Вельми актуальне запитання: "За що стояв Майдан?"
З цим пов'язано дуже багато міфів. Головною вимогою було повалення тодішньої влади, чого вдалося досягти, проте очікування людей, що зі зміною влади життя зміниться на краще", не повністю виправдалися. Таку думку в коментарі УНН розповів політолог Володимир Фесенко.
"Насправді те, що починалося 20-21 листопада, це ще не був справжній Майдан. Це була студентська акція проти скасування Януковичем підписання Європейської угоди про асоціацію, але справжній Майдан почався 1 грудня, коли дійсно десятки або сотні людей вийшли. Тоді швидше людей об'єднали емоції обурення розгоном цього студентського Майдану. І в той момент чітких вимог не було. Взагалі якийсь програми вимог теж не було. Потім вже коли намагалися домовлятися, почали висувати вимоги зміни уряду Азарова і так далі. Спочатку це було обурення, вимога покарати винних у розгоні того студентського Майдану, а потім, я думаю, що головною об'єднуючою метою стало усунення В.Януковича від влади. Це настрій домінувало",
- розповів В. Фесенко.Як він сказав, на початку протестних акцій, коли соціологи опитували учасників Майдану, відсторонення В. Януковича від влади, відсторонення уряду Азарова, фактично, було головною вимогою. А питання європейської інтеграції, наприклад, було десь на п'ятому місці.
"І теж великий міф, що там питання корупції був головним. Швидше корупція асоціювалася з Януковичем. І, безумовно, хотіли цього, і поліпшення життя бажали. Але от коли питали, чого саме, йшлося найчастіше про політичні зміни, ніж про конкретні вимоги. Якщо говорити про очікування, то дійсно очікувань було багато. Очікування, як завжди, були "кращого". Частина очікувань, наприклад європейської інтеграції, була реалізована. Підписано угоду про асоціацію. Інша справа, що були завищені очікування від цієї угоди",
- розповів він.Ст. Фесенко вважає, що на той момент багато хто думали, що Угода про асоціацію - це майже вже членство в Євросоюзі з усіма позитивними наслідками, як і зараз чекають безвізового статусу. Якщо в найближчі місяці ми нарешті його отримаємо, хоча з великою затримкою, цим скористається десь близько 20% українців. Однак це теж буде реалізацією очікувань, пов'язаних з європейською інтеграцією.
"Політичні зміни відбулися - влада поміняли, але з'ясувалося, що мало поміняти умовно Януковича на Порошенка, Азарова, Яценюка, тому що це само по собі не дає автоматично позитивних змін. З тієї ж корупцією: хтось думав, що ось змінюємо владу - і все, що корупції не буде, а виявилося, що це не так. Будь-який серйозний фахівець скаже, що боротьба з корупцією вимагає дуже серйозних системних зусиль і не одного року серйозних змін - правових, законодавчих, змін у судовій системі, змін в економічній політиці. Тому неминуче виникло розчарування. Зміни є, але вони часткові - десь більше, десь менше, десь взагалі немає змін. Плюс додатковим фактором розчарування стало очікування людей кращого, але з'явилися проблеми внаслідок війни і протистояння з Росією і втрати частини території. Замість позитивних змін люди фактично втричі стали біднішими. Це пов'язано безумовно не з Майданом, а з війною і з протистоянням з Росією, тому що в три рази впала торгівля з Росією і не з нашої вини, а, швидше, в результаті російських санкцій, на які ми потім теж почали відповідати. Також стала втричі дешевше гривня, зарплати залишилися на тому ж рівні, при цьому зросли тарифи. Безумовно, це викликає серйозне невдоволення людей, тому що замість позитивних змін вони скоріше отримали серйозні проблеми",
- розповів експерт.На його думку, зміни є по корупції, наприклад, дуже показова ситуація: була корумпована ДАІ, а зараз хоч і багато обґрунтованих претензій до патрульної поліції, але немає такої корумпованості як з ДАІ. Тут є позитивна зміна, але є претензії скоріше до професіоналізму їх роботи і взагалі до порядку на дорогах.
"Щодо загальної корупції. От люди кажуть, що багато корупції, але коли їх запитують, чи стикалися вони самі, давали хабарі, виявляється, що таких явну меншість. Однак про корупцію говорять. І от коли люди бачать, як от зараз у історії з електронними деклараціями, що у наших чиновників або депутатів на руках не тільки сотні тисяч, а мільйони готівкою - це викликає обурення. Люди на рівні убогості, а тут такі багатії керують країною, хоча за більшість цих багатіїв, треба визнати, самі голосували. Теж парадокс. Тому така неоднозначна ситуація",
- розповів В. Фесенко."Серед таких принципових змін, що сталися не стільки зміна з європейською інтеграцією, скільки такий принциповий розрив з Росією. Знову-таки, радше не ми розірвали з Росією, а Росія захопленням Криму і війною на Донбасі - вона сама нас від себе відштовхнула. Але з геополітичних наслідків, на мій погляд, це найбільш принципово. Тому що повернутися до минулих відносин з Росією не тільки в найближчій, а в середньостроковій, а можливо і в довгостроковій перспективі практично неможливо. У цьому сенсі ми живемо і будемо жити у зовсім іншій геополітичної реальності ",
- відзначив він.На думку експерта, зараз треба фактично будувати нову державу з новим принципам і треба міняти людей.
"Мало змінити норми і закони. Як показує практика створення нових інститутів, вона дає більший ефект, ніж спроба реформувати старі інститути. Але це стало зрозуміло на другий чи на третій рік таких змін. Так що, як виявилося, легше поміняти владу, ніж побудувати нову країну, але процес відбувається",
- підсумував експерт.За матеріалами: www.from-ua.com