Компанія Jabil входить в трійку найбільших (за її даними) контрактних виробників електроніки. Та ж Apple або її «китайський клон» Xiaomi, розробляють залізо і софт, рекламують і доставляють, але фізично ці продукти виробляють Jabil і їм подібні — вигідно з точки зору витрат і часу виробництва.
Хороший приклад — Foxconn. Завдяки контрактам з Apple і скандалам, пов'язаними з умовами праці на китайських заводах, цей контрактний виробник став найбільшим і, напевно, найвідомішим. При цьому контрактні компанії (EMS — Electronics manufacturing services) не тільки втілюють у життя чужі рішення, але і частково створюють пристрої — власні інженери пропонують вирішення проблем і вдосконалюють створене компаніями-виробниками. Написане справедливо і для Jabil. Кращий спосіб розповісти про цю компанію — привести факти:
- Джеймс Голден і Білл Мореан заснували Jabil Circuit в 1966 році в США в штаті Мічиган
- Третій контрактний виробник (по обороту)
- Прибуток у 2015 році — $18 млрд.; 101 завод в 24 країнах (Азія, Європа — 14 заводів, Північна і Південна Америки); 180 тисяч працівників
- Клієнти: Cisco, Philips, HP, Johnson Controls
- Крім цього, Jabil належать бренди Green Point і Nypro. Перший робить пластик, другий — упаковку та медичну техніку (від голок до систем автоматичної подачі інсуліну).
Як завод Jabil з'явився в Ужгороді
Бізнес в Україні компанія розпочала в 2004 році. Перша продукція випускалася на орендованих площах, але до 2007 року побудували власний завод площею 26 тис. м2.
Цікаво, що спочатку компанію притягнули локальні умови ведення бізнесу. З 2001 року діяв закон про спеціальну економічну зону «Закарпаття», який передбачає суттєве зниження податків. Вже в 2005 році пільги СЕЗ скасували і Jabil навіть подумували згорнути проект.
Зараз Jabil-Ужгород — це, ймовірно, один з найбільш привабливих роботодавців Закарпатської області. На заводі працює 1800 осіб:
- Середній вік працівника— 32 роки
- За 2015 рік завод розширив штат: почали працювати ще 70 інженерів, більше 400 осіб безпосередньо на виробництві
- 35% працівників отримали нові посади (просунулися кар'єрними сходами)
- 60% працівників з вищою або технічною освітою
- 45% чоловіків, 55% жінок
За українськими мірками, компанія пропонує хороші умови праці. Вони включають «білу» зарплату, безкоштовне харчування та проїзд, медичну страховку, допомогу при переїзді. Плюс онлайн курси і тренінги для підвищення кваліфікації. В роботі Jabil застосовує методики оптимізації виробничого процесу (Lean Six Sigma, Kaizen, 5S system). У співробітників є прості норми/плани, за їх виконання вони отримують премії.
Виробничий процес
Сам завод знаходиться в селі Розівка, в 6 кілометрах від Ужгорода. Відстань до кордону зі Словаччиною — 5 кілометрів, і 20 кілометрів, до Угорщини — зручно з точки зору логістики.
Український завод випускає продукцію для Ceragon, Siae Microelettronica, DUCATI Energia, Sagemcom, TeleTec, Dune HD і інших, які побажали залишитися неназваними. З 2004 року підприємство випустило більше 100 мільйонів одиниць готової продукції. В основному це плати, а не готові рішення, які можна знайти на полицях супермаркетів. Серед споживчої продукції — ТВ-приставки IPTV Set Top Box.
Сам процес виробництва електроніки виглядає стандартно і починається зі складу деталей. Туди надходять окремі компоненти («порожні» друковані плати, транзистори, процесори і т. д.), вони проходять вхідний контроль якості і маркуються. Точність обліку в середньому становить 99,99% — робітники не просто знають, що де лежить, це дозволяє відстежити можливий брак.
Далі ми переносимося в сам складальний цех — тут компоненти з'єднуються разом і набувають вигляду готових (або майже готових продуктів. Зараз на заводі працює 10 ліній, на кожній створюється щось своє, а все площі дозволять розмістити до 30 ліній.
Частина процесів автоматизовані, хоча в деяких багато ручної праці. У першому випадку на конвеєр надходить друкована плата, окрема машина наносить на неї клей (припой), наступна — деталі, далі слід пічка-сушка. Останній етап включає автоматичний контроль якості та вибіркову перевірку фахівцями.
На автоматизованих лініях, де створюється проста продукція, ручної праці більше. Жінки на фотографії вставляють деталі плату, вона відправляється в піч з розплавленим оловом. Після — контроль якості.
Далі продукція упаковується, на готовій партії можливі додаткові вибіркові перевірки. Якщо все проходить добре, виріб відправляється на склад або відразу до замовників. За інформацією заводу, у них немає проблем з логістикою. Замовлення збирають за дві години і доставляють до кордону за чотири (включаючи митне оформлення) — в цьому заслуга оптимізації внутрішніх процесів і хороших відносин з локальною митницею та органами влади.
Плани на майбутнє
Вже зараз завод виглядає сучасно, але керівництво не зупиняється на досягнутому. За 2016 рік підприємство планує збільшити штат на 800 осіб. Генеральний директор заводу Анатолій Мікула, мріє про створення «заводу майбутнього», де процеси будуть автоматизовані, а працівники — ще більш кваліфікованими. Звідси ж випливає мета популяризації професії інженера в Україні і робота зі студентами.
Крім допомоги місцевим ВУЗам в обладнанні лабораторій і проведення екскурсій, цікаво виглядає програма оплачуваного стажування для студентів 4-5 курсів і випускників. Шукають людей технічних, інженерних, фізичних спеціальностей з англійським «вище середнього». Бажаючі можуть писати про себе на [email protected] доведеться пройти тестування та співбесіду. Компанія готова вкладати час і гроші в навчання і виховання відповідних фахівців.
itc.ua
