Виїхати з дитиною за кордон, тим більш одному з розлучених батьків, який не підтримує дружні стосунки з екс-чоловіком, проблематично.
Згідно Сімейного кодексу України, мати з батьком мають рівні права щодо дітей. Тобто, обидва вправі вирішувати, де дитині вчитися, відпочивати... Однак практика показує: домовитися мирно вдається не завжди, пише ubr.ua
Чи відпустить школа дитини за кордон
Законодавство замовчує про необхідність дозволу іншого з батьків щодо нюансів загального навчання дитини, її відпочинку або дозвілля.
"Тато чи мама, які проживають окремо від дитини, не завжди достатньо проінформовані про вибір іншого з батьків конкретного навчального закладу, курсів, місця відпочинку для чада... Письмова згоду кожного з батьків не потрібно"
, – зауважив адвокат, керуючий партнер АО "Клочков і партнери" Володимир Клочков.Однак, щоб виїхати з дитиною за кордон одному з батьків критично отримати нотаріальну згоду (дозвіл) другої сторони. Інакше покинути межі України неможливо.
Схвалення матері або батька обов'язково потрібно для виїзду неповнолітньої дитини за кордон. Воно потрібно незалежно від того, чи знаходяться дорослі у шлюбі або ж розлучилися.
Молодим людям, які не досягли 16-річного віку і самостійно здійснюють виїзд закордон (у супроводжуванні дорослим), потрібна згода відразу двох людей – батька і матері.
"Для дітей 14-16 років дозвіл батьків повинен містити позначку про відсутність обмежуючих право на виїзд за кордон обставин. Такими можуть стати дані про те, що не здані всі необхідні шкільні іспити, директор школи не надав письмової згоди, у дитини погана успішність...",
– зазначила юрист, координатор практики сімейного права ЮФ Eterna Law Катерина Лисечко.Через суд
Засвідчити згоду дорослого/дорослих на виїзд дитини за кордон у нотаріуса можливо, надавши оригінали документів:
- свідоцтво про народження дитини;
- батьківські паспорта;
- довідки про присвоєння ІПН (індивідуального податкового номера).
"Природно, прописується країна, мета далекої подорожі, період перебування неповнолітнього. Дитина запланувала виїзд за кордон у супроводі сторонньої повнолітньої особи (не батька/матері)? – Необхідно зафіксувати ПІБ, дату народження, адресу прописки людини"
, – говорить Лисечко.Вирішивши нотаріально оформити згоду на виїзд, батьки зобов'язані бути присутніми особисто. Процедура швидка, проста: вказується інформація про іншого з батьків, додається свідоцтво про народження дитини. Головне – обопільна згода.
Коли ж виникають труднощі, залишається останній аргумент – суд. Оформляється позов про надання дозволу на виїзд дитини за кордон. Часто процедура розгляду нешвидка. Важливо, наскільки інша сторона зацікавлена затягувати питання з виїздом. Суперечку бажано ініціювати завчасно.
"Фальсифікувати документальну згоду на виїзд дитини за кордон не варто. Авантюра після виявлення підробки запросто може закінчитися кримінальною відповідальністю. Результат: трансформація сімейного спору зі звичайного цивільного в кримінальне провадження з усіма витікаючими наслідками",
– застерігає Володимир Клочков.Завжди питати?
Трапляється, що без дозволу на виїзд дитини за кордон можна обійтися. Наприклад – позбавлення батьківських прав. Однак зазначений процес ще більш тривалий, складний. Можливий такий сценарій лише за наявності вагомих підстав для такого радикального кроку: злісне невиконання обов'язків по догляду за дітьми, хронічна форма алкоголізму, жорстоке поводження з дитиною.
Виїзд дитини за кордон без нотаріально завіреного дозволу можливий при пред'явленні:
- документального свідоцтва про смерть чоловіка/дружини;
- судового рішення про позбавлення батьківських прав;
-рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним або безвісно відсутнім;
-довідки від відділу РАЦС про народження сина/доньки з відміткою "під час виїзду дитини за кордон у супроводі одинокої матері";
- рішення суду про дозвіл на виїзд громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
"Дозвіл на виїзд дитини за кордон не потрібен також, коли другий з батьків – громадянин іноземної держави (потрібна відмітка в свідоцтві про народження), і він відсутній на українській території"
, – додає Катерина Лисечко.Як би там не було, будь-який сімейний спір складний не стільки в частині доказової бази, скільки психологічно. Тому, при виникненні найменших розбіжностей юристи наполегливо рекомендують відкинути емоційну складову. Головне завдання – домовитися, керуючись виключно інтересами дитини.
