За минулий рік суди розглянули майже тисячу справ по затриманим корупціонерам від влади, але термінами і конфіскаціями обернулися лише 3% з них. Уникнути покарання допомагають суди і прокуратура.
29 вересня на своїй Фейсбук-сторінці генпрокурор Юрій Луценко написав про те, що на хабарі у 80 тис. грн затриманий заступник мера Херсона і його спільник — депутат місцевої ради. Глава Генпрокуратури (ГПУ) задоволений — розкрито черговий злочинний чиновницький "синдикат".
Таких новин останнім часом — хоч греблю гати. "Затриманий чиновник при отриманні хабара в 100 тис. грн", "затриманий працівник облдержадміністрації при спробі отримати від бізнесмена $ 100 тис." — приблизно такими заголовками рясніють новинні стрічки українських суспільно-політичних онлайн-видань, а вже сайт Генпрокуратури буквально забитий ними. Відчуття, що гідра корупції отримує все нові удари і ось-ось віддасть кінці, виникає у будь-якого читача.
"80 тис. грн хабара стали для них останніми",— написав з приводу арешту заступника мера Херсона Юрій Луценко. Але глава ГПУ помиляється: швидше за все хабарники відбудуться легким переляком. На це вказує уперта річ — статистика.
За минулий рік вироки по корупційних справах отримали 952 людини, але лише 33 з них опинилися у в'язниці.
Журналісти вивчили всі корупційні справи, які потрапили до суду за період з липня 2015‑го по липень цього року. Мета цієї роботи — зрозуміти, що відбувається з фігурантами резонансних арештів.
Як виявилося — не відбувається нічого. За минулий рік вироки по корупційних справах отримали 952 людини, але лише 33 з них опинилися у в'язниці. Решта відбулися легким переляком. Та й то — на нарах опинилася дрібна сошка. “З вищої категорії чиновників рівня А ще ніхто не сів,— пояснює Олексій Шалайський, головний редактор проекту «Наші гроші».— Навіть якщо говорити про категорії Б, то доконаних вироків тільки чотири — три слідчого і один голова селищної ради".
Покарання за корупцію як і раніше залишається в Україні долею дрібних регіональних чиновників, нарікає Єгор Соболєв, голова Антикорупційного комітету Верховної ради.
“Топ-корупція вищого рівня, я впевнений, стала ще більш безкарною. І це дуже явно випливає з цифр"
,— зазначає депутат.Вина за триває корупційний свавілля цілком лежить на владі, упевнені журналісти та експерти. Причому відповідальність ділять слідчі органи зразок прокуратури, яка безладно готує матеріали справ, та суди, які не прагнуть карати винних.
“Статистика говорить про те, що ловлять або тих, кого дозволили, або тих, хто комусь дорогу перейшов,— говорить Віталій Касько, колишній заступник генпрокурора.— Тому я інакше як круговою порукою назвати це не можу. Це спільна відповідальність і судів і прокуратури".
