17 січня почалися фінальні слухання у Високому суді Англії та Уельсу за позовом про виплату Україною 3 мільярдів доларів, які Янукович взяв у борг у РФ в грудні 2013 року. Тоді Україна розмістила на Ірландській фондовій біржі державні євро бонди зі строком погашення в 2015 році, а РФ викупила їх за рахунок коштів свого федерального бюджету. Процес розгляду справи займе три дні і закінчиться 20 січня.
Історію формування цього боргу можна назвати темною від початку до кінця. По-перше, борг був поспішно оформлений наприкінці 2013 року і більше нагадував хабар Януковичу за інтеграцію України до Митного союзу. По-друге, практично одразу після отримання грошей вся сума була відправлена назад до РФ в якості оплати за газ а Азаров зявив, що гроші нібито роздали на соціальні виплати. По-третє, що найцікавіше, РФ наполягла на тому, що борг є суверенним, тобто РФ не може змусити Україну виконати свої обов’язки, якщо виникнуть проблеми з виплатою боргу. Адже якби борг був комерційним, то РФ мала б всі шанси добитися арешту української власності за кордоном, зараз вона може зробити це лише згідно волі суду. Негативні наслідки для кредитованої сторони (України) у випадку відмови платити суверенний борг полягають в тому, що кредитний рейтинг країни буде знижено до статусу, який автоматично закриє доступ нашої країни до міжнародних кредитів. Таким чином, ми не зможемо отримати іноземний кредит, або ж отримаємо його на більш жорстких умовах. Влітку 2016 р. МВФ вже зробив заяву, що фонд буде приймати до уваги борг України перед РФ при розгляді питання про виділення чергового траншу допомоги Києву. Все це означає подальшу значну девальвацію гривні, зубожіння населення і деградацію економіки. Кредитна петля має властивість в основному затягуватися. Судячи із усього, цього і добивалася РФ впаривши нам цей борг за допомогою зрадника Януковича.
Дуже багато зараз залежить від того, наскільки якісно юристи Мінфіну підготувалися до судового засідання.
Чудовим завершенням можна було б вважати визнання частини боргу «одіозним», тобто запозиченим деспотичним режимом для власних суто корпоративних потреб. До таких боргів світове співтовариство ставиться не лояльно і навіть протидіє їх відшкодуванню.
За матеріалами: azov.press
