Різке зростання цін на житлово-комунальні послуги привело до появи армії неплатників за житлово-комунальні послуги. У грудні українці заборгували близько 23 млрд грн, свідчать дані Державної служби статистики.
Це колосальна цифра, яка змусить державу вживати заходів. В іншому випадку, вся система ЖКГ може просто впасти.
Як показує практика, у комунальних підприємств маса важелів впливу на неплатників. Постачальники, Жеки, керуючі багатоквартирних будинків нагадують, що систематична несплата за комунальні послуги може закінчитися примусовим стягненням заборгованості через суд. На відміну від попередніх років, попередження можуть бути не порожніми словами.
У ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" прописані права, обов'язки постачальника послуг і споживача, а також зазначений типовий договір. Деякі українці вважають, що якщо угода з Жеком не підписана, то за послуги можна не платити. Це велика омана . Відсутність договору не є причиною, по якій платіжки можна ігнорувати. До такого висновку дійшов Верховний суд України у своїй постанові від 30 жовтня 2013 року.
Чинним законодавством передбачена так звана спрощена процедура стягнення боргів за житлово-комунальні послуги. Для цього постачальникові потрібно звернутися в суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення боргів за житлово-комунальні послуги. Судді необхідно обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також вказати розмір тарифів на відповідні послуги.
Часто такий судовий наказ може бути видано не лише на суму заборгованості, але й про стягнення пені в розмірі 3% річних на суму боргу. Боржник може оскаржити судовий наказ, але заяву необхідно подати протягом десяти днів з моменту отримання документа.
Після вступу судового рішення в силу, відкривається виконавче провадження. Боржнику запропонують повернути борг у певний строк. В іншому випадку виконавець вправі накласти арешт на майно. Мова не обов'язково йде про квартиру. В першу чергу виконавча служба може заарештувати рахунки боржника в банку, а якщо їх немає, то можуть звернути увагу і на інше майно. Це може бути автомобіль або навіть побутова техніка, як наприклад, пральна машина, холодильник або телевізор. У цьому випадку розмір арештованого майна повинен покривати не тільки оплату комунальних послуг, пені, але і витрат виконавця.
Забрати єдине житло, що належить власнику, набагато складніше. Відповідно до ч. 7 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" продати квартиру, будинок або ділянку боржника можливо тільки в тому випадку, якщо сума боргу перевищує суму, рівну 20 мінімальним заробітним платам. Зараз це 64 000 грн.
До останнього часу виконавчі служби неохоче зв'язувалися з боржниками по сплаті житлово-комунальних послуг. Не секрет, що це складний процес, а значну частину судових рішень державні виконавці просто не можуть виконати. Навантаження на кожного фахівця дуже високе. Але в цій сфері намічаються глобальні зміни. У найближчі місяці на роботу вийдуть приватні виконавці, які будуть охоче братися за виконання таких рішень суду. Адже за це вони можуть розраховувати на гонорар. Не виключено, що в найближчі місяці на торги можуть виставити квартири за борги по ЖКГ. Процедура їх продажу не відрізняється від тієї, яку використовують банки при реалізації заставного майна.
Роман Титикало, керівник Адвокатського бюро Титикало і партнери
kurs.com.ua
