За дев'ять місяців керівництва Кабміном Володимир Гройсман не виявив нову якість лідерства – без оглядки на корупційні договорняки і смотрящих на Банковій.
Так, на тлі Арсенія Яценюка здається, що риторика Володимира Гройсмана – більш приземлена, він частіше посміхається і ходить ногами по землі. Але податкова реформа не просунулася ні на крок, малий бізнес стогне, а корупційна вертикаль вишикувалася в самому огидному вигляді.
Гройсман навчився говорити Банкової "ні", але це не означає, що він незалежний від кланових домовленостей. Він не хоче ставати ширмою для чужий корупції, але при цьому дотримується свої інтереси. Історія зі скасуванням тендеру на днопоглиблення в порту Южний, де 1 млрд грн повинна була освоїти наближена до депутатів Народного фронту фірма, - зайвий тому доказ. Не з доброї волі, а тільки притиснутий до стінки публічними звинуваченнями, Гройсман може зупинити явно корупційну схему.
У цьому сенсі показово і те, як Гройсман напередодні Нового року дав добро на введення ренти в розмірі сміхотворних 2 % на видобуток газу в особливо складних умовах. По суті, це спосіб догодити газодобувачам з олігархічних груп в процесі збору голосів за бюджет-2017. Лише коли питання винесли в публічну площину, прем'єр відмовився від цих намірів. Хоча пізніше норму намагалися провести вже в іншому законі. І очевидно, що без відмашки глави Кабміну це було б неможливо.
Крім того, Гройсман пішов на поступки аграрного лобі, ввівши на 2017 рік дотації в розмірі 4 млрд грн. Причому Рада провалила поправку про максимальному розмірі допомоги 50 млн грн в одні руки, дозволивши великим аграрним олігархічним холдингам начебто Миронівського хлібопродукту (МХП) акумулювати мільярди. Зроблено це з подачі депутата Миколи Кучера, близького до акціонерів МХП і явно перебуває в конфлікті інтересів.
Точно так само Гройсман на засіданні уряду 1 червня минулого року підіграв великого клану на ринку залізниці – братам Дубневичам. Прем'єр з голосу виключив з постанови про зміну правління Укрзалізниці близького до них Сергія Михальчука, зберігши за ним цю посаду. У відповідь на мій депутатський запит отримати текст стенограми прийшли відписки про конфіденційність інформації.
В обмін на голоси партії Ляшка за бюджет Гройсман заклав на цей рік 600 млн грн для виробника пожежних машин, належить радикалам. За два останні роки ця стаття витрат зросла в три рази, але це вказує не на триразове збільшення пожеж, а на зростаючі апетити Ляшко.
Ще один приклад – після звільнення глави Укрпошти Ігоря Ткачука, який є братом близького до прем'єра депутата від БПП, Гройсман ультимативно зажадав від Міністерства інфраструктури призначити цього чиновника керівником Одеського морського торгового порту.
Можна нагадати, що саме при Гройсмані відбулися скандальні пертурбації: Укртрансгаз вивели з‑під НАК Нафтогаз України у вересні минулого року, а Укрзалізницю – з‑під Міністерства інфраструктури у січні 2017-го. Обидва рішення – це спроба вибити "дійні корови" з‑під керівників, які не згодні з планами дерибану держкомпаній. І якщо в першому випадку ситуацію відіграли назад під тиском Заходу, то в другому міністр змушений був звернутися до суду.
Також при бездіяльності Гройсмана зірвана приватизація ОПЗ і не призначені на конкурсі керівники енергетичних підприємств. Ні одне з держпідприємств до кінця не корпоратизоване, жоден спостережну раду повністю не сформований – за винятком Нафтогазу, і то лише тому, що це було вимогою МВФ.
Таким чином, Україна вже дев'ять місяців чекає шоу-кейсу від прем'єра, який, вступаючи на посаду, обіцяв показати, "як управляти країною". А поки видно лише Гройсмана, оточеного "конфліктом інтересів" і залишається частиною корумпованої вертикалі з яскраво вираженими власними амбіціями. Це вже проявилося на виборах до місцевої ради Вінниці, коли люди Гройсмана відмовилися йти в списку БПП, а обралися в міськраду за списком кишенькової квазипартии.
В умовах відсутності реформ невдоволення народу будуть гасити точковими популістськими кроками, число яких стане наростати в міру наближення до виборів президента. Симптоми: мінімальна зарплата 3.200 грн, закон банку Михайлівський і посилення псевдопатріотичної риторики, покликана відвертати увагу від провалу на економічному фронті.
Простір для реформ в порівнянні з 2016 роком не зросте. Навпаки, за кожне позитивне рішення в Раді уряду доведеться розплачуватися бюджетними грошима. В цих умовах механізм батога і пряника повинен бути максимально задіяний Заходом, де фінансова допомога перемежевывалась б з покаранням українських корупціонерів і введенням персональних санкцій. Оголошення депутатів Ігоря Кононенка та Олександра Грановського персонами нон-грата стане куди ефективніше багатогодинних пустопорожніх розмов про необхідність реформ в Україні.
Сергій Лещенко
УП.Блоги
Колонка опублікована в журналі Новий Час за 27 січня 2017 року, а також на сайті видання
