Світлана Василівна разом зі своїм чоловіком мешкали і працювали у Донецьку, а на пенсії вирішили перебратися за місто. У 2010 році вони придбали собі у селі Водяне будинок та почали жити там, поки одного ранку не сталася біда.
“У листопаді 2014-го у ванну влучив артилерійський снаряд, - каже жінка. - Ми спочатку відремонтували пошкодження, але світла й води не було, тому ми залишили будинок. Тоді дуже сильно стріляли, тому ми виїхали швидко і навіть не встигли забрати речі. Вдалося вивезти тільки два телевізора та люстри. Потім до 15 січня 2015 року у будинок ніхто не заходив, 20 січня прийшли військові української армії і перетворили наше житло на вогневу точку. Коли ми повернулися туди у жовтні, то будинок був повністю зруйнований: без даху, без вікон. У домі як Мамай пройшов”.
Зараз важко хворі пенсіонери орендують житло у Київській області і втратили останню надію на порятунок будинку.
“Передають, що вікна закрили плівкою, але все одно дощ та сніг заливає кімнати, - каже Світлана Василівна, - я сказала чоловіку, що більше не поїду туди. Були б ми молодими, то можна було би сподіватися, що заробимо, а зараз нас ніхто й на роботу не візьме”.
Законодавство України забезпечує соціальний захист постраждалим від дій терористів, тому жінка звернулася за консультацією до Української Гельсінської спілки з прав людини. Вони дізналися про таку можливість ще від мешканців сусіднього села Піски, яким УГСПЛ допомагала ще раніше.
Адвокат, яка співпрацює із Центром стратегічних справ УГСПЛ, Юлія Науменко підготувала і подала дві заяви: до Європейського суду з прав людини та позовну - до Печерського райсуду Києва.
“Я була представником постраждалих у суді і 1 вересня 2016 року представила від їхнього імені до суду позов щодо вартості втраченого майна, - каже адвокат. - наразі скарга у Європейському суді зареєстрована, а в українському суді вже є перші позитивні результати”.
27 січня Печерський районний суд Києва своїм рішенням задовольнив позов до держави Україна в особі Кабінету Міністрів, Державної казначейської служби, Антитерористичного центру при СБУ, Міністерств оборони та внутрішніх справ та Головного управління Національної гвардії України. Сума відшкодування з Державного бюджету України за шкоду, заподіяну внаслідок терористичного акту за пошкоджений будинок та майно, склала понад 6,7 млн гривень, а також по 10 000 гривень компенсації моральної шкоди кожному.
Рішення суду для пенсіонерів було повною несподіванкою, оскільки вони давно зневірилися у судовій системі України.
“Щоб виграти подібний процес, постраждалі повинні мати документи на право власності та акт обстеження зруйнованого житла, - каже Юлія Науменко, - це можуть бути також покази свідків, фотографії та відеозаписи, статті у медіа”.
Подібні акти обстеження можуть укласти органи місцевої адміністрації, а звіти щодо вартості пошкодженого майна - також і приватні експерти, які мають відповідні ліцензії.
Рішення Печерського суду - не остаточне, оскільки відповідачі були ним вкрай незадоволені і збираються подавати апеляційну скаргу.
“Представник Міністерства внутрішніх справ заявив, що він ображений таким рішенням суду, - сказала Юлія Науменко, - це виглядає дуже дивно, адже всі наші вимоги базувалися виключно на українському законодавстві щодо протидії тероризму”.
Блог Олега Шинкаренка
Журналіст Української гельсінської спілки з прав людини
