При обранні Дональда Трампа президентом чимало «експертів», які ще на початку листопада проголошували повну неможливість його обрання, «змінили платівку». Вони почали заявляти ,що жорсткі і актуальні гасла, які призвели до його перемоги, Трамп не реалізує і вони залишаться лише інструментом пропаганди. Тим не менш, ситуація зовсім не така. Новий президент США явно не збирається поповнювати когорту політиканів-брехунів. Про це свідчать його дії в перші дні президентства.
По-перше, найболючіше для «політкоректного» істеблішменту й ліваків питання контролю над міграцією.
Те, що передвиборні заяви Трампа про стіну з Мексикою - це не просто слова, стало ясно вже після його інавгурації і появи ініціативи на сайті Білого дому. Вже 25 січня президент виконав свою найгучнішу обіцянку і підписав постанову про будівництво об'єкта для боротьби з міграційною кризою на південному кордоні. Водночас, радикально підсилюються антиміграційні заходи.
Громадянам країн, які відмовляться приймати депортованих «нелегалів», США матиме право відмовити у видачі віз.
За підрахунками Трампа, США можуть депортувати до 11 мільйонів людей.
Згідно з указом, який Трамп підписав 28 січня, в США на 120 днів припинений прийом біженців з будь-яких країн. Для біженців з Сирії заборона діє на невизначений термін. Гостям з цієї країни, а також Іраку, Ірану, Лівії, Сомалі, Судану і Ємену заборонено відвідувати Сполучені Штати найближчі 90 днів. Характерно, що для релігійних меншин, які переслідуються ісламістами, Трамп готовий зробити виключення. Сирійських християн він відзначив прямо і окремо.
Ліво-ліберали, звісно, в шаленій істериці, але більшість американців не поспішають їх підтримати. Більш того, все більше соцопитувань свідчить про те, що люди вважають ці заходи спрямованими на оборону їх безпеки.
По-друге, Трамп активно виступав проти абортів та державної підтримки ЛГБТ залучивши на свій бік основну частину консервативних віруючих.
Насправді, до такої риторики Республіканська партія вдавалась неодноразово. Кожного разу віруючих очікувало жорстке розчарування.
Але цього разу все пішло не так. Трамп заборонив державну підтримку організацій, що просувають аборти в світі. Фактично ця норма була введена Рональдом Рейганом але пізніше відмінена з приходом до влади Обами. Протягом його панування, аборти, які значна частина американців вважає вбивством ненароджених дітей фінансувалися з кишень американських платників податків.
Крім того, з сайту Білого дому майже одразу зникли матеріали спрямовані на підтримку ЛГБТ Новий президент не заперечує право на відхилення в сексуальному житті, але не збирається це фінансувати з кишень американського народу.
По-третє, Трамп розпочав процес відміни «Обамакере» - системи всезагального примусового медичного страхування.
Якщо коротко, то суть цієї системи полягала в примусі людей (під загрозою штрафів та юридичного переслідування) до придбання медичної страховки. Зокрема, і на не потрібні їм послуги з лікування. Тим, хто не міг їх оплатити, держава виділяла субсидії. Проблема полягала в тому, що ціни на такі страховки миттєво злетіли вгору і потужно вдарили по працюючим американцям. Водночас, в країні різко знизився рівень медичних послуг. Це вдарило і по найбіднішим прошаркам населення, які хоч і не витрачались на страховки, але були позбавлені адекватного рівня допомоги.
По-четверте, Трамп розпочав процес виходу США з так званого «Тихоокеанського партнерства», яке на думку новообраного президента і його виборців несло негативний ефект для робочих місць американців та національного товаровиробника. Об’єктивно кажучи, не всі економісти вітають такі радикальні заходи. Але Трамп обіцяв це своїм прихильникам і він стримав обіцянку.
По-п’яте, Трамп обіцяв дебюрократизацію держави та зниження кількості чиновників. Вже в перший день реального президентства він призупинив прийом нових федеральних службовців…
Але ці пункти лише початок…
Трамп підтвердив своє бажання радикально дерегулювати і оживити економіку США Наприклад, новий президент буде лобіювати зниження податків для родин з середнім достатком на 35 (!) відсотків. Крім того, суттєво спростяться процедурні моменти, пов’язані з бізнесом і оподаткуванням.
Великі зміни очікують і зовнішню політику США
7 вересня 2016 року в місті Філадельфія (штат Пенсільванія) тоді ще кандидат в президенти закликав:
створити новий військовий бюджет;
збільшити розмір армії США на 540 тисяч солдатів;
довести кількість бойових кораблів до 350 одиниць;
забезпечити ВВС США 1 200 літаками;
збільшити Корпус морської піхоти США до 36 батальйонів;
зробити інвестиції в протиракетну оборону країни;
забезпечити повний кібернетичний захист держави.
«Ми будемо витрачати стільки, скільки необхідно на відновлення наших збройних сил. Це найдешевші інвестиції, які ми можемо освоїти. Ми будемо розвивати, будувати і купувати найкраще обладнання, відоме людству. Наше військове панування має бути безумовним », - ось, що 27 квітня 2016 року заявив Дональд Трамп в Центрі американського аналітичного видання« The National Interest», в місті Манчестер.
В цьому місці не можна не згадати про страшилки вітчизняних ліваків на тему. Деякі недалекі коментатори, цинічно прикриваючи своє лівацтво гіперболізованою «націоналістичною» риторикою, пов’язують події в Авдіївці з телефонною розмовю Трампа і Путіна. Чи варто українцям дослухатися до «ліваків у націоналістичній шкурі»? Адже факти свідчать зовсім про інше.
16 січня 2017 року в інтерв'ю німецькому виданню Bild і британській газеті Times новообраний президент повідомив, що готовий торгуватися з Кремлем: зняття санкцій в обмін на скорочення ядерного потенціалу РФ Це означає, що Трамп розглядає санкції як важель для примусу РФ до покірності. Завдяки цьому інструменту він розраховує домогтися від російського керівництва поступок з інших питань. Про рівноправне партнерство мова не йде навіть теоретично. Достатньо згадати про те, що для США він пропонує згадане вище радикальне підсилення військової міці.
Крім того, з порядку денного конгресменів не зникне законопроект «Stand for Ukraine Act». Цей документ передбачає автоматичне продовження штрафних заходів проти Росії на наступні п'ять років, а також дозволяє поставки летального зброї української армії. Розгляд цього законопроекту може відновитися в будь-який момент за бажанням Трампа.
Єдиним «позитивним» наслідком для РФ (і основним предметом вже згаданої телефонної розмови) є зацікавленість Трампа в веденні сумісних бойових дій проти ІДІЛ Яка радикальна проросійська пропозиція! Президент США дозволяє Москві також воювати проти свого ворога. Навіть якби США та РФ перебували в стані війни це б не виключало такого роду тимчасових тактичних союзів. В історії бувало і не таке.
Хоча насправді все виглядає наступним чином: Трамп згоден пом’якшити ставлення до РФ якщо вона погодиться на фактичне перетворення в завідомо немічного (скорочення ядерного арсеналу) сателіта призначеного для поставок «гарматного м’яса» (сумісні дії проти ІДІЛ . Для Путіна такий варіант дорівнює не невигідному миру, а капітуляції.
А «вишенькою на торті» є енергетична політика Трампа, яка скоріш за все стане смертельним ударом для путінської Московії.
У своїй книзі «Понівечена Америка: як знову зробити Америку великою», що вийшла в листопаді 2015 року, Трамп пише:
«Дослідники х'юстонського університету Райса, штат Техас, підрахували, що у нас два трильйони барелів сланцевої нафти, яких вистачило б на найближчі 285 років . За останні кілька років технології так змінилися, що, згідно з дослідженням, яке провів Goldman Sachs, до 2017 або 2019 року ми можемо обігнати Саудівську Аравію і Росію, і стати найбільшим видобувачем нафти в світі. Нафта - прямо тут, поруч з нами. Ми повинні її просто взяти».
Під час своєї промови в Гетисберзі Трамп повністю підтвердив ці плани. Обґрунтованих міркувань сумніватись в їх реалізації немає…
Таким чином, ми можемо бачити,що прихід до влади в США представника навіть поміркованого флангу правих радикально переформатує світову політику в кращому (зокрема й для України) руслі. Характерно, що майже всі спроби критикувати Трампа в українському медіа-просторі походять від «експертів», які використовують національні інтереси як найефективніше маскування для своїх ліво-ліберальних або, навіть, відверто лівацьких симпатій.
Едуард Юрченко
За матеріалами: azov.press
