На офіційній сторінці Держкіно у Фейсбуку з'явилася інформація ро те, що Держкіно скасувало державну реєстрацію та анулювало прокатні посвідчення сімох телесеріалів виробництва Росії.
У відповідь на інформацію низки громадських організацій Держкіно України наказом № 174 від 21.11.2016 р. скасувало державну реєстрацію та анулювало державні посвідчення на телесеріали:
«Другий шанс», реж. Устюгов В.;
«Життя розсудить», реж. Медіа С.
«Зламані долі», реж. Демченко М.;
«Мезальянс», реж. Кечаєв І.;
«Чужі діти», реж. Лейзеров Ю.;
«Шукаю чоловіка», реж. Ігнатов П.;
«Я подарую тобі кохання», реж. Кечаєв І.
Скасування державної реєстрації та анулювання державних посвідчень відбулося на підставі Статті 15 Закону України «Про кінематографію» (подання суб’єктом кінематографії недостовірних відомостей в документах). Вказані телесеріали були вироблені та/або вперше оприлюднені (демонстровані) після 1 січня 2014 року, тому, відповідно до Статті 15-1 Закону України «Про кінематографію», Держкіно заборонило трансляцію фільмів, вироблених фізичними та юридичними особами держави-агресора, які не містять популяризації або пропаганди органів держави-агресора та їхніх окремих дій, але вироблені та/або вперше оприлюднені (демонстровані) після 1 січня 2014 року, тобто, після початку агресії.
На жаль, коментарі під повіцдомленням показують, що люди не розуміють, чому існує заборона на фільми держави-агресора, незважаючи на їх аполітичність. Спостерыгаэться відкрита ворожість деяких жителів України, які навіть не знають, що величезна частина російських телесеріалів знімається в Україні, українськими спеціалістами, з українськими акторами. Але те, що було звичайним у мирний час, не може існувати, поки Росія воюватиме проти України.
Тож, на початку листопада Держкіно скасувало державну реєстрацію і визнало недійсним прокатне посвідчення, видане на російський телесеріал «Недоторкана».
У жовтні Держкіно заборонило показ 11 російських фільмів і серіалів.
У квітні президент України Петро Порошенко підписав закон про заборону в Україні фільмів, знятих у Росії після 2013 року, а також стрічок, які популяризують органи влади держави-агресора.
