Міністр-втікач Лебедєв знищує Криворізький дизельний завод

Екс-міністр оборони України, колишній «регіонал» Павло Лебедєв причетний до колапсу Криворізького дизельного заводу – підприємства з виробництва та ремонту залізничного транспорту, двигунів внутрішнього згоряння і їх запчастин.

Павло Лебедєв переїхав в Україну у вісімдесятих роках минулого століття як начальник фінансової служби батальйону у Чернівцях, і потрапив в політику вже як великий промисловець.

З 2006 по 2013 роки Лебедєв був народним депутатом України: спочатку від Блоку Юлії Тимошенко, а з жовтня 2007 по 2013 рік – від Партії Регіонів.

У грудні 2012 Віктор Янукович призначив Лебедєва міністром оборони.



На момент призначення Павло Лебедєв володів компанією Inter Car Group, що включає промислові підприємства по всій Україні, кримські групи «Парангон» (будівництво) та Gala Motors (торгівля іномарками), а також торговими центрами в Чернівцях, стоматологією в Києві, агрофірмою «Азалія» в Сімферополі, готельним комплексом «Аквамарин», аквапарком «Зурбаган» і кафе в Севастополі.

Сьогодні Павло Лебедєв залишається в розшуку Генеральної прокуратури України – ще до своєї відставки 21 лютого він залишив Київ, виїхавши в Севастополь.

Міністр брав участь у низці корупційних схем за часів Віктора Януковича, а у 2015 році все ще розширював свій бізнес, частково оформлений на дружину і старшу дочку та афілійовані українські та офшорні компанії.

Прибуткове банкрутство Криворізького дизельного заводу

Справа про банкрутство «Дизельного заводу» Кривого Рогу була порушена Господарським судом Дніпропетровської області 18 листопада 2014 року.

На момент банкрутства ВАТ “Дизельний завод” усі споруди були виведені з власності заводу і переоформлені “заднім числом” на ТОВ “Рубіжанська будівельна компанія, далі активи через фірми-прокладки перейшли до ТОВ “Герон-Трейд” (афілійована структура компанії Inter Car Group і ВАТ “Дизельний завод”). У власності самого заводу залишилося тільки виробниче обладнання. У зв’язку з банкрутством була створена рада кредиторів підприємства.



Номінальним директором ТОВ “Герон-Трейд” є Сергій Шаров, а арбітражним керуючим, призначеним після банкрутства – Юрій Гусак.

Кінцевим власником компанії Inter Car Group і ВАТ “Дизельний завод” є Павло Лебедєв.

Сьогодні у заводу залишилися боргові зобов’язання із зарплати співробітників, а також за електрику, газ і перед постачальниками за продукцію і матеріали.

З серпня 2016 року ТОВ “Герон-Трейд” уклало з ТОВ “Азія Трейд” договір оренди на виробничі площі. Кінцевим власником ТОВ “Азія Трейд” є Олег Чередниченко – екс-керівник Криворізького територіального управління охорони праці, екс-директор ДП “Криворізький експертно-технічний центр” та екс-депутат міськради від Партії регіонів.

Керує “Азія Трейд” уродженець Донецька Микола Сафонов, пастор християнської церкви Харкова, колишній власник і один із керівників компаній ТОВ “Медпром” і ТОВ “Ремжелдортранс”. Обидва підприємства перебувають в судових провадженнях з питань невиконання своїх контрольних зобов’язань.

ТОВ “Герон-Трейд” уклало угоди на поставку електроенергії з Криворізькими електромережами та постачання води із Міськводоканалом. ТОВ “Азія Трейд” уже провело підготовчі роботи з ремонту устаткування для початку виробництва.

Така схема дозволяє Павлу Лебедєву і його партнерам не відшкодовувати борги ВАТ “Дизельний завод” перед кредиторами і почати виробництво відразу з отримання прибутку.

Боргові суди 2014 року

30 вересня 2014 року Криворізький дизельний завод отримав офіційну постанову про ухвалене суддею Мандриченком рішення від 29 вересня, згідно з яким ТОВ «Прем’єр Лізинг», що має перед заводом заборгованість за поставлений товар в розмірі 58 мільйонів гривень, отримало відстрочку платежу ще на півроку.

Компанія «Прем’єр-Лізинг» на підставі договору поставки протягом березня-серпня 2013 року одержала вагони від компанії ПАТ «Дизельний завод», але гроші за поставлений товар не перерахувала, в зв’язку з чим завод подав позов до Господарського суду Києва.

“Справу розглядав суддя Мандриченко і ухвалив безпрецедентне протиправне рішення, в якому відмовляв у задоволенні позову про стягнення грошових коштів за поставлений товар (вагони виробництва ПАТ« Дизельний завод ») на підставі того, що треті особи, яким ці вагони повинні були бути передані в лізинг , не розрахувалися з компанією ( «Прем’єр-Лізинг»), а компанії «Прем’єр-Лізинг» позикових коштів для проведення розрахунків з ПАТ «Дизельний завод» отримати не вдалося.

Таким чином, провини «Прем’єр-Лізингу» в ситуації, що склалася немає, а, отже, і гроші за поставлені вагони повертати не потрібно”, – прокоментувала ситуацію, що склалася представник ПАТ «Дизельний завод» в суді, юрист Ліна Легостаєва.

Пізніше це рішення було скасовано Апеляційним судом (рішення у справі №910 / 25724/13 від 19.06.2014 року) та постановлено нове рішення, яким вимоги позивача про стягнення заборгованості на користь ПАТ «Дизельний завод» були задоволені, і в той же день вступили в законну силу. Рішення Апеляційного суду залишено в силі Вищим господарським судом (постанова від 02.09.2014 року).

Однак, керівництво «Прем’єр-Лізингу» подало заяву про визнання судового наказу, виданого для виконання рішення, таким, що що не підлягає виконанню, і про відстрочення виплати. Як повідомляє Сергій Гавриленко, ця заява знову потрапила до судді Мандриченка, який раніше вже ухвалював незаконне рішення щодо суперечки між ПАТ «Дизельний завод» і «Прем’єр-Лізингом».

23 вересня 2014 суддя Мандриченко знову задовольнив позов «Прем’єр-Лізингу» і відклав виплату боргу на півроку.

«На засіданні Господарського суду Києва була розглянута заява “Прем’єр-Лізингу” про відстрочку виконання судового рішення про стягнення з “Прем’єр-Лізингу” заборгованості в розмірі 58 млн грн.

Боржник вимагав дати йому відстрочку на виконання рішення, посилаючись на складне матеріальне становище. Незважаючи на те, що станом на дату судового розгляду заборгованість існувала вже 19 місяців, суд в особі судді Мандриченка «пішов назустріч» “Прем’єр-Лізингу” і відклав виконання рішення на 6 місяців.

Тим самим, суд грубо проігнорував права і законні інтереси “Дизельного заводу”, фінансове становище якого є більш складним», – повідомили в ПАТ “Дизельний завод”.

Так як сума заборгованості «Прем’єр-Лізингу» перед ПАТ «Дизельний завод» становила 58 мільйонів гривень, через її невиплати завод наблизився до банкрутства.

– попереджав президент ТОВ «Група Інтер Кар Груп», до складу якої входить ПАТ «Дизельний завод».

Як повідомляв Сергій Гавриленко, ПАТ «Дизельний завод» було готове подавати апеляцію, щоб повернути гроші, що належать заводу.

Борги фірми “Прем’єр-лізинг”

Близьке до “Сім’ї” Віктора Януковича ТОВ “Прем’єр Лізинг”, яке отримало від структур Держадміністрації залізничного транспорту підряди вартістю 27 мільярдів гривень на поставку вагонів і локомотивів, зникло в квітні 2014 року.



Тоді стало відомо, що за місцем реєстрації фірми “Прем’єр-лізинг” немає офісу, а відвантаження рухомого складу припинені. З фірмою починали судитися замовники і підрядники, вимагаючи понад 400 мільйонів гривень.

Понад 100 мільйонів гривень боргу від “Прем’єр Лізингу” вимагали Дарницький вагоноремонтний завод, майже 200 мільйонів гривень – “Укрспецвагон”, 50 млн гривень – Донецька залізниця. Влітку 2012 року “Прем’єр Лізинг” виграв тендер компанії “Укрспецвагон” – дочірньої структури “Укрзалізниці”. Фірма зобов’язалася поставити держпідприємству на умовах фінансового лізингу 3 тисячі піввагонів на 3,06 мільярди гривень.

У лютому-березні 2014 року господарські суди відхилили позови дизельного заводу і “Укрспецвагону”.

“Донецький слід” у структурі компаній

Станом на 2012 рік засновником ТОВ “Прем’єр Лізинг”, статутний фонд якого складав 1 тисячу гривень, був Анатолій Герасименко з села Білокуракине Луганської області. Згодом його змінив киянин Андрій Черніков. При цьому статут фірми виріс до 1 мільйона гривень.

Постійним “конкурентом” “Прем’єр Лізингу” на державних тендерах була фірма “Альянс Лізинг”.

Обидві структури мали однаковий номер телефону і перебували на обслуговуванні юридичної компанії “Стайлінг”.

А засновник “Стайлінгу” Богдан Данкевич відомий як засновник ВАТ “Домінанта”, основним акціонером якого є ТОВ “Танталіт” – номінальний утримувач колишньої резиденції “Межигір’я” екс-президента України Віктора Януковича.

Бізнес Павла Лебедєва

У вересні 2016 року стало відомо, що Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) повинен виставити на торги один з найбільших в Україні залізничних перевізників – ТОВ “Інтерлізінвест”, що належить Павлу Лебедєву.

Підставою для цього стало рішення господарського суду Дніпропетровської області, ухвалене ще в лютому. В кінці липня Дніпропетровський апеляційний господарський суд відмовив залізничному перевізнику в задоволенні апеляції.

За борг в $ 72,2 млн банк стягнув 99,99% статутного капіталу транспортній компанії, яку може продати за 70, 9 млн грн.

Щоб уникнути такої долі, представники “Інтерлізінвесту” в серпні звернулися до Вищого господарського суду, який, за словами директора компанії Костянтина Місакова, поки не визначився з датою розгляду касації.

Вагони в борг

Експедиторська компанія “Інтерлізінвест” була створена у 2005 році. Згідно з даними Держреєстру, вона належить нідерландській Interleaseinvest Ukraine B.V. і компанії з управління активами “Парангон”, яку контролює Павло Лебедєв і його дружина Людмила.

У 2014 році виручка компанії склала 255 млн грн, а чистий збиток з урахуванням заборгованості – близько 800 млн грн. Як повідомляли “Наші гроші”, найближчі партнери Лебедєвих в бізнесі – сім’я дніпровського бізнесмена Леоніда Юрушева.

Кредитна історія “Інтерлізінвесту” з ЄБРР почалася у вересні 2011 року, коли сторони уклали договір на $ 150 млн. Гроші експедитору потрібні були для придбання залізничних вагонів у криворізького ПАТ “Дизельний завод”.

В результаті фінансування обмежилося $ 90 млн, які експедитор отримав під заставу рухомого складу (на той момент – 1076 одиниць) і частини компанії в 99, 99%.

Пізніше, під заставу банку відійшли нові вагони “Інтерлізінвест”, що купувалися за гроші ЄБРР. Сумарно угоду забезпечили 2 387 вантажних вагони, які, за інформацією Головного інформаційно-обчислювального центру ПАТ “Придніпровська залізниця”, і зараз перебувають на балансі компанії.

Їх ціна, згідно зі звітом ТОВ “Експертне бюро”, становить $ 26,3 млн.

За рухомий склад “Інтерлізінвест” ЄБРР розпочав судову тяганину у 2015 році. Вона вже пройшла три інстанції, які вирішили суперечку на користь банку – Вищий господарський суд 3 серпня залишив в силі вердикт господарського суду Дніпропетровської області, який за позовом ЄБРР стягнув весь залізничний парк компанії.

У вересні 2016 року юристи “Інтерлізінвесту” почали готуватися до розгляду справи у Верховному суді України.

В ЄБРР розгляд з транспортною компанією не коментували. Цю позицію старший радник із зовнішніх зв’язків ЄБРР в Східній Європі Антон Усов пояснив тим, що боротьба в судах з боржником ще не завершена.

За словами директора “Інтерлізінвесту” Костянтина Місакова, фінансова установа не бажає вести жодного діалогу за стінами суду.

Відчужений прибуток

Однак, поки стягнути вагони у ЄБРР все одно не вийде, адже весь рухомий склад “Інтерлізінвесту” за клопотанням Генеральної прокуратури 10 лютого заарештував Печерський районний суд Києва.

Обкотишовози і напіввагони визнані речовим доказом у кримінальному провадженні про фіктивний договір купівлі-продажу, за яким в жовтні 2014 року у “Інтерлізінвесту” змінився власник.

Півтора роки замість нідерландської компанії Лебедєва Interleaseinvest Ukraine B.V. власником експедитора значилася Vesta Services Ltd з Британських Віргінських островів.

Vesta Services Ltd змогла заробити на бізнесі Павла Лебедєва. Весь рухомий склад під її управлінням, за інформацією колишнього керівництва компанії, передавався в оренду транспортної компанії “Лемтранс” Ріната Ахметова.

Тоді мінімальний дохід від оренди одного вантажного вагона на добу становив не менше 200 грн, тобто місячний дохід Vesta Services Ltd від оренди рухомого складу “Інтерлізінвест” був не нижчий ніж 14,3 млн грн.

Якщо врахувати, що нідерландський офшор Павла Лебедєва відновився в правах власника тільки в лютому 2016 року за рішенням господарського суду Дніпропетровської області, Vesta Services Ltd встигла заробити на оренді вагонів в цілому не менше 243 млн гривень.

У вересні цього року вагони, як стверджували в ЄБРР, перебували в експлуатації “Інтерлізінвесту”. Однак, керівник компанії Костянтин Мисак стверджував, що це не так.

“Інтерлізінвест” з початку кримінального провадження припинив господарську діяльність. На час арешту Печерський районний суд передав вагони в управління компанії “Спецвагон Транслізинг”. Вона передала їх прописаному в Києві за однією з нею адресою підприємству “Трансгарант-Україна”. Це – дочірнє підприємство російського залізничного перевізника “Трансгарант”.

Компанія входить до групи FESCO, найбільшу приватну транспортно-логістичну структуру Росії. Її основним бенефіціаром є бізнесмен Зіявудін Магомедов.



Чому Печерський райсуд передав закладені ЄБРР вагони саме цій групі, невідомо. В “Інтерлізінвесті” заперечували будь-який зв’язок з цими компаніями.

Життя Лебедєва після втечі до Криму

Власник “Інтерлізінвесту”, екс-міністр оборони Павло Лебедєв втік з Києва відразу після Революції Гідності в лютому 2014 року.

Наразі щодо нього, як і щодо інших членів уряду часів Віктора Януковича, відкрито кримінальне провадження.

Колишній український чиновник постійно проживає в окупованому Криму, де займається будівельним бізнесом. Зокрема, його компанії забудовують мис Фіолент.

У березні цього року колишній міністр оборони навіть допускав висунення своєї кандидатури на пост нового губернатора Севастополя замість Сергія Міняйла. У виборах, в тому числі і на посаду губернатора Севастополя, на думку Павла Лебедєва “головне – технології і гроші”.

ІНФОРМАТОР