Група іноземних радників на чолі з Лешеком Бальцеровичем та Іваном Міклошем презентувала програму подальших реформ в Україні.
"Сьогодні" проаналізувала план дій і виділила найважливіші його положення.
ПОДАТКИ. Реформатори кажуть, що представлена стратегія — лише пропозиції для української влади, які з усіма його пунктами можуть і не погоджуватися. На думку поляка-реформатора Лешека Бальцеровича, куди важливіше, щоб не викликала протидії сама логіка реформ.
"А логіка тут така — потрібно рухатися пакетно, а не повільно і докладно. Такий підхід краще як з точки зору економіки, так і політики. Він дасть результат у найближчі 2,5 роки"
, — підкреслює він.Фіскальні митні органи в групі назвали одними з найбільш корумпованих в країні. Як заявляють реформатори, Україна займає 107 місце по сплаті податків, тобто значна частина бізнесу перебуває в тіні, відходить від виплат. Тут ми критично нижче навіть Білорусі, яка зайняла 63 місце. Піти від сумної статистики пропонують заміною податкової поліції на "незалежну фінполіцію", яка отримає функції як податкової, так і Обез. Пропонують позбутися і від дрібних податків. Наприклад, 2%-ного збору за обмін валюти, який "приносить всього 190 млн грн до бюджету і дає стимули йти валютному ринку в тінь". Нарешті, радники хочуть, щоб виключно Мінфін визначав, як збирати податки, і встановлював їх ставки.
"Скасування дрібних податків навряд чи сильно вплине на економіку. Їх, по-перше, залишилося всього чотири штуки, а по-друге, багато хто буде проти. Наприклад, якщо говорити про курортний збір, то виступить проти Одеська область, для якої він дуже важливий. Хоча зміна адміністрування податків (передача цих повноважень Мінфіну. — Авт.) — це корисно. Бізнесу буде простіше платити в одну структуру"
, — вважає економіст Олександр Охріменко.РИНКИ. Серед факторів, які можуть вплинути на економічне зростання країни, екс-глава словацького мінфіну Іван Міклош виділяє ситуацію на енергоринку. Він радить звернути увагу на субсидії, які можна зробити гнучкими за рахунок "кліматичного коефіцієнта". Тобто при нарахуванні субсидії планується враховувати і те, наскільки холодним видався конкретний місяць. Нововведення радники пропонують ввести вже в цей опалювальний сезон. "Також необхідна приватизація всіх держшахт. Гроші від цього можуть покрити неприбуткові видобувні підприємства", — йдеться в програмі. А ось обсяг вироблення електрики, щоб уникати віялових відключень, хочуть наростити зростанням потужностей атомних електростанцій країни.
Але експерти вважають, що це проблему не вирішить. "Минулої зими частка ядерної енергетики в загальному балансі перевищувала 55% від загального обсягу. Це вже створює проблеми для покриття піків споживання — атомна електростанція працює постійно рівним графіком, а електрика споживається нерівномірно. Тобто коли АЕС будуть працювати на повну потужність, часто це електрика буде незатребуваним. Тому на такий крок можна піти, але подальше нарощування частки АЕС в енергобалансі неможливо без зміни його структури. А на це потрібні мільярди доларів", — говорить співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич. Він також нагадує — "кліматичний коефіцієнт" вже сьогодні враховується в схемі розрахунку субсидій.
Ще один ринок, який потрібно міняти, — ринок землі. "Земельна реформа — один з найбільш важливих чинників економічного зростання країни. Потрібна відміна мораторію на продаж землі. Ми згодні, що потрібні чіткі умови для відкриття ринку, але це один з найважливіших пріоритетів", — підкреслює Міклош.
Один із експертів групи радників Павло Кухта розповів про можливі умови для відкриття цього ринку: "Можна передати земельний ринок на відкуп місцевим громадам, щоб вони вирішували, продавати чи ні. Можна на перших етапах обмежити доступ на цей ринок іноземцям. Також актуальним може стати введення мінімальних цін, нижче яких буде купити не можна. Це на випадок, якщо хтось боїться, що у селян за пляшку горілки будуть скуповувати землю". Однак питання продажу землі неоднозначно сприймається суспільством. У четвер ВР продовжила мораторій до 1 січня 2018 року.
МЕДИЦИНА. Група радників підготувала і пакет реформ охорони здоров'я. Він співпадає з програмою реформування медицини Кабміну. Тут ті ж концепції: "гроші йдуть за пацієнтом", за якими Україна залишає в минулому фінансування ліжко-місць, але дає можливість українцю записатися до сімейного лікаря, незалежно від місця проживання. Строки двох документів також збігаються — завершити цей процес потрібно до 2020 року.
Експерти та аналітики помітили, що багато положень стратегії радників або збігаються з планами уряду або вже були втілені в життя ("кліматичний коефіцієнт" і створення финполиции). "Їх програма — робочий план дій. І мені здається, що тут вони відстають. Не потрібно перебільшувати можливості, роль, успіхи та досвід Бальцеровича і Міклоша. Треба розглядати, залучати, але вони не істина в останній інстанції", — сказав політолог Вадим Карасьов.
Ризики реформаторів
Самі реформатори називають ризики, з якими можуть зіткнутися їх ініціативи. "По-перше, в країні застій у приватизації та демонополізації, які дозволили б скоротити корупцію", — вважає Бальцерович. А ось Іван Міклош говорить про парламентську кризу: "Проблемою може стати робота Ради: сьогодні мало того, що коаліція не так ефективна, як хотілося б, так і її співпраця з урядом залишає бажати кращого. Тому ми приділяємо особливу увагу питанням, у вирішенні яких можна обійтися без ВР".
