У відповідь на змістовну статтю по боях під Крутами нібито ж свої пишуть: "бездарне командування"; "Крути героїзували, щоб приховати справжні причини поразки". Набір аргументів нічого не нагадує?)
Окей, припустимо. Але це ніяк не міняє кількох фактів:
1/ руйнування колії та бій під Крутами (не варто забувати про 4-денні бої в Бахмачі, що передували Крутам) затримали армію Муравйова на 4 дні;
2/ за ці 4 дні УЦР добилась підписання Брест-Литовського договору - максимально вигідного республіці документу з державами Четвертного блоку (врешті-решт, будь-яка війна і бої - розмінна монета для дипломатів воюючих країн);
3/ за цей час Петлюра й Коновалець придушили більшовицькі виступи в Києві. Згодом, після оцінки ситуації, уряд і армія УНР організовано виходять із Києва.
Звісно, командування винне. Але на той час не існувало як такого генерального штабу чи іншого начальницького органу, щоби координував дії українізованих з'єднань. Легкий хаос, дезорагнізованість, анархія панував усюди на фоні систематичної комуністичної пропаганди. Низка частин збільшовичились (чого варта зрада одного лише курень імені Шевченка у 800 багнетів, що стояли в Ніжині, в тилу Крут), оголосили нейтралітет чи елементарно звалили від лінії фронту (а вона була. Крути - не дивний ексцес, а яскравий епізод із низки боїв 1918-го). У Києві ж - масштабне повстання, через станцію Крути з фронту проїжджають демобілізовані солдати - у такій обстановці українські сили налічують всього близько 800 бійців (Помічного курінь Січових стрільців, загін 1-ї Української військової школи, батарея, 2 бронепотяги) проти більше 3-х тисяч в Муравйова. Ні серйозних укріплень, ні надії на підкріплення, ні артилерії чи бк - усе близько до нуля. Повна срака. В таких умовах солдати не сіли дружно в потяг і не звалили демобілізовуватись на околицях Києва від гріха подалі, а грамотно окопались і застали більшовиків зненацька, нав'язали стрілецький бій, не вступали в рукопашний (у багнетній зарубі їм би настав амінь) і завдавши серйозних втрат (близько 150 в нас проти >300 в Муравйова) відносно грамотно відійшли з поля бою, винесши більше частину поранених на свій бронепотяг, залишивши по собі розібрану колію. Непогані результати, як на "бідних хлопчиків", правда?
Стратегічно - це перемога, тактичний відступ, що дав Раді час вибити з кайзера прийнятні умови договору й поставив крапку в питанні "порозуміння" з більшовиками. Наслідки Крутів для формування психології та менталітету українців варто оцінити навіть зараз. Тому бій під Крутами завжди буде в тренді - як приклад сили духу й вірності присязі попри всі обставини.
Роман Кулик
командир роти в 39-го окремого мотопіхотного батальйону
