Спецангент Федерального бюро розслідувань Карен Грінвей розповідає про гучні подробиці справи Януковича
Карен Грінвей – спеціальний агент Федерального бюро розслідувань США. Протягом 18 місяців вона розслідує справу стосовно повернення грошей, виведених з України. За цей час її команда зібрала і передала до Генеральної прокуратури низку різних доказів.
Грінвей відвідала Київ під час Третьої міжнародної конференції з повернення активів, де розповіла про перебіг розслідування по майну та коштах президента-втікача Віктора Януковича.
НВ публікує текст її виступу.
Я понад 20 років працюю в ФБР. В основному, займаюся питаннями транскордонної організованої злочинності, переважно в колишньому СССР. Я дійсно працювала над австрійською справою проти [олігарха Дмитра] Фірташа, яка призвела до його арешту. Ця справа була не політична. І слідство тривало кілька років – ще до того, як Янукович отримав свою посаду. Це було дуже ретельне розслідування. Ми сподіваємося, що одного дня отримаємо можливість також опрацювати цю справу США в суді. Останні декілька років я працювала з Україною, зокрема із Генпрокуратурою. Зараз – із НАБУ, аби допомогти у поверненні активів, які були вкрадені владою [екс-президента Віктора] Януковича, і також над новими кримінальними справами.
Зараз вам потрібно добитися доказів від структур, які не зацікавлені в тому, щоб йти на співпрацю
У нас є меморандум про взаєморозуміння з НАБУ. Співпраця розвивається. Ми бачимо, що є прагнення продовжувати таку роботу в майбутньому. За 20-річну кар'єру я зрозуміла: ліпше визнавати свої помилки і казати, що ми будемо більше старатися.
Треба виконувати свою роботу. Ми працюємо з ГПУ, у нас міжнародне співробітництво, і це – неабиякий виклик. У березні-квітні 2014 року ми почали роботу, були готові працювати. Багато слухали, звертали увагу, були готові передати більш ніж сторічний досвід ФБР для того, щоб якось допомогти. Ми з'ясували, що в правоохоронних органах, не тільки в громадянському суспільстві, є люди, які хочуть з нами працювати, їх багато. Було таке захоплення і, звісно, смуток у той період. Багато людей з правоохоронних органів хотіли дійсно зробити роботу, досягти змін. На жаль, за наступні два роки ми побачили, що багато кого придушили або усунули, роботу забрали. Іноді було складно навіть з'ясувати, хто працює над справою, хто є по ній старшим слідчим, наприклад.
Нерідко ми з'ясовували, що один слідчий отримував одразу декілька резонансних справ. У Великобританії чи США такого не робилося би, адже це значна робота. І, бувало, ми не отримували відповіді на прості запитання на кшталт а чи зібрані необхідні докази, чи висунули обвинувачення, чи арештували банківські рахунки. Ми можемо займатися відстеженням фінансової інформації після того, як гроші виводилися з країни. Те, що виводиться у доларах, може бути доказами того, що відбувалося з грошима, як тільки вони вийшли за межі країни. У нас були ідеї щодо того, хто стояв за тими чи іншими компаніями, ми відстежували фінансові активи цих компаній, розкривали цю інформацію. Але відповіді або не було взагалі, або була, але недостатня.
На жаль, за останні два роки це обійшлося Україні дорого: треба відбудовувати відносини з міжнародними партнерами, які були втрачені, не кажучи вже про довіру до слідства з боку ГПУ. Коли ви не можете відповісти на прості питання, наприклад, чи є у вас банківська документація, тут взагалі нема над чим думати, але це не було тим випадком, коли не було над чим думати.
Ми досягли нових рівнів співпраці з ГПУ, Агенти аналітики працювали з ГПУ півтора роки. У вересні минулого року у нас майже не було ніяких дискусій. Декілька місяців тому ми відновили співробітництво. Зараз у ГПУ є працівники, готові слухати і ділитися поточним станом справ. І ми зустрічаємося зі слідчими, які, як свідчить наш досвід, дійсно докладають багато зусиль у роботі.
Так, справи з повернення активів займають тривалий час. Але є речі, які можна зробити, щоб прискорити це. Швейцарія, Великобританія, США, Нідерланди працюють з ГПУ саме для того, щоб це відбувалося. Утім, такі ідеї іноді сприймаються, як начебто ми намагаємося повести українських колег у небажаному для них напрямку. Звісно, це не так. Ми тут з вами, щоб за одним столом сидіти, працювати з українськими слідчими. У нас є досвід, яким ми можемо поділитися.
Якби справа [екс-прем’єр-міністра Павла] Лазаренка розглядалася сьогодні, все було би інакше. Багато що з того, що відбувалося у розслідуваннях, нас чимало чому навчило, як і інших колег. І ми намагаємося ділитися цим досвідом. І зараз аудиторія в ГПУ сприйнятлива до такого досвіду. Виклик, який стоїть перед ГПУ, перед НАБУ, перед САБ полягає в такому – схеми, які створювали оптимальні ситуації для влади Януковича, для викрадання грошей, не нові. І не лише керівники цих схем до них вдавалися. Пан [колишній віце-прем’єр Сергій] Арбузов відомий як відмивач грошей впродовж довгого часу. Він відточив це своє уміння ще задовго до того, як прийшов до влади, та використовував для цього структури, які вже існували. Просто накачав цю схему "стероїдами".
Печаль у тому, що зараз вам потрібно добитися доказів від структур, які не зацікавлені в тому, щоб йти на співпрацю, тому що вони підтримували структури, які крали гроші. Це кримінальна спілка, яка діє і надалі. Вам потрібно розглянути питання, як вивести з дії кримінальну організацію? Не хотілося би вертатися до цього обговорення ні через 5, ні через 10 років. Не хочеться, щоб люди в Україні вмирали через гроші. Я хочу побачити, що є розуміння того, що корупція може бути частиною урядової структури, але не мусить бути нею.
У Чикаго була дуже глибоко вкорінена проблема з корупцією в державному секторі, яка розвивалася разом з самим Чикаго, була частиною щоденного життя для звичайних мешканців міста. Довелося використовувати різні підходи і різні засоби, щоб зламати хребет у цій корупції. Це потребувало зусиль правоохоронців, федеральних правоохоронних органів, які здійснювали нагляд, громадських організацій. Так само з точки зору громадського суспільства це вимагало розуміння, що у такій ситуації ми не зможемо протидіяти виключно зусиллями правоохоронців. Нам потрібно було запроваджувати нові підходи. Платити працівнику за його роботу, а не за те, що він належить до певної структури. Брати людей на роботу, бо вони компетентні працівники, а не тому, що це родичі чи сусіди. І що державні службовці будуть отримувати належну винагороду праці.
Найбільша проблема у справі Януковича – свідки. Ніхто не готовий дати свідчення
Водночас, ми розуміємо, що до такої справедливої нагороди не входять хабарі. Разом із ГПУ ми маємо обмежену можливість протидіяти тій корупції, яка зараз є. Ми можемо лише протидіяти корупції, яка мала місце в минулому. Давайте будемо визначати нашу мету – повернути гроші, вкрадені в українського народу. Спробуємо розуміти, що існуючі схеми були в минулому та існують надалі. І як нам потрібно протидіяти їм? Як зробити їхню дію неприйнятною?
Так само треба розуміти: ми – державні службовці, знаходимось тут, бо хочемо надавати послуги, які заслуговує громада, які належать до нашого мандату державного службовця. А винагорода за це – те, що ми достойно служимо нашому народу. Ми готові звітувати за свою роботу при тому, що будуть відомі всі факти. На жаль, в минулому ГПУ, можливо, закривали очі на фінансування корупційних схем. Ми не хочемо, щоб такі закиди залишалися, щоб було покриття корупції, просимо вас говорити чесно, відверто, притягати нас до відповідальності. Але разом з тим, розраховуємо і на вашу співпрацю, і нам потрібні документи, нам потрібні свідки.
Найбільша проблема у справі Януковича – свідки. Ніхто не готовий дати свідчення і сказати, що так, я був присутній, коли формувалася така схема. Найважче у поверненні активів – це питання браку свідків. Частково тому, що свідки також є співучасниками, а також тому, що вони вважають, ніби це нічого не змінить. У мене великий досвід розслідування справ про організовану злочинність, де я працювала як слідчий, як керівник групи слідчих. Можу сказати, що найважливіше тут – гарні свідки. Тут так само потрібно, щоб працювали стосунки довіри. І якщо є люди, які мали доступ, були причетні до схем, їм потрібно звертатися до нас, або до НАБУ, до Генпрокуратури і співпрацювати з нами. Це – головна запорука успіху в цих справах.
Повернення активів – надзвичайно складна справа. І надалі, зокрема, нам буде потрібно, щоб були люди, які би розповідатимуть, як працювали схеми, як створювалися структури. Тоді все відбуватиметься швидше.
