, на тому все і закінчиться.
— А перспективи вугільної галузі «Л-ДНР» є?
— Втопитися і закритися. Державна шахта Абакумова при «Дірі» затопилась. «Жовтневий рудник», ще трохи — і потоне. Шахта 421 у Петровському районі – вже була закритою (до війни), при «Дірі» відкрили і почали брати звідти вугілля навколо стовбура, який не можна чіпати — щоб не завалилося. Якщо завалиться стовбур, половина селища піде під землю. Ніхто не зацікавлений у цивілізованій видобутку, всі зацікавлені в самому дешевому вугіллі «копанок» — щоб урвати. А шахти — вони ж між собою пов'язані підземними коридорами і водами, і якщо не вести відкачування води, то, затопивши одну, затапливаешь сусідні. Якщо не вести відкачування, буде екологічна катастрофа, вода вийде на поверхню. Але бойовикам воно до лампочки. Колишній співголова донецького страйкому Михайло Крилов, який виводив людей на вулиці проти так званої «хунти», удрапал в РФ. Сепаратисти створили свою «профспілку», але от на шахті Челюскінців в минулому році 4 дні був негласний страйк, організаторів знайшли і забрали на підвал. Взяв їх на поруки голова профкому, який сам же і здав страйкарів у «МГБ ДНР». Підтримав сепаратистів гірник Дятлов зірвався в Україну і десь закамишився, а гірник Богатіщев, разом з ним створював «профспілка республіки», сидить у Криму. Голів теркомов, з чиєї мовчазної згоди виводили шахтарів на проросійські мітинги, бойовики потім повиганяли поджопниками. А я їх усіх – тих, хто був за «ДНР», умовляв кинути цю справу. Пояснював, що Росії донбаські шахтарі не потрібні. Путін свої шахти в Ростовській області всі позачиняв. Не слухали... В депресивних Шахтарськ, Торез і Сніжному було багато придурків, які бігали з бітами за «республіку», а зараз на всіх селищах раби гинуть у копанках за 160 грн. антрациту за тонну, яка потім багато разів дорожче продається в Україну. Ситуація на цих селищах ще гірше, ніж до війни. Закриваються магазини, тому що немає покупців. Йде масове вимирання і зубожіння.
ilife-news.com
