14-го січня 1994 року в Москві тодішнім президентом Л. Кучмою була підписана "Тристороння заява Президентів США РФ і України", що визначала шляхи ядерного роззброєння. Фактично ця домовленість підтверджувала добровільну втрату Україною геополітичної суб'єктності.
Після здобуття незалежності Українська держава у спадок отримала третій за обсягом ядерний арсенал. Замість використання його задля зміцнення міжнародного статусу та розбудови вигідних для нас умов співпраці з іншими країнами, безхребетні політики погодилися продати та обміняти стратегічний запас на ефемерні обіцянки про "всесторонні гарантії безпеки".
Фатальні наслідки недержавного мислення політиків проявилися вже за 20 років: одна з країн, що радісно приймала частину наших стратегічних сил, та брала зобов'язання щодо гарантування територіальної цілісності України, здійснила військову інтервенцію та поставила окупаційну адміністрацію на значній частині українських територій. Жодні з "міжнародних гарантій" чи "демократичних партнерів" не стали на захист і не виконали свої зобов'язання відповідно до підписаних у 1990-их міжнародних угод.
Без'ядерний статус України – це основна причина сучасної слабкості.
За матеріалами: azov.press
