На новорічні свята депутат Верховної Ради Сергій Пашинський розстріляв людину. І взагалі, біографія депутата пояснює суть того, що відбувається в Україні останні 25 років.
31 грудня Пашинський, посварившись неподалік від свого маєтку в с. Хлепча з звичайними людьми, розрядив у одного з них в упор пістолет, важко поранивши «кривдника». Після чого на місце інциденту прибули поліція, охорона депутата, поліцейське і прокурорське начальство... Стрілок попросив потерпілого про НП не говорити — мовляв, я політик, делікатна справа, резонанс нікому не потрібен.
Але сам тут же написав пост у Фейсбук, де виставив себе потерпілою стороною, звинувативши підстреленого ним перехожого в нападі та умисному нанесенні тяжких тілесних ушкоджень депутату і т. д. В загальному, Він повів себе, як досвідчений, цинічний, кваліфікований кримінальник, який прагне уникнути покарання. Точнісінько, як його колега по парламенту і фракції «Батьківщина» Віктор Лозінський, який розстріляв селянина літом 2009 року.
Зазначимо, що слідство — поліція і прокуратура — з самого початку зайняли сторону високопоставленого депутата, вхожого у кабінети перших осіб держави. Про це свідчить ось цей документ:
Судячи по документу, слідство відразу зайняло обвинувальну позицію, взявши за основу версію, викладену самим депутатом Пашинським (і пізніше опровергнуту свідками і хірургом, який витягав кулю з ноги потерпілого). Щоб надати значимість наведеного документу, самої версії і захистити виконавців у погонах від персональної відповідальності за фальсифікацію матеріалів слідства, під документом підписалися аж 5 слідчих і 3 прокурора. Такого не було навіть за часів Януковича.
Втім, для прокуратури, яку очолює такий персонаж, як Юрій Луценко — нічого дивного. Нічого дивного і в тому, що саме люди такого складу, як Сергій Пашинський, сьогодні займають вищі пости в державі.
Вся біографія Сергія Пашинського — це безкарний кримінал; злочини, вчинені групою осіб — тобто злочину кваліфіковані; наслідки яких мали тяжкі наслідки для держави.
Нагадаємо хронологію злочинних діянь С. Пашинського — це важливо в світлі того, як нинішні політичні соратники буду «відмазувати» депутата, який розстріляв звичайного громадянина з нагородного пістолета (подарунок міністра МВС Арсена Авакова).
Вперше прізвище Пашинського в прив'язці до Кримінального Кодексу спливло в 2002 році. Тоді Генеральна прокуратура в рамках розслідування іншої резонансної справи — про масштабні розкрадання в банку «Україна» — взялася за Сергія Пашинського, причетного до розкрадання активів другого за величиною банку країни.
Маючи освіту історика, С. Пашинський до початку 1999 року очолював Торговий дім банк «Україна» — структуру, яка постачала аграрним компаніям імпортну сільгосптехніку на умовах лізингу. Коли розкрадений банк звалився в кінці 1999 року, його керівництвом зайнялася ГПУ.
Як керівник Торгового дому, Він фігурував у цілому ряді епізодів про видачу кредитів сумнівним структурам, відмиванні брудних грошей, у тому числі про співпрацю з тіньовими структурами Павла Лазаренка і навіть Семена Могилевича, який працював на спецслужби Російської Федерації. Вважається, що його покровителями вже тоді був Віктор Медведчук, який в 1999 році перевів його з розграбованого АБ «Україна» заступником голови в «Ощадбанк».
І 26 листопада 2002 року гр-н С. Пашинський був заарештований Генеральною прокуратурою України за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ст. 191 ч. 5, 222 ч. 2 Кримінального кодексу України (привласнення, заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах, шахрайство з фінансовими ресурсами повторно або заподіяло велику матеріальну шкоду).
Щоб уникнути кримінального переслідування, С. Пашинський намагався стати народним депутатом Верховної Ради, балотуючись до парламенту за списками «кишенькової партії «Проти всіх» іншого запеклого казнокрада — Алескадра Михайловича Волкова. Але Центрвиборчком в реєстрації підслідному відмовив.
Як встановило слідство, загальна сума заборгованості Торгового дому перед банком «Україна» на момент банкрутства становила приблизно 200 млн грн. (близько $100 млн). Виявилося, що основу розкрадених активів Торгового дому склала штучно сформована дебіторська заборгованість різних підприємств, за якими стояли особи з СДПУ(о). А більша частина сільгосптехніки, яка нібито знаходилася в лізингу, просто зникла. Слідство, розпочате в 2001 році, встановило, що найбільшими боржниками за кредитами банку-банкрута крім Торгового дому є ТОВ «Нафта-К» — 165,7 млн грн.; ЗАТ «УкрРос» — 96,2 млн грн.; Асоціація «Інтерагро» — 95,0 млн грн.; ТОВ «Україна-Нафта» — 85,5 млн грн.; ЗАТ «Атланта-Інтернешнл» — 46,7 млн грн.; «Інтерагросистема» — 38, 7 млн грн.
Цікаво, що кримінальні епізоди з діяльності С. Пашинського в АБ «Україна» слідство ГПУ об'єднало з епізодами його дейятельности вже на посаді заступника голови державного «Ощадбанку». Нагадаємо, що затримали Пашинського на підставі санкції ГПУ; в обвинуваченні вказувалося 4 статті КК України і збиток від «діяльності» в сумі 3,9 млн доларів і 1,7 млн гривень. Зокрема, за одним з епізодів були розкрадені гроші, призначені державою для виплати вкладів вкладникам банку, які досягли 80-річного віку.
У 2000-му ЗМІ цитували слова тодішнього заступника голови НБУ Олександра Кірєєва: «Частина керівництва Ощадбанку або не має взагалі ніякого банківського стажу, що суперечить нормативним вимогам Національного банку, або скомпрометувала себе на попередніх місцях роботи. А один з керівників Ощадбанку має в банках прострочену заборгованість за кредитами. Як він може керувати, і як можна довіряти гроші населення таким людям?... Я кажу про Пирогової і Пашинського».
Втім, 6 лютого 2003 року Він був звільнений за визначенням Апеляційного суду. Києва, який, руководствовуясь ст. 165-3, 362, 363 Кримінально-процесуального кодексу України, змінив Пашинському запобіжний захід на підписку про невиїзд, після чого той вибув за місцем проживання.
8 жовтня 2003 року Дарницьке райуправління Головного управління юстиції Києва в рамках кримінальної справи № 49-1041 обрала для Пашинського запобіжний захід — підписку про невиїзд. Звинувачувався Сергій Володимирович у зловживанні та перевищенні службового становища, що спричинило тяжкі наслідки (ст. 364 ч. 2, ст. 365 ч. 3 КК України) та у згаданих вище справах.
Вже через півроку, у лютому 2004 року (відразу після перемоги Помаранчевої революційних) кримінальну справу було припинено.
Знаково, що «виривати з лап слідства» С. Пашинського з Лук'янівського СІЗО в Києві в 2003 році приїхала особисто Юлія Тимошенко — слідство мало намір пред'явити казнокраду нове звинувачення прямо на порозі слідчого ізолятора. Лідер «Батьківщини», вірна союзницьким зобов'язанням з Медведчуком, взяла С. Пашинського під свою опіку — як і багатьох інших соратників по злодійському промислу і антиукраїнській діяльності під лейблом СДПУ(о).
До речі, оцінити комерційну жилку Пашинського Тимошенко змогла ще в 2000 році, коли Юлія Володимирівна була віце-прем'єром з ПЕК в уряді Ющенка, а Пашинський вже працював в «Ощадбанку». Тоді підприємства електроенергетики купували імпортний вугілля за рахунок кредитів «Ощадбанку», причому за ставкою не нижче облікової ставки НБУ. Тоді ЗМІ цитували слова директора департаменту розвитку фінансового та приватного секторів Світового банку Пола Сигельбаума, який влаштував з цього приводу прес-конференцію в Києві: «Уряд і керівники Ощадбанку повинні зрозуміти, що якщо кредити надаються з політичних, а не з фінансових міркувань, то це банк ставить під загрозу».
Вже в серпні 2005 року Пашинський за квотою «Батьківщини» був призначений гендиректором держкомпанії «Укррезерв» (дочірня структура Держкомрезерву, зберігання стратегічних запасів держави на випадок війни чи стихійного лиха). Звідти ж був з тріском звільнений у січні 2006 року через виявлені махінації — йому ставили в провину цукрову криза, афери з зерном і закупівлю забороненого ветеринарною інспекцією бразильського м'яса.
Ось як це виглядало.
З приходом до влади «помаранчевих» (Віктор Ющенко — президент, Юлія Тимошенко — прем'єр-міністр), закупівлі м'яса, зерна і цукру Держкомрезервом були штучно зірвані і проводилися непрозоро. Бюджетні гроші виводилися на ДП «Укррезерв», нібито для проведення інтервенцій, адже Держрезерв за законом не мав права брати участь на ринку як активний гравець. «Всі шахрайські схеми були через „Укррезерв“, який виступав як покупець, і як продавець», — розповідав пізніше директор одного з підприємств Держкомрезерву — ГО «Комбінат Прогрес» (Київ) Юрій Терніков.
Товар з Держрезерву продавався за заниженими цінами, а купували за завищеними, при цьому задіяні структури, близькі до С. Пашинського, і ні про які рівні умови конкурсу або тендера мови взагалі не йшло. Така схема була дуже зручна Сергію Володимировичу, оскільки, наприклад, підприємство «Агро-Ксі», де Сергію Володимировичу належить частка статутного фонду, що займається саме заготівельними роботами. Для полегшення роботи, Юлія Володимирівна від імені Кабінету міністрів робить розпорядження ДПАУ № 274-р від 20 червня надати відстрочку державному підприємству «Укррезерв» у сплаті податків на суму, що не перевищує 42 мільйони доларів «для стабілізації на ринку продовольства».
У розпорядженні сказано, що національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» повинна виступити майновим поручителем перед «Укрексімбанком» за компанію «Укррезерв» для отримання нею кредиту на суму 42 мільйони доларів США, які будуть спрямовані на здійснення діяльності на продовольчому ринку. Відомо, що щомісячний роздрібний товарообіг в Україні становить 10,5 млрд. грн. У зв'язку з цим 42 мільйони доларів, безумовно, не можуть скільки-небудь помітно вплинути на реальний стан справ на продуктовому ринку країни. Отже, мова йшла не про реальні спроби стабілізувати ринок продовольства, а про імітації бурхливої діяльності у цьому напрямі і, по всій видимості, паралельним вимивання державних коштів через «Укррезерв».
Крім схем із зерном, на посаді голови «Укррезерву» Сергій Пашинський доклав руку і до так званої «цукрової кризи». Так, 4-8 серпня 2005 року оптові оператори Черкаської області здійснили проплату Держрезерву за весь обсяг цукру в 783 тонн, однак їм було відвантажено лише 160 тонн. Що стало з грошима — історія замовчує.
Всі наступні роки активність С. Пашинського була пов'язана виключно з «Батьківщиною» і Ю. Тимошенко. Брав С. Пашинський участь і в Революції Гідності, де найвідоміші епізоди з його ім'ям — вивід з Майдану і з Києва підрозділів кримського «Беркута» і порятунок від мітингувальників двох затриманих ними людей зі снайперською гвинтівкою.
Про те, хто такий Пашинський насправді, найкраще свідчить епізод, датований 6 квітня 2014 року — в цей день новоспечений в.о. глави адміністрації президента України на вертольоті прилетів на рибалку в заповідник на Полтавщину. В той самий день сепаратисти захопили будівлі державних адміністрацій в Донецьку і Харкові, а в Луганську було захоплено обласне управління СБУ...
З урахуванням того, що патронеса Пашинського — Юлія Тимошенко — прямо закликала на засіданні РНБО не чинити збройний опір російській армії, така поведінка Пашинського цілком закономірно. Будучи одним з найбільш довірених осіб Ю. Тимошенко, союзника Медведчука, він не міг не розуміти (не знати), що відбувається збройне захоплення території України, і тому свідомо «відключив телефон, щоб у критичний для країни момент заблокувати комунікацію регіонів з єдиним на той час центром прийняття рішення — адміністрацією президента. Яким був інший соратник Ю. Тимошенко — Олександр Турчинов.
З приходом до влади в країні Петра Порошенка, Пашинський повернувся в парламент. Де він усі каденції працював у стратегічно важливому для держави, але ще до недавнього часу підконтрольному російської агентуру з числа українських «народних» депутатів (Давид Жванія,Микола Мартиненко) Комітеті ВР з ПЕК і ядерної енергетики. Зрозуміло, що позиція Сергія Пашинського ЗАВЖДИ збігалася з позицією «старших товаришів» — Мартиненка і Жванії, у чому неважко переконатися, вивчивши протоколи засідань Комітету за будь-який відрізок часу. А ПЕК України та ядерна енергетика зокрема ще до недавнього часу були об'єктом стратегічних інтересів Росії і, по суті, її «дійною коровою». Звідки допомогою витончених схем щорічно вилучалося мільярди — в доларовому обчисленні.
Верневшись в Раду, Пашинський незабаром засвітився в нових гучних скандалах, махінаціях та фінансових аферах — правда, вже під «егідою» Народного фронту», куди Пашинський з низкою йому подібних персонажів мімікрували, віддділившись від малоперспективної в політичному плані «Батьківщини» Юлії Тимошенко.
Так, вже у 2015 році СБУ передала в Генпрокуратуру матеріали справи, де Пашинський підозрюється в причетності до розкрадання нафти Сергія Курченко, побіжного квазі-олігарха часів Януковича. Мова йшла про 85 тисячах тонн палива, яке за заниженою ціною отримала компанія Сергія Тищенка, давнього знайомого Пашинського. Збитки держави від такої угоди склали 250 млн. гривень.
Зокрема, нафтопродукти, що належать втікачу олігарху Сергію Курченко і російській компанії «Роснефть», були експропрійовані і продані за участю представників «Народного фронту». Як пише в статті для ZN.UA директор ТОВ «Консалтингова група А-95» Сергій Куюн, здобиччю «Народного фронту», а саме до цієї сили відносяться прем'єр Арсеній Яценюк, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, «відомий активіст» депутат Сергій Пашинський, які засвітилися в цьому процесі, стали 10 тис. т бензину на захопленому Херсонському нафтоперевалочному комплексі, близько 80 тис. т сировини і нафтопродуктів на Одеському НПЗ, що належить Курченко, а також 10 тис. т нафтопродуктів на Васильківській нафтобазі «Роснефти».
Активний продаж цих ресурсів на ринку почався через пару днів після відсторонення керівництва Державної фіскальної служби, включаючи заступника по митниці Анатолія Макаренка, який вже назвав «нафтопродуктовий» епізод в ряду найбільш конфліктних ситуацій у своїй новітній кар'єрі.
«Мало того, ті ж «фронтовики» намагалися претендувати на технологічне дизельне паливо в російському нафтопродуктопроводе, але в кінці грудня група «тітушок» з Коростеня (батьківщина Пашинського, до речі) помилково взяла штурмом не ту насосну станцію, ледь не зупинивши прокачування нафти по нафтопроводу «Дружба». Тоді всіх нападників взяли.
Прикривав вивезення палива з нафтобази «Роснефти» і здійснював «вхід» на Одеський НПЗ спецбатальйон МВС «Київ-1». Продаж конфіскованого палива Курченко була доручена фірмі «Укртранснафтопродукт» з орбіти Міненерговугільпрому.
Міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин на нараді з нафтотрейдерами в кінці лютого 2015 року розповів, що йому вдалося розшукати директора «Укртранснафтопродукту», якогось Володимира Гаврилова. За словами чиновника, з приводу грошей за проданий ресурс той повідомив, що після сплати податків майже нічого не залишилося. Правда, начебто ще не весь обсяг вдалося продати.
«Як з'ясувалося, Гаврилов працював водієм у Андрія Бойчука, директора нафтогазового департаменту Міненерго, який прийшов в міністерство за квотою Майдану“. Тоді якраз і почали пліткувати про причетність до цього призначення Сергія Пашинського, який, зрозуміло, все заперечував. Схоже, все йде до того, що „скарбів Курченко“ бюджету не бачити. Між тим ринкова вартість експропрійованих ресурсів становить 1,5 млрд грн, з яких не менше третини припадає на податки», — зазначає Куюн, повідомляє Національне бюро розслідувань України.
З новою силою скандал розгорівся 12 червня в ефірі «Шустер live». Валентин Наливайченко, тоді ще голова СБУ, підтвердив, що зібрані докази незаконної діяльності Пашинського передані особисто генпрокурора Віктора Шокіну, йде слідство.
17 червня це питання підняли на засіданні Антикорупційного комітету. Перший заступник голови СБУ Юрій Артюхов демонструє документи про зловживання з паливом Курченко і обіцяє резонансну справу...
Незабаром у відставку «йдуть» В. Наливайченко, потім — Ю. Артюхов, а потім і генпрокурор В. Шокін. Їхні місця в СБУ і ГПУ займають «безхребетні» і безпринципні ставленики президента Петра Порошенка, і скандал з Пашинським та нафтопродуктами «заминають». Правляча верхівка в який раз («жити по-новому!») витирає ноги об законність і об Державу Україна.
Сергій Пашинський на свободі та ударно, у звичному йому стилі зустрічає Новий рік, розстрілюючи людину з нагородного пістолета...
Сьогодні НАБУ мляво розслідує справи, в яких Сергій Володимирович звинувачується в «замах на злочин» і «протиправному заволодінні майном підприємства». Разом з нардепом у справі фігурують депутат Тетяна Чорновіл, а також ряд депутатів фракції «Народний Фронт».
Бешкетник і п'янь
Своєю схильністю до гульбам і п'яним дебошам Пашинський відомий давно. Ще працюючи в «Ощадбанку» він відзначився гучним скандалом, який став легендою. Тоді С. Пашинський напився в кабінеті голови правління банку з наведеними туди «жрицями кохання», а потім вимагав від охоронців видати йому гроші для подальшої п'янки-гулянки безпосередньо з грошового сховища головної контори банку.
У вересні 2010 року сайт «ОРД» повідомив з посиланням на очевидців події, що 26 вересня ввечері в модному ресторані «Веранда» депутат С. Пашинський, перебуваючи в нетверезому стані, влаштував «дебош з мордобоєм».
За словами очевидців, народний депутат заявився в ресторан близько половини десятого вечора з двома дівчатами сумнівної поведінки. Очевидним був той факт, що компанія до цього вже вжила чимало спиртного, вела себе зухвало, Пашинський голосно і нецензурно висловлюючись, ображав офіціантів, а також чіплявся до відвідувачів. Мовляв, «чого вилупилися?».
На делікатне прохання адміністрації ресторану вести себе тихіше, адже тут є й інші відвідувачі», з боку нардепа посипалася багатоповерхова добірна лайка. При цьому, політик пообіцяв «нацькувати» на ресторан численні перевірки і як результат домогтися його закриття, в тому випадку, якщо йому надалі будуть заважати відпочивати. А на інших відвідувачів, за його словами, йому просто «наср...ти і класти х...й».
Незабаром не витримав один з відвідувачів, який пообіцяв викликати наряд міліції. Після такого «зухвалого» заяви Пашинський втратив всяке самовладання. Він з шаленою люттю напав на відвідувача і почав його бити. Охорони ресторану довелося буквально віддирати народного обранця від закривавленого відвідувача.
Як розповів очевидець, С. Пашинський вирвавшись з рук охорони, почав розмахувати і тикати в обличчя «ксиву» народного депутата України, обіцяв «спалити, закрити цей заклад до чортової бабусі, а всіх працівників власноруч викинути на смітник, де, на його думку, всім їм і місце». Після чого, «розлючений» народний обранець в компанії тих же дівчат з ресторану зник.
За словами очевидців, у результаті бійки у відвідувача була розсічена права брова і розбита голова, а по підлозі ресторану валялися уламки посуду з залишками їжі.
Офіціанти та адміністратор ресторану, боячись за власну роботу, а також гніву роботодавця за зіпсовану репутацію ресторану, майже на колінах благали потерпілого, який вже почав дзвонити по мобільному телефону, не повідомляти в міліцію і не зраджувати цю НП розголосу. Потім потерпілого відвели для надання першої медичної допомоги, після чого той виїхав ...
Продовжує жити на широку ногу Пашинський і тепер. На недавню панахиду за заступником глави АПУ Андрію Таранову він прикотив в супроводі традиційно численної охорони в новітньому Mercedes GL 450, вартістю 4 мільйони гривень. Пізніше скандальний Пашинський розжився ще одним Мерседесом. А поява на вулицях Києва ексклюзивного Bentley Bentayga, подарованого Пашинським своїй коханці, що викликало резонанс у Верховній Раді: подібних авто у всьому світі всього 3 тисячі, і серед їхніх власників, наприклад, королева Великобританії Єлизавета Друга...
Підводячи підсумок, відзначимо: в біографії «народного» депутата Сергія Пашинського є все, крім служіння Батьківщині і гідності людини: системні розкрадання і шахрайство, корупція, брехня, гульні і бешкети, обман виборців і кумівство, рукоприкладство, а тепер — і стрілянина по людях. При цьому Пашинський вхожий до Турчинова, Яценюка, Авакову, і ще до недавнього часу — і до Порошенка. «Він «свій хлопець» в українській політичній тусовці для більшості її членів. Тих самих членів, за яких більшість виборців голосують всі роки незалежності, тим самим обкрадаючи самих себе.
Тепер ці «обранці» не тільки обкрадають «електорат», але ще і по ньому стріляють.
Вчать «жити по-новому», як і обіцяв Петро Порошенко.
skelet-info.org
